Рішення

від 23.02.2017 по справі 686/9750/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/9750/15-ц

Провадження № 22-ц/792/7/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Федорової Н.О. Ярмолюка О.І.,

секретар Гриньова А.М.

з участю : сторін, їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/9750/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства „ Домобудівний комбінат » про визнання недійсними договорів, свідоцтва про право власності, поділ спільного майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, зазначала, що 2 червня 2007 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб в період якого ними було набуто в якості спільного сумісного майна наступні об'єкти: автомобіль марки Skoda Octavia 2002 року випуску, жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, автомобіль марки Opel Vectra, 1995 року випуску, зеленого кольору, номер шасі WOL000087S102649 та двокімнатну квартиру № 151 по Завадського, 54, м. Хмельницький. 12 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ВАТ Домобудівний комбінат було укладено договір № 50/2 на дольову участь в будівництві житла, а саме спірної квартири. На виконання умов договору ОСОБА_2 до укладення із позивачем шлюбу сплачено кошти в сумі 120 184 грн.. За час перебування в шлюбі з 2 червня 2007 року по липень 2008 року позивачем і відповідачем спільно сплачено кошти в сумі 105 627 грн. на придбання спірної квартири. 6 вересня 2011 року колишнім подружжям за спільні кошти було придбано автомобіль марки Skoda Octavia 2002 року випуску, жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2. 16 квітня 2014 року за відсутності згоди та волевиявлення позивача вказаний автомобіль було відчужено на підставі довідки-рахунку серії ВІА №302660, яку видано ПП Престиж 16 квітня 2014 року на користь ОСОБА_5,

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_7 Провадження № 22-ц/792/7/17

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 19

яка на початку грудня 2014 року відчужила даний автомобіль ОСОБА_4. У 2009 році подружжя ОСОБА_2 за спільні кошти придбало автомобіль марки Opel Vectra, 1995 року випуску, зеленого кольору, номер шасі WOL000087S1026149. Станом на момент звернення до суду оригінали документів, які підтверджують право власності на даний автомобіль

знаходяться у ОСОБА_2. Оскільки, добровільно дійти згоди щодо поділу майна вони не можуть позивач просила провести розподіл спільного майна наступним чином - виділити у власність ОСОБА_1 рухомий транспортний засіб марки Skoda Octavia 2002 року випуску, жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, припинивши право власності ОСОБА_2 на ? частину даного рухомого транспортного засобу; виділити у власність ОСОБА_2 рухомий транспортний засіб марки Opel Vectra 1995 року випуску, зеленого кольору, номер шасі WOL000087S1026149 припинивши право власності ОСОБА_1 на ? частину даного рухомого транспортного засобу, визнати недійсним договір №50/2 на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3 від 12 січня 2006 року, скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_8 №15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, визнати двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати недійсною довідку-рахунок серії ВІА №302660, яку видано ПП Престиж 16 квітня 2014 року щодо відчуження транспортного засобу марки Skoda Octavia 2002 року випуску та визнати недійсним свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Зазначала, що договори купівлі-продажу транспортних засобів марки OpelVectra 1995 року випуску, зеленого кольору, номер шасі WOL000087S1026149, та транспортного засобу марки SkodaOctavia 2002 року випуску які було придбано подружжя, відчужено без її письмової згоди. Крім того, безпідставно було відмовлено в задоволені клопотання представника позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_9, оскільки останній було відомо, що апелянт не перебувала в місці укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу - м. Соколь, Львівської області. Також в період перебування в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було спільно сплачено кошти в розмірі 105 627 грн. на придбання квартири АДРЕСА_1. Після оплати подружжям повної вартості зазначеної квартири у липня 2008 року ОСОБА_2 19 листопада 2009 року подано до ВАТ Домобудівний комбінат , заяву з проханням переукласти договір на дольову участь у будівництві житла спірної квартири на користь його матері - ОСОБА_3.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

У відповідності до п. п.3, 4 ч. 1 та ч. 2, ст. 309 підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так судом встановлено, що 12 жовтня 2005 року між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_2 було укладено договір на дольову участь в будівництві будинку № 50/2, за умовами якого предметом договору являється квартира № 151, площею 64,53 кв. м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому. Загальна вартість будівництва житлової квартири складає 172 403 грн. Дольовик зобов'язується перерахувати вказані кошти на рахунок забудовника.

21 липня 2008 року до даного договору між сторонами було укладено додатковий договір, за яким вартість будівництва житлової квартири № 151, в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому складає 225 811 грн.

