Ухвала

від 15.02.2017 по справі 638/1009/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства Муніципальна охорона , третя особа - первинна профспілкова організація комунального підприємства Муніципальна охорона , про незаконність звільнення з роботи , за касаційною скаргою комунального підприємства Муніципальна охорона на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він працював в Комунальному підприємстві Муніципальна охорона (далі - КП Муніципальна охорона ) на посаді охоронника з 01 липня 2010 року. Наказом КП Муніципальна охорона від 31 грудня 2014 року № 291-к/тр його було звільнено з посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки у порушення вимог ч. 1ст. 43 КЗпП України воно не було погоджено з профспілковою організацією та йому не було запропоновано жодну з вакантних посад, які були наявні в КП Муніципальна охорона .

З урахуванням викладеного, просив суд визнати його звільнення з роботи незаконним та зобов'язати відповідача поновити його на роботі; зобов'язати відповідача поновити його на роботі; зобов'язати КП Муніципальна охорона виплатити йому компенсацію за час вимушеного прогулу з 01 січня 2015 року по 09 лютого 2016 року; зобов'язати відповідача виплатити на відшкодування моральної шкоди 40 000 грн; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП Муніципальна охорона від 31 грудня 2014 року № 291-к/тр Про звільнення ОСОБА_4. .

Поновлено ОСОБА_4 на посаді охоронника КП Муніципальна охорона . Стягнуто з КП Муніципальна охорона на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 27 863 грн 34 коп.

Стягнуто з КП Муніципальна охорона , на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2016 року рішення районного суду змінено в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з КП Муніципальна охорона на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10 859 грн 16 коп.

Стягнуто з КП Муніципальна охорона на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн.

В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі КП Муніципальна охорона просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.

Пленум Верховного Суду України в п. 21 своєї постанови від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів (далі - Постанова) роз'яснив судам, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до п. 15 Постанови розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник.

Змінюючи рішення районного суду в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України ), обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 було звільнено незаконно, з порушенням норм трудового законодавства, зокрема первинна профспілкова організація не надала згоду на звільнення позивача, всупереч вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України йому не було запропоновано жодну з вакантних посад в КП Муніципальна охорона . Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування наказу КП Муніципальна охорона про звільнення позивача як незаконного, поновлення його на посаді та відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України - стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому апеляційний суд зменшив розмір стягнутої за рішенням районного суду з відповідача моральної шкоди, виходячи з засад розумності та справедливості.

Доводи касаційної скарги про те, що посада на якій було поновлено позивача відсутня у штатному розкладі необґрунтовані, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст. 235 та ст. 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що апеляційним судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу комунального підприємства Муніципальна охорона відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.О. Писана В.М. Коротун О.В. Попович