Постанова

від 21.02.2017 по справі 813/5525/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року № 876/8439/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

представника відповідача - Юрчака Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбуд Плюс" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Приватбуд Плюс" звернулося з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2015 №0005482202 та №0005472202.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях. Зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 08.09.2015 №0005482202 та №0005472202.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Приватбуд Плюс", код за ЄДРПОУ 38057137 з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ "Грант буд" (ЄДРПОУ 38751054) за грудень 2014, ПАТ "Тернопіль Готель" (ЄДРПОУ 14038383) за грудень 2014, ДП "Інтергал Буд" ТОВ фірма "Інтергал" (ЄДРПОУ 32568603) за грудень 2014, ТзОВ "Інвестиційна технологія" (ЄДРПОУ 33103749) за грудень 2014, ПП "Хімінвест" (ЄДРПОУ 32424590) за лютий 2015, ТОВ "Укр сервіс груп" (ЄДРПОУ 39123362) за березень 2015, ТОВ "Тіва Україна" (ЄДРПОУ 38332186) за березень 2015, ТОВ "Тіва Україна" (ЄДРПОУ 38332186) за квітень 2015.

25.08.2015 року за результатами цієї перевірки податковим органом було складено акт №1494/13-04-22-02/38057137, яким встановлено порушення вимог: п.135.1, п.135.2 ст. 135, п.137.1 ст. 137 ПК України, що призвело до завищення доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 1 158 158,00 грн за рахунок відображення в податковому обліку операцій продажу робіт покупцю; п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 1327386 грн, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 442597,63 грн в т.ч. в грудні 2014р. - 231631,53 грн, в лютому 2015р. - 162948,43 грн, в березні 2015р. - 48017,67 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №000548202 від 08.09.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 33 845,72 грн та №0005472202, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем 30 461,00 грн та за штрафними санкціями 7615,25 грн.

Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими виходячи з наступного.

Згідно податкової звітності з ПДВ за грудень 2014 року, а саме податкової декларації з ПДВ за грудень 2014року, поданої до податкового органу 19.01.2015 №9078291568 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до податкової декларації з ПДВ. за грудень 2014 року, поданого 19.03.2015 №9043898438, ТзОВ Приватбуд Плюс по контрагенту ТОВ Грант Буд включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 265477,25 грн.

З 01.01.2014року наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 №293 введені в дію національні стандарти України (ДСТУ) із ціноутворення в будівництві, зокрема ДСТУ БД.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва . Примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01.01.2014року під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт, передбачено додатки Т-Ц до цих Правил.

Згідно Додатку Т передбачена форма акта приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), в які зазначаються такі реквізити (найменування робіт і витрат (І-прямі витрати, в т.ч. вартість матеріалів, виробів і конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин; ІІ - загальновиробничі витрати, III-кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, IY - кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, Y - інші супутні витрати, YI - прибуток, YII - адміністративні витрати, YIII - кошти на покриття ризиків, IX - кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, Х - податки, збори, обов'язкові платежі, ХІ- податок на додану вартість, всього по акту). Також повинно вказуватись, окрім одиниці виміру та кількості, поточна ціна одиниці виміру, в т.ч. заробітна плата та експлуатація машин та механізмів, що також включає зарплату машиністів та робітників, зайнятих на ремонті та технічному обслуговуванні. Крім того, повинно бути вказано витрати праці робітників-будівельників та робітників, що обслуговують машини, на загальний обсяг виконаних робіт.

Оформлення господарських операцій може здійснюватися з використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм, визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (лист МФ України №31-11410-08-10/871 від 15.01.2015р).

Крім того, Мінрегіонбуд України в листі від 12.01.2012 №7/15-488 вказав, що за об'єктами, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм № КБ-2в та № КБ-3 обумовлюється договором підряду. Використання таких типових форм передбачено укладеними ТзОВ Приватбуд Плюс із ТзОВ Грант Буд договорами підряду від 01.12.2014 №2014/12/1-Б та №2014/12/2-Ж, де в п.2.2 зазначено: розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт за типовою формою протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Актів.

Відтак, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що надані до перевірки акти виконаних робіт не містять реквізитів типових форм, а саме: інформації про трудові ресурси підрядників, затрачені на виконання будівельно-монтажних робіт, не розшифровано, які матеріальні та трудові ресурси входять у вартість одиниці виконаної роботи по найменуваннях.

При постановленні рішення судом першої інстанції не враховано та проігноровано інформацію ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.03.2015р. за №228/26-55-22-02/38751054 Щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТзОВ Грант Буд (38751054) по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.08.2014р. по 31.12.2014р , відповідно до якої в даного контрагента взагалі були відсутні фізичні можливості для проведення будь-якої господарської операції.