12 січня 2006 року між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3, яка є матір'ю ОСОБА_2, також було укладено договір на дольову участь в будівництві будинку № 50/2А, за умовами якого предметом договору теж являється квартира № 151, площею 64,53 кв.м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому. Загальна вартість будівництва житлової квартири складає 172 403 грн. Дольовик зобов'язується перерахувати вказані кошти на рахунок забудовника.

За період з 13 жовтня 2005 року по 19 квітня 2007 року ОСОБА_2 сплатив по договору на дольову участь в будівництві будинку № 50/2 120 184 грн..

2 червня 2007 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1

Під час шлюбу ОСОБА_2 з 5 липня 2007 року по 21 липня 2008 року сплатив по договору на дольову участь в будівництві будинку № 50/2 105 527 грн. сплачених коштів подружжя.

19 листопада 2009 року ОСОБА_2 подав до ВАТ Домобудівний комбінат заяву, в якій просив дозволу переоформити договір на дольову участь в будівництві будинку № 50/2 на ОСОБА_3 та сплачені ним кошти в сумі 147717 грн. зарахувати за ОСОБА_3

11 серпня 2014 року за ОСОБА_3 державним реєстратором було зареєстровано право власності на квартиру № 151 в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому.

14 червня 2014 року рішенням суду шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Крім того, під час шлюбу подружжям ОСОБА_1 6 вересня 2011 року було придбано автомобіль марки SkodaOctavia 2002 року випуску, жовтого кольору, д.н. НОМЕР_3, який було зареєстровано за ОСОБА_1

16 квітня 2014 року приватне підприємство Престиж як комісіонер відчужило даний автомобіль ОСОБА_5, оформивши даний правочин довідкою-рахунком. 17 квітня 2016 року автомобіль марки SkodaOctavia 2002 року випуску, жовтого кольору, д. н. АМ8984ВС було зареєстровано за ОСОБА_5.

На даний час автомобіль марки SkodaOctavia 2002 року випуску , жовтого кольору, д. н. АМ8984ВС зареєстровано за громадянином ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_2 був власником автомобіля Opel Vectra 1995 року випуску, д. н. ВХ5899ВА, придбаного під час шлюбу з позивачем на підставі довідки - рахунок №ДДР471114 від 02 вересня 2009 року на даний час згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії від 23 квітня 2015 року зазначений автомобіль належить ОСОБА_6.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачає вчинення одного або кількох правочинів, за винятком правочинів, які мають особистий характер. Тобто, предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, а саме послуга, яка ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера.

Згідно з ч. 2 ст. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх видів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , одним із видів документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою є довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери , бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки Транзит є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Тобто, довідка-рахунок - це документ, який виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, згідно з якою власник автомобіля зобов'язується передати права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності.

Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.

Так, п. п. 42, 43, 51, 55 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 , встановлено, що на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента. На комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в уповноваженому органу МВС, або машини, зняті з обліку в Держсільгоспінспекції, для їх подальшої реалізації від громадян України Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонеру про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.

На продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві: стосовно транспортних засобів, облік яких ведеться Державтоінспекцією, - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), а також на зняті з обліку транспортні засоби номерні знаки для разових поїздок; стосовно транспортних засобів, облік яких ведеться Держсільгоспінспекцією та які зняті з обліку, - свідоцтво про реєстрацію машини та її складових частин, що мають ідентифікаційні номери, чи акт технічного стану машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, номерні знаки Транзит .

Крім зазначених документів, також видається сервісна книжка (гарантійний талон), довідка-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо автомобіля SkodaOctavia 2002 року випуску , жовтого кольору, д. н. АМ8984ВС і між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо автомобіля OpelVectra 1995 року випуску, д. н. ВХ5899ВА в письмовій формі не укладались.

Фактично власниками автомобілів мали укладатися договори комісій за умовами яких комісіонери - приватні підприємства , які здійснюють комісійну торгівлю, за дорученням комітентів - власників автомобілів укладали договори купівлі-продажу автомобілів, які оформлялись довідками-рахунками.

Отже, фактично договори купівлі-продажу вищевказаних автомобілів укладались не між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а між комісіонареми-приватними підприємствами та ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, а тому слід прийти до висновку, що відсутній факт укладення письмових договорів купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які би можна було визнати недійсними.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

При цьому, позивач не заявляв до суду клопотань про залучення до участі в справі усіх сторін правочинів з реалізації спірного майна, в тому числі і комісіонерів, а участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові за таких позовних вимог та обставин справи відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги, що договори купівлі-продажу автомобілів суперечать чинному законодавства, були укладені поза волею позивача, як на автомобіль SkodaOctavia 2002 року, так і автомобіля OpelVectra слід відхилити, оскільки по справі достеменно встановлено, що оспорювані договори між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 взагалі не укладались, а укладались договори комісій з комісіонерами, які в послідуючому відчужували дані автомобілі та оформляли правочин купівлі-продажу вже комісіонером та покупцем в формі довідки рахунку.

