Ухвала

від 22.02.2017 по справі 825/28/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/28/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

22 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали без участі сторін апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області, третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області (далі - Відповідач) у якому просила зобов'язати державного реєстратора відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для провадження розгляду (за текстом апеляційної скарги).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звернулась до суду із вимогою щодо зобов'язання державного реєстратора Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 04.03.2013 (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам процесуального права та знайшов своє підтвердження під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративне судочинство здійснюється у сфері публічних правовідносин. Критерій розмежування публічних і приватних відносин законом чітко не визначений і досі є спірним. Традиційно публічними вважають відносини, в яких реалізуються публічні інтереси. Тобто інтереси суспільства в цілому, які представляє держава та її органи.

Частина 2 зазначеної статті кореспондується із ст. 17 КАС України, яка визначає юрисдикцію адміністративних судів.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Юрисдикція - це передбачена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Критеріями визначення юрисдикції є:

1) характер відносин (публічно-правові, цивільні, земельні, сімейні справи тощо);

2) суб'єкт звернення (за загальним правилом у судах адміністративної юрисдикції розглядаються справи за зверненням фізичних та юридичних осіб);

3) наявність спору про право.

Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 звернулась до суду з вимогою щодо зобов'язання державного реєстратора Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 04.03.2013 (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Тобто, в даному випадку, вже виникли правовідносини, пов'язані із реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а саме: ОСОБА_3.

Зокрема, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 15.05.1998, у ОСОБА_3 виникло право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0887 га за адресою: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що даний спір з приводу цивільного права фізичної особи (права приватної власності на земельну ділянку) знаходиться поза межами адміністративної юрисдикції.

Отже, спори стосовно захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, мають приватно-правовий характер, а тому їх вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, в якій, колегією суддів зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Правовими положеннями ч. 1 ст.244-2 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч.6 ст. 109 КАС України).

Отже, суд апеляційної інстанції роз'яснює позивачу, що даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки апеляційна скарга не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.