Постанова

від 28.02.2017 по справі 325/233/17

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 325/233/17

№ 2-а/325/7/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., за участю секретаря судового засідання Міняйло А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Приазовському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене довічне грошове утримання судді у відставці,

в с т а н о в и в:

16 лютого 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії УПФУ у Приазовському районі Запорізької області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до п. 3 ст. 138 Закону України Про судоустрій та статус суддів від 07.07.2010 року; зобов'язати УПФУ у Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до п. 3 ст. 138 Закону України Про судоустрій та статус суддів від 07.07.2010 року у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області № 08-03/1119 від 05.12.2016 року, починаючи з 01 грудня 2016 року з урахуванням різниці, яка була виплачена без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання та із здійсненням перерахунку щомісячного грошового утримання у разі зміни грошового утриманні судді, який працює на відповідній посаді; стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір у розмірі 640 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона працювала суддею Приазовського районного суду Запорізької області, з 26 жовтня 2010 року є суддею у відставці та відповідно до Закону України Про статус суддів отримує щомісячне довічне грошове утримання. Оскільки вона має 28 років 04 місяці 05 днів стажу роботи на посаді судді, розмір довічного грошового утримання слід розраховувати як 90 % від заробітної плати працюючого судді, відповідно до ст. 138 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

08 грудня 2016 року вона звернулася до управління ПФУ в Приазовському районі із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання, відповідно до Закону Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року та довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області № 08-03/1119 від 05.12.2016 року, заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді складає 27200 грн., а саме: посадовий оклад 16000 грн., доплата за роботу на амін посаді (10%) - 1600 грн., доплата за вислугу (60 %) 9600 грн. Загальний стаж роботи суддею - 28 років, тому на підставі п.3 ст.138 Про судоустрій і статус суддів розмір довічного грошового утримання судді слід розраховувати як 90 % від зарплати працюючого судді.

Від відповідача відповідь не отримана, виплачене грошове утримання за грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року, свідчать про те, що перерахунок не зроблено в задоволенні її заяви відмовлено. Вважає, дії відповідача протиправними і такими, що суперечать ст. 22 , 58 Конституції України , ст. 138 Закону України Про судоустрій і статус суддів та рішенням Конституційного Суду України.

В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність та що підтримує заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволені заявлених вимог. В наданих запереченнях зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Приазовському районі та отримує довічне грошове утримання судді. В грудні 2016 року позивачка дійсно звернулася із зверненням щодо здійснення їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 05.12.2016 року за № 08/03/1119. Проте, перерахунок не був здійсненим у зв'язку, з тим, що Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про статус суддів , згідно яких виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Чинним на сьогоднішній день залишається Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ 25.01.2008 № 3-1. До затвердження нового, або внесення змін до чинного Порядку, проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, відповідач вважає неможливим.

На підставі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 05 грудня 2016 року № 08-03/1119 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 27200,00 грн., з яких посадовий оклад 16000 грн., доплата за роботу на адміністрат. посаді (10%),доплата за вислугу (60 %) 9600 грн.

Із обставин повідомлених сторонами, які ними не заперечуються, встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року має статус судді у відставці. Її загальний стаж праці судді складає 28 років. Їй нараховується довічне грошове утримання в розмірі 90 % від заробітку працюючого судді, що складає 24480,00 грн. (отримує 20290,57 грн.). Тобто, розмір нарахованого утримання є меншим ніж зазначений в довідці ТУДСА.

08 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача, надавши вказану довідку ТУ ДСА України в Запорізькій області, з проханням перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів. Відповідь відповідач позивачці не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Незалежність суддів гарантована статтею 126 Конституції України. Однією зі складових елементів незалежності судової влади є матеріальне забезпечення судді, в тому числі і у випадку звільнення судді у відставку.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про статус суддів (чинного на час призначення позивачці щомісячного довічного грошового утримання) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Після втрати чинності зазначеним Законом, Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року у справі 1-8/2016 визнано неконституційними положення ч.3 ст.141 наступного Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, і зазначено, що питання про розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регламентуються положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 року, а саме: Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання .

Конституційний Суд України в наведеному рішенні наголосив на тому, що неодноразово цим судом зазначалось, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України ; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці).

Положеннями Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ від 02.06.2016р. (п.25 Прикінцевих та перехідних положень) також передбачений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання/розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, законами станом на час відставки судді Живлакової Г.О. та на цей час передбачений наведений вище порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, в проведенні якого відповідачем незаконно відмовлено.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці неможливо при відсутності затвердження нового Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (підзаконного акту), так як відповідно до статей 8 , 9 КАС України , суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права та законності.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмова у здійсненні перерахунку призначеного позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не відповідає вимогам законодавства України. Тому, при вирішенні питання щодо перерахунку призначеного позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач повинен був врахувати положення закону у редакції саме на дату виникнення та реалізації права на таке утримання, а також ті обставини, що позивач, як суддя у відставці, має право на проведення перерахунку, незалежно від змісту законодавчих актів, що прийняті після призначення довічного грошового утримання судді у відставці, якщо вони звужують зміст та обсяг конституційних гарантій судді у відставці.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 : Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності ї недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів .

Висновок про те, що зменшення обсягу гарантій незалежності суддів суперечить Конституції України , також покладено в основу рішень Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 , від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року у справі 1-8/2016 визнано неконституційними положення ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII , то питання про розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регламентуються положеннями ч. 3 ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 року, а саме: Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Таким чином матеріальні та соціальні гарантії позивача, як судді у відставці, які були встановлені на день його виходу у відставку, не можуть бути скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що відмова відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді є протиправною.

За таких обставин позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З указаних підстав слід повернути позивачу шляхом стягнення з бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області сплачені ОСОБА_1 та документально підтверджені (квитанцією ПАТ КБ ПриватБанк від 16.02.2017 року) судові витрати у розмірі 640,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 69-72, 94, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до УПФУ в Приазовському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене довічне грошове утримання судді у відставці - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до п. 3 ст. 138 Закону України Про судоустрій та статус суддів від 07.07.2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області № 08-03/1119 від 05 грудня 2016 року, починаючи з 01 грудня 2016 року з урахуванням різниці, яка була виплачена без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання та із здійсненням перерахунку щомісячного довічного утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Повернути шляхом стягнення з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізькій області (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вулиця Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 20508491) на користь ОСОБА_1 (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вулиця Центральна, 8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г.А. Васильцова