В той же час відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору на дольову участь в будівництві будинку № 50/2А від 12 січня 2006 року між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3, предметом якого є квартира № 151, площею 64,53 кв.м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому та визнання права спільної сумісної власності на дану квартиру суд не звернув увагу на всі обставини справи та норми цивільного законодавства.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1ст. 214 ЦПК України ).

Частиною 1 статті 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 1130 , ст. 1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у томі числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вбачається зі змісту договору на дольову участь у будівництві житлового будинку від 12.10.2005 № 50/2, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_2, останній стає власником квартири, фінансування будівництва якої здійснив, після закінчення будівництва та здачі його в експлуатацію. За правовою природою цей договір є договором про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з додатковою угодою до цього договору вартість об'єкта від 21 липня 2008 року (трикімнатної квартири № 151, площею 64,53 кв.м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому ) складає 225811 грн.

З матеріалів справи вбачається, що саме ОСОБА_2 було сплачено вказані кошти за квартиру в сумі 120 184 грн. до шлюбу та 105527 грн. під час перебування у шлюбі з позивачем.

Дані про те, що і ОСОБА_3 сплачувала грошові кошти по договору на дольову участь в будівництві будинку № 50/2А від 12 січня 2006 року між ВАТ Домобудівний комбінат та нею в матеріалах справи відсутні.

Таким чином встановлено, що саме ОСОБА_2 повністю виконав свої зобов'язання за договором на дольову участь у будівництві житлового будинку від 12.10.2005.

В силу положень ст. ст. 512 , 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншої особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, будь-яких договорів між ОСОБА_10 та його матір'ю ОСОБА_3 про відступлення права вимоги не укладалось, договір на дольову участь у будівництві житлового будинку від 12.10.2005 № 50/2 укладений між ОСОБА_2 та ВАТ Домобудівний комбінат розірваний не був, є чинним, а заява ОСОБА_2 від 19.11.2009 року з проханням переоформити вищевказаний договір на ОСОБА_3 не може бути взята до уваги, так як не була реалізована.

Таким чином слід прийти до висновку, що договір на дольову участь в будівництві будинку № 50/2А від 12 січня 2006 року, укладений між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3, порушує вимоги чинного законодавства тому його слід визнати недійсним, а право власності ОСОБА_3 на квартиру № 151, площею 64,53 кв.м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому підлягає скасуванню.

При цьому в силу положень ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що квартира як об'єкт цивільних прав виникає за наявності наступних складових: фізично тільки після закінчення будівництва; юридично - після здачі об'єкта (будинку) до експлуатації, що надасть можливість здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру (припинення існування об'єкта незавершеного будівництва), а до цього часу квартира є складовою частиною об'єкта незавершеного будівництва.

Сторони не заперечують, що будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому завершено та об'єкт прийнято в експлуатацію.

У відповідності до ст.ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 було сплачено вказані кошти за квартиру в сумі 120 184 грн. до шлюбу та 105527 грн. під час перебування у шлюбі з позивачем, що відповідно складає 533/1000 та 467/1000 частин від вартості квартири.

Отже, слід прийти до висновку, що ОСОБА_2 є одноосібним власником 533/1000 частини квартири № 151, площею 64,53 кв.м. в житловому будинку по вул. Завадського, 54 в м. Хмельницькому, а 467/1000 частини даної квартири є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

З врахуванням викладеного рішення суду в частині відмови в позовних вимогах про визнання недійсним договору №50/2а на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3 від 12 січня 2006 року, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_8 №15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та визнання недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, визнання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з підстав порушенням судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи та ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих вимог частково, а саме визнання недійсними вищевказаних правочинів, правовстановлюючих документів, визнання 467/1000 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року в частині відмови в позовних вимогах про визнання недійсним договору №50/2а на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3 від 12 січня 2006 року, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_8 №15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, визнання недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, визнання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення :

Визнати недійсним договір №50/2а на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_3 Валентною Григорівною від 12 січня 2006 року, скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_8 №15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 Валентною Григорівною на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартири АДРЕСА_1 № 25406009, видане 11 жовтня 2014 року.

Визнати 467/1000 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

У решті позову в цій частині відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) Н.О. Федорова

ОСОБА_11

Згідно з оригіналом ОСОБА_12