Ухвала

від 21.02.2017 по справі 815/2384/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Київ К/800/26648/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В . Судді: Бухтіярова І.О. Цвіркун Ю.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р.

у справі № 815/2384/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізована компанія Енергосервіс

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізована компанія Енергосервіс (далі - позивач, ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 09 квітня 2015 року №0000452207, №0000482207.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ Спеціалізована компанія Енергосервіс , посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №1149/22-07/37812094 від 17 березня 2015 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.4, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.6 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 861 890 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2015 року №0000452207, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 893 542 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 473 386 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000482207 від 09 квітня 2015 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 861 890 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 215 473 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" та ТОВ "Еко-Буд-Монтаж" були укладені договори по виконанню робіт: № 01/12-ЦФ від 01 грудня 2013 року; №1989 від 10 червня 2013 року; №15/10-ЭМБ від 15 жовтня 2013 року; №01/09 БИ від 01 вересня 2013 року; №07/08 БИ від 07 серпня 2013 року; №20/08- БИ від 20 серпня 2013 року; №24-01 від 20 листопада 2012 року; №04/07-БИ від 04 липня 2013 року; №06/08 від 06 серпня 2013 року; №28/06 від 28 червня 2013 року; №27/08 від 02 серпня 2013 року, №29/07-БИ від 29 липня 2013 року; №13/233-01 від 06 вересня 2013 року, №01-08 від 01 серпня 2013 року, №25-01 від 03 грудня 2012 року; №01/11-ЭБМ від 01 листопада 2013 року; №01/11- БИ АЗС від 01 листопада 2013 року; №01/10-БИ від 01 жовтня 2013 року; №ПИИ-01 від 01 вересня 2013 року; №ЯКЗ-ЄМ - 01 від 15 листопада 2013 року; №ЭС - 048/21 від 05 серпня 2013 року; №ЭС - 048/15 від 07 травня 2013 року; №ЭС - 048/14 від 07 травня 2013 року; №ЭС - 048/13 від 01 квітня 2013 року, №1977 від 03 червня 2013 року; №15/11-13-РЕ від 15 листопада 2013 року; №13/239-06 БИ від 11 вересня 2013 року; №15/11-13-ЕО від 15 листопада 2013 року.

Також між ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" та ТОВ "Будівельна компанія "Едельвейс" були укладені: договір по виконанню робіт з ремонту електорообладнання №05/2012 від 01 червня 2012 року; договір підряду №03/2012 від 24 квітня 2012 року; договір з виконання робіт з монтажу теплової ізоляції трубопроводів №19/2012 від 03 жовтня 2012 року; договір по виконанню робіт по свердлінню отворів в будівельних конструкціях №11/2012 від 01 вересня 2012 року; договір №15/2012 від 03 вересня 2012 року по виконанню робіт по монтажу системи підтримки температури на трубопроводі ТОВ "ТЕС-Термінал" м. Керч; договір підряду по монтажу кондиціонерів №04/2012 від 02 липня 2012 року; договір №25/2012 від 05 листопада 2012 року по виконанню робіт з випробуванню і вимірам електрообладнання; договір №22/2012 від 01 листопада 2012 року з виконання монтажно-будівельних робіт по реконструкції електричних мереж, монтаж мереж освітлення електроприміщення РУСН; договір №18/2012 від 01 жовтня 2012 року з виконання робіт по ремонту ліній електрообігріву; договір №17/2012 від 03 вересня 2012 року по виконанню робіт з технічного обслуговування станційного електрообладнання АВТ; договір №16/2012 від 03 вересня 2012 року з виконання робіт по налагодженню, випробуванню та вимірам електрообладнання; договір №06/2012 від 01 серпня 2012 року, предметом якого є роботи на налагодженню, випробуванню та вимірам електрообладнання.

Крім того, між ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" та ТОВ "Торгівельний дім "Антарес" було укладеніо договір №07/2012 від 01 серпня 2012 року по наданню послуг транспортного обслуговування та договір №10/2012 від 01 серпня 2012 року щодо постачання продукції виробничого призначення.

Крім того, між ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" та ТОВ "Торгівельний дім "Орлан" укладено договір №ОР-58-13 від 01 серпня 2013 року, згідно п.1.1 якого виконавець зобовязується виконати техніко-економічні розрахунки планів виробництва теплової та електричної енергії та використання палива, води та реагентів теплової електростанції ПАТ "РКТК" по завданню замовника відповідно до технічного завдання, що є додатком №1 до даного договору , а замовник має прийняти та оплатити ці послуги на умовах даного договору.

01 червня 2012 року ТОВ "Спеціалізована компанія Енергосервіс" було також укладено договір №03/07/12 з ТОВ "Спецпідряд Сервіс", предметом якого є виконання робіт з перевірки захисту ГПП 110/6 кв.

Фактичне виконання робіт із урахуванням ділової мети та їх зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання-передачі устаткування, актами звіряння взаємних розрахунків, накладними-вимогами та платіжними дорученнями.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді І.О. Бухтіярова

Ю.І. Цвіркун