Згідно податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року, а саме податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (нова звітна), поданої до податкового органу 19.03.2015р. №9043937728 та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, поданих 22.04.2015р. №9076115108 та 19.05.2015р. №9100187056, ТзОВ Приватбуд Плюс по контрагенту ПП Хімінвест включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 162948,43 грн.

Наданий до перевірки акт не містить реквізитів типових форм, зокрема інформації про трудові ресурси, затрачені на виконання будівельно-монтажних робіт, не розшифровано та не перераховано, які конкретно матеріальні та трудові ресурси входять у вартість одиниці виконаної роботи по найменуваннях і видах робіт.

Крім цього, в ході проведення перевірки було враховано та використано податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.07.2015р. №681/26-59-22-06-19 щодо ПП Хімінвест (32424590) з питань неможливості здійснення операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за лютий 2015 року, їх фізичної нереальності та повноти відображення в обліку.

При проведенні перевірки було використано податкову інформацію ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві: від 29.07.2015 №415/26552202 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР СЕРВІС ГРУП" (податковий номер 39123362) з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий-березень 2015 року; від 27.05.2015 №85/26-55-22-02 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Укр Сервіс Груп", код ЄДРПОУ 39123362 з питань підтвердження фінансово-господарських відносин за березень 2015 poкy.

Згідно податкової звітності з ПДВ за березень 2015 року, а саме податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року, поданої до податкового органу 17.04.2015р. №9072437406 та уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання до податкової декларації з ПДВ за березень 2015року, поданого 19.05.2015р. №9100186985, ТзОВ Приватбуд Плюс по контрагенту TOB ТІВА Україна включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 66666,66 грн.

ТзОВ Приватбуд плюс 01.11.2012р. укладено Договір поставки N 35/11-К за яким ТзОВ Приватбуд плюс виступило Покупцем, а ТзОВ "Тіва Україна" Постачальником.

Згідно п.4.3 розд.4 договору Умови та строки поставки , при самовивозі покупець без участі постачальника укладає з перевізником договір перевезення або надає власний транспорт та несе всі ризики після відвантаження постачальником продукції. Поставкою продукції вважається навантаження її на транспортний засіб наданий покупцем.

Відповідно до п.4.4 розд.4 договору Умови та строки поставки , постачальник зобов'язаний відвантажити продукцію на транспортний засіб покупці в об'ємі та кількості, погоджені сторонами відповідно до видаткових та т/транспортних накладних.

За змістом п.5.3 розд.5 договору Передача-приймання продукції , особа, яка безпосередньо отримує продукцію від імені покупця повинна надати постачальнику належним чином оформлену довіреність.

ТзОВ Приватбуд Плюс не надало та не представило до перевірки жодних документів про транспортування товарно-матеріальних цінностей чи довіреностей на одержання ТМЦ та їх отримання, адже за умовами укладених договорів було передбачено, що особа, яка безпосередньо отримує продукцію від імені покупця повинна надати постачальнику належним чином оформлену довіреність.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704.

Відповідно до п.2.1 Положення, господарські операції - це факти Підприємницької чи комерційної діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.2.15 Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, які передбачені чинним законодавством.

З врахуванням викладеного стає очевидним, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, чого по обставинах справи доведено не було.

Відповідно до змісту ст.1 Закону №996-XIV, господарська операція - це дія, або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань у власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, приростити майно чи його вартість шляхом вкладення певного матеріального ресурсу з залученням трудових і виробничих ресурсів.

Статтею 2 Закону № 996-ХІV обумовлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність за вимогами діючого законодавства.

За змістом ст.3 Закону № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарський операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових. Для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання ТМЦ та виконання робіт, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей та наданих послуг, чого по справі доведено не було.

Згідно статті 4 Закону №996- ХІV, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на принципі домінування сутності над формою, адже господарські операції обліковуються відповідно до їх фактичного виконання, а не лише виходячи з наявності формально складених облікових документів: - прихідної чи видаткової накладної, - податкової накладної, - платіжного поручення, - акту виконаних робіт(без деталізації їх видів і затрачених трудових ресурсів).

Відповідно до ет.8 Закону №996- ХІV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності, протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Статтею 9 Закону №996- ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, Що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерською обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом) основних фондів та засобів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є реальний факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначений об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка с підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарські діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що податкові повідомлення-рішення від 08.09.2015 №0005482202 та №0005472202 винесенні абсолютно правомірно, а тому не підлягали скасуванню.

Відтак, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по суті спору.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі №813/5525/15 - скасувати та винести нову, якою в задоволені позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2017 року