Ухвала

від 01.02.2017 по справі 761/3126/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3126/17

Провадження № 1-кс/761/2113/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітан податкової міліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 32013170000000044 за ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2, ч.3 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.01.2017 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітан податкової міліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 32013170000000044 за ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2, ч.3 ст.212 КК України про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код за ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 313399) за адресою: м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1 (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), та арешт на видаткові операції по цих рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код за ЄДРПОУ 23855495.

В обґрунтування клопотання слідчий навів ті обставини, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року з метою умисного ухилення від сплати податків, штучно завищували суми валових витрат підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення у бухгалтерському та податковому обліках придбання товарів, робіт та послуг у ПП «Оріон - Прайс» код за ЄДРПОУ 39161223, ПП «Буд - Сістем» код за ЄДРПОУ 39097034, ПП «Віва - Трейдінг» код за ЄДРПОУ 39070777, ПП «Аурум 999» код за ЄДРПОУ 37281141, ПП «Топ Трейдінг» код за ЄДРПОУ 38438310, які фактично відповідні роботи та послуги не виконували, товарно-матеріальні цінності не поставляли, що підтверджується проведеною перевіркою.

Так, відповідно до висновку акту №71/08-29-22-0109/23855495 від 26.06.2015, встановлені порушення службовими особами ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» вимог статей 138 та 198 Податкового кодексу України, внаслідок яких занижено податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 912789 грн., занижено податок на додану вартість за період 2014 року на 1014 210 грн. Загальна сума згідно висновку акту складає 1926 999 грн.

Таким чином, предметом, розслідуваних у відповідному кримінальному провадженні злочинів, вчинених службовими особами ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД», є грошові кошти цього підприємства у сумі 1926999 грн., які підлягають сплаті до бюджету у вигляді відповідних податків.

Крім того, враховуючи несплату впродовж 2013-2014 років вищевказаної суми податків, ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД», закумулювало кошти на власних рахунках, у зв`язку з чим вказані грошові кошти, відповідно до п.6 ч.9 ст. 100 КПК України, мають ознаки майна отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки мало місце зменшення зобов`язань підприємства, яке призвело до зростання власного капіталу, що є доходом в розумінні вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, та відповідно до вказаної статті підлягають конфіскації.

Більш того, службові особи ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» використовуючи у подальшій господарській діяльності підприємства відповідні грошові кошти, які мають всі ознаки предмету злочину та доходу від вчиненого злочину, впродовж 2013-2014 років отримали відповідний дохід та прибуток підприємства у вигляді грошових коштів, які, в свою чергу, відповідно до п.6 ч.9 ст. 100 КПК України, підпадають під ознаки доходів, отриманого за рахунок майна (грошових коштів), отриманого внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, про що свідчать Баланси (звіт про фінансовий стан) підприємства за 2013-2014 рр.

В судовому засіданні уповноважений у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав. Вказав, що необхідність накладення арешту пов*язує з тим, що грошові кошти на рахунку вказаного підприємства є доходом, отриманим внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту те, що грошові кошти на вказаному банківському рахунку підприємства є майном, отриманим за рахунок доходу від вчинення кримінального правопорушення, а саме: передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте як убачається з наданих матеріалів клопотання, витягу з ЄРДР № 32016100110000156, жодну особу в даному кримінальному проваджені не повідомлено про підозру.

Суду не наведено даних на підтвердження того, що грошові кошти, розмір яких на вказаних банківських рахунках не встановлений органом досудового розслідування, являються об`єктом кримінально протиправних дій і були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення при тому, що відомості про ухилення від сплати податку внесені до ЄРДР лише за період за 2013-2014 роки. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 01.10.2015 року. Проте лише у 2017 році, без повідомлення будь якій особі у даному кримінальному провадження про підозру слідчий звертається за вирішенням питання про накладення арешту на грошові кошти.

Наведені доводи клопотання є необґрунтованими та є припущеннями при тому, що предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України, є конкретні, визначені податки, збори та інші обов*язкові платежі, що входять в систему оподаткування, безпосереднім об*єктом злочину є суспільні відносини у сфері податкового регулювання. Таким чином, вважати, що невизначена сума грошових коштів на рахунках підприємств, яка надійшла у невизначений період, стосовно якого здійснюється кримінальне провадження за фактом ч.3 ст.212 КК України, відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, в даному кримінальному провадженні - відсутні підстави. Також суду не наведено достатніх даних в підтвердження, що вказані грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на грошові кошти, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості впевнитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України капітан податкової міліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 32013170000000044 за ч.1, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2, ч.3 ст.212 КК України про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВКФ «Рома ЛТД» код за ЄДРПОУ 23855495, у розмірі 1926999 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк».

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1