Постанова

від 28.02.2017 по справі 805/166/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. Справа № 805/166/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 16015 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3077 грн. 54 коп. та з орендної плати в розмірі 12938 грн. 01 коп.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на теперішній час у добровільному порядку сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3077 грн. 54 коп. та з орендної плати в розмірі 12938 грн. 01 коп. відповідач не сплатив, тобто не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, чим завдає істотної шкоди інтересам держави.

Представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що проти позовних вимог заперечує в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12938 грн. 01 коп. та заборгованості з єдиного податку в частині нарахування штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № 000291700 у сумі 1218 грн., посилаючись на дію Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

13 лютого 2017 року відповідач до суду надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець за РНОКПП НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку у Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 5 січня 2012 року відповідачем до контролюючого органу була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої була обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, а також обрана друга група платника єдиного податку.

Судом також встановлено, що сума заборгованості з єдиного податку у розмірі 3077 грн. 54 коп., яка заявлена позивачем до стягнення виникла на підставі несплати щомісячного нарахування ставки єдиного податку та податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № 0002971700 на суму 1218 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 17 липня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Судом встановлено, що заборгованість з орендної плати у сумі 12938 грн. 01 коп., яка заявлена позивачем до стягнення виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 31 січня 2014 року на суму 7754 грн. 72 коп., відповідно до якої відповідач мав сплачувати у січні 2014 року у сумі 646 грн. 19 коп. та з лютого по грудень 2014 року щомісячно у сумі по 646 грн. 23 коп., за 2015 рік від 14 лютого 2015 року на суму 9685 грн. 48 коп., відповідно до якої відповідач мав сплачувати у січні 2015 року у сумі 807 грн. 16 коп. та з лютого по грудень 2015 року щомісячно у сумі по 807 грн. 12 коп.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 1 грудня 2015 року № 47-25 на суму 14471 грн. 17 коп., яка була отримана відповідачем 11 грудня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Крім того, відповідно до довідки позивача за відповідачем наявні відкриті рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд не приймає посилання відповідача на норми Закону 1669-VII з огляду на наступне.

Відповідно до статті 10 Закону 1669-VII протягом дії цього Закону єдиним належним та допустимим документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, крім того, відповідач навіть не звертався до Торгово-промислової палати України для засвідчення настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отже у даному випадку відповідач не звільняється від сплати орендної плати.

Крім того, відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 та 2015 роки самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати. Жодних уточнюючих декларацій до податкового органу відповідачем не подавались.

Суд зазначає, що доказів сплати заборгованості з єдиного податку у сумі 3077 грн. 54 коп. та з орендної плати у сумі 16015 грн. 55 коп. відповідач не надав суду. Наявність даного податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової карти платника податків. Таким чином, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 16 015,55 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету заборгованість у сумі 16015 грн. (шістнадцять тисяч п'ятнадцять гривень) 55 коп., а саме: з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3077 грн. (три тисячі сімдесят сім гривень) 54 коп. (на р/р 31419699700331, отримувач Першотравневе УК/смт. Мангуш/18050400, код платежу 18050400, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37870942, МФО 834016) з орендної плати у розмірі 12938 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень) 01 коп. (на р/р 31419699700331, отримувач Першотравневе УК/смт. Мангуш/18010900, код платежу 18010900, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37870942, МФО 834016).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 лютого 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.