Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 686/9750/15-ц
провадження № 61-23496св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , публічне акціонерне товариство Домобудівний комбінат ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року у складі судді Стефанишина С. Л. та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Федорової Н. О., Ярмолюка О. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , публічного акціонерного товариства Домобудівний комбінат про визнання недійсними договорів, свідоцтва про право власності, поділ спільного майна подружжя.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звертаючись в суд з позовом, просила провести розподіл спільного майна наступним чином - виділити у власність ОСОБА_1 рухомий транспортний засіб марки Skoda Octavia, 2002 року випуску, жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , припинивши право власності ОСОБА_2 на частину даного рухомого транспортного засобу; виділити у власність ОСОБА_2 рухомий транспортний засіб марки Opel Vectra, 1995 року випуску, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 припинивши право власності ОСОБА_1 на частину даного рухомого транспортного засобу, визнати недійсним договір НОМЕР_9 на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_7 від 12 січня 2006 року, скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області Дубас О. О. № 15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, визнати двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати недійсною довідку-рахунок серії ВІА № 302660, яку видано ПП Престиж 16 квітня 2014 року щодо відчуження транспортного засобу марки Skoda Octavia, 2002 року випуску, та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано обґрунтованих доказів на підтвердження позовних вимог.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року в частині відмови в позовних вимогах про визнання недійсним договору НОМЕР_8 на дольову участь в будівництві житла, укладеного між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_7 від 12 січня 2006 року, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області Дубас О. О. № 15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 , визнання недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, визнання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним договір НОМЕР_8 на дольову участь в будівництві житла, укладений між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_7 від 12 січня 2006 року, скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції Хмельницької області Дубас О. О. № 15048724 від 11 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 , визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 25406009, видане 11 жовтня 2014 року. Визнано 467/1000 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У решті позову в цій частині відмовлено. У решті рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції, в оспорюваній частині, мотивоване тим, що фактично договори купівлі-продажу вищевказаних автомобілів укладались не між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а між комісіонерами - приватними підприємствами та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а тому слід прийти до висновку, що відсутній факт укладення письмових договорів купівлі-продажу між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які би можна було визнати недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким задовольнити у цій частині позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 686/9750/15-ц і витребувано її з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не повно з`ясували обставини, які мають значення для справи.
Відчуження автомобілів було проведено незаконно, тому договори купівлі-продажу транспортних засобів є недійсними, а самі транспортні засоби підлягають розподілу між подружжям.
Заперечення на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 12 жовтня 2005 року між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_2 було укладено договір на дольову участь в будівництві будинку НОМЕР_9 , за умовами якого предметом договору є квартира АДРЕСА_1 . Загальна вартість будівництва житлової квартири складає 172 403 грн. Дольовик зобов`язується перерахувати вказані кошти на рахунок забудовника (т. 1 а. с. 10).
21 липня 2008 року до даного договору між сторонами було укладено додатковий договір, за яким вартість будівництва житлової квартири АДРЕСА_1 складає 225 811 грн (т. 1 а. с. 26).
12 січня 2006 року між ВАТ Домобудівний комбінат та ОСОБА_7 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , також було укладено договір на дольову участь в будівництві будинку НОМЕР_8 , за умовами якого предметом договору теж являється квартира АДРЕСА_1 . Загальна вартість будівництва житлової квартири складає 172 403 грн. Дольовик зобов`язується перерахувати вказані кошти на рахунок забудовника (т. 1 а. с. 9).
За період з 13 жовтня 2005 року по 19 квітня 2007 року ОСОБА_2 сплатив за договором на дольову участь в будівництві будинку НОМЕР_9 120 184 грн.
02 червня 2007 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 6).
Під час шлюбу ОСОБА_2 з 5 липня 2007 року по 21 липня 2008 року сплатив за договором на дольову участь в будівництві будинку НОМЕР_9 105 527 грн за рахунок коштів подружжя.
19 листопада 2009 року ОСОБА_2 подав до ВАТ Домобудівний комбінат заяву, в якій просив дозволу переоформити договір на дольову участь в будівництві будинку НОМЕР_9 на ОСОБА_7 та сплачені ним кошти в сумі 147 717 грн зарахувати за ОСОБА_7
11 серпня 2014 року за ОСОБА_7 державним реєстратором було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
14 червня 2014 року рішенням суду шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Крім того, під час шлюбу подружжям ОСОБА_1 06 вересня 2011 року було придбано автомобіль марки Skoda Octavia, 2002 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_5 , який було зареєстровано за ОСОБА_1
16 квітня 2014 року приватне підприємство Престиж як комісіонер відчужило даний автомобіль ОСОБА_5 , оформивши даний правочин довідкою-рахунком. 17 квітня 2016 року автомобіль марки Skoda Octavia, 2002 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_5 було зареєстровано за ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 29).
На даний час автомобіль марки Skoda Octavia, 2002 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_5 зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 28).
Відповідач ОСОБА_2 був власником автомобіля Opel Vectra, 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_6 , придбаного під час шлюбу з позивачем на підставі довідки-рахунку № ДДР471114 від 02 вересня 2009 року. На даний час згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу від 23 квітня 2015 року зазначений автомобіль належить ОСОБА_6 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній заявником частині без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За положеннями частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачає вчинення одного або кількох правочинів, за винятком правочинів, які мають особистий характер. Тобто, предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, а саме послуга, яка ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера.
Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
За змістом пункту 8 наведеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки Транзит є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.
Тобто, довідка-рахунок - це документ, який виконує функції договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, згідно з якою власник автомобіля зобов`язується передати права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності.
Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.
Пунктами 42, 43, 51, 55 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), встановлено, що на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента. На комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в уповноваженому органу МВС, або машини, зняті з обліку в Держсільгоспінспекції, для їх подальшої реалізації від громадян України. Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонеру про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.
На продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві: стосовно транспортних засобів, облік яких ведеться Державтоінспекцією, - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), а також на зняті з обліку транспортні засоби номерні знаки для разових поїздок; стосовно транспортних засобів, облік яких ведеться Держсільгоспінспекцією та які зняті з обліку, - свідоцтво про реєстрацію машини та її складових частин, що мають ідентифікаційні номери, чи акт технічного стану машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, номерні знаки Транзит .
Крім зазначених документів, також видається сервісна книжка (гарантійний талон), довідка-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи договори купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо автомобіля Skoda Octavia, 2002 року випуску, жовтого кольору, державний номер НОМЕР_5 , і між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо автомобіля Opel Vectra, 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_6 в письмовій формі не укладались.
Фактично власниками автомобілів мали укладатися договори комісії за умовами яких комісіонери - приватні підприємства, які здійснюють комісійну торгівлю, за дорученням комітентів - власників автомобілів укладали договори купівлі-продажу автомобілів, які оформлялись довідками-рахунками.
З врахуванням викладеного Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові, оскільки фактично договори купівлі-продажу вищевказаних автомобілів укладались не між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а між комісіонерами - приватними підприємствами та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
Доводи позивача про те, що договори купівлі-продажу автомобілів суперечать чинному законодавству, були укладені поза волею позивача, як на автомобіль Skoda Octavia, так і автомобіль Opel Vectra, слід відхилити, оскільки у випадку наявності спору щодо одержаних від продажу цих транспортних засобів коштів, кожен із подружжя має права порушувати питання про розподіл цих коштів чи компенсацію їх вартості в порядку, визначеному Сімейним кодексом України.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оспорюваній заявником частині.
Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 18.10.2019 |
Номер документу | 85009097 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Коротун Вадим Михайлович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні