Ухвала

від 14.02.2017 по справі 761/3126/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітана податкової поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізьке РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що відсутні підстави вважати, що невизначена сума грошових коштів на рахунках підприємства, яка надійшла у невизначений період, стосовно якого здійснюється кримінальне провадження за фактом ч. 3 ст. 212 КК України, відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. Крім того, не наведено достатніх даних в підтвердження, що вказані грошові кошти отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити в накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Так, прокурор вказує, що слідчий суддя в описово-мотивувальній частині ухвали зазначив, що однією з підстав для відмови у задоволенні клопотання є факт не повідомлення жодній особі про підозру. Таке твердження суду, на думку сторони обвинувачення, є безпідставним оскільки в даному випадку клопотання слідчого має на меті забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, а не конфіскації майна чи забезпечення цивільного позову, а тому, відповідно закон не вимагає для задоволення такого клопотання на цій підставі наявність підозрюваних осіб у кримінальному провадженні.

Стверджує, що самі по собі податки не можуть бути предметом злочину, оскільки відповідно до статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, тобто це грошове зобов`язання особи перед державою, сплата якого, відповідно до статті 35 Податкового кодексу України, здійснюється виключно в грошовій готівковій чи безготівковій формі у національній валюті України.

Звертає увагу на те, що службові особи ТОВ «ВКФ «Рома Лтд» використовуючи у подальшій господарській діяльності підприємства вищевказані грошові кошти, які мають всі ознаки предмету злочину та доходу від вчиненого злочину та статус речового доказу, впродовж 2014 року отримали відповідний дохід та прибуток підприємства у вигляді грошових коштів, які, в свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 98, п.6 ч.9 ст.100 КПК України, підпадають під ознаки майна, отриманого за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Крім того, до матеріалів провадження долучено постанову слідчого про визнання грошових коштів речовим доказом.

Враховуючи наявність кількох обґрунтованих та доведених у скарзі підстав для скасування рішення суду першої інстанції, прокурор вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Слідчим управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32013170000000044, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 3 ст. 212 КК України, у тому числі за фактом ухилення впродовж 2013-2014 років від сплати податків службовими особами ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код за ЄДРПОУ 23855495 на загальну суму 3801050 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року з метою умисного ухилення від сплати податків, штучно завищували суми валових витрат підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення у бухгалтерському та податковому обліках придбання товарів, робіт та послуг у ПП «Оріон - Прайс» код ЄДРПОУ 39161223, ПП «Буд - Сістем» код ЄДРПОУ 39097034, ПП «Віва - Трейдінг» код ЄДРПОУ 39070777, ПП «Аурум 999» код ЄДРПОУ 37281141, ПП «Топ Трейдінг» код ЄДРПОУ 38438310, які фактично відповідні роботи та послуги не виконували, товарно-матеріальні цінності не поставляли, що підтверджується проведеною перевіркою.

Так, відповідно до висновку акту №71/08-29-22-0109/23855495 від 26 червня 2015 року, встановлені порушення службовими особами ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» вимог статей 138 та 198 Податкового кодексу України, внаслідок яких занижено податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 912 789 грн., занижено податок на додану вартість за період 2014 року на 1 014 210 грн. Загальна сума згідно висновку акту складає 1 926 999 грн.

Таким чином, предметом, розслідуваних у відповідному кримінальному провадженні злочинів, вчинених службовими особами ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД», є грошові кошти цього підприємства у сумі 1 926 999 грн., які підлягають сплаті до бюджету у вигляді відповідних податків.

Крім того, враховуючи несплату впродовж 2013-2014 років вищевказаної суми податків, ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД», акумулювало кошти на власних рахунках, у зв`язку з чим вказані грошові кошти, відповідно до п. 6 ч .9 ст. 100 КПК України, мають ознаки майна отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки мало місце зменшення зобов`язань підприємства, яке призвело до зростання власного капіталу, що є доходомв розумінні вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України №73 від 07 лютого 2013 року, та відповідно до вказаної статті підлягають конфіскації.

Більш того, службові особи ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» використовуючи у подальшій господарській діяльності підприємства відповідні грошові кошти, які мають всі ознаки предмету злочину та доходу від вчиненого злочину, впродовж 2013-2014 років отримали відповідний дохід та прибуток підприємства у вигляді грошових коштів, які, в свою чергу, відповідно до п.6 ч. 9 ст. 100 КПК України, підпадають під ознаки доходів, отриманого за рахунок майна (грошових коштів), отриманого внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, про що свідчать Баланси (звіт про фінансовий стан) підприємства за 2013- 2014 рр.

30 січня 2017 року старший слідчий з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 313399) за адресою: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1 (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), та арешт на видаткові операції по цих рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року у задоволенні вищевказаного клопотання органу досудового розслідування відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду послався на те, що відсутні підстави вважати, що невизначена сума грошових коштів на рахунках підприємства, яка надійшла у невизначений період, стосовно якого здійснюється кримінальне провадження за фактом ч. 3 ст. 212 КК України, відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. Крім того, не наведено достатніх даних в підтвердження, що вказані грошові кошти отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що грошові кошти, які зазначені в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України та обґрунтовано визнані речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітана податкової поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізьке РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітана податкової поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_5 задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 313399) за адресою: м. Запоріжжя, пл.. Інженерна, 1 (м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 30), та арешт на видаткові операції по цих рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код ЄДРПОУ 23855495.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/1002/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1