Ухвала

від 16.02.2017 по справі 761/20752/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УхвалА

іменем україни

16 лютого 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., ШтеликС.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_6, Печерська гімназія № 75 Печерського району м. Києва, Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання наказу незаконним, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 січня 2015 року наказом начальника управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації її, заступника директора з виховної роботи Печерської гімназії № 75 Печерського району м. Києва, призначено виконуючим обов'язків директора цієї гімназії.

Позивачка вказувала про те, що відповідно до порядку призначення керівника комунального закладу освіти, встановленого Законом України Про освіту , поданням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 25 грудня 2014 року до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) її кандидатуру було запропоновано на посаду директора вищевказаної гімназії.

Зазначала про те, що 9 липня 2015 року з офіційного сайту Департаменту освіти і науки вона дізналась про те, що директором департаменту освіти і науки видано наказ від 29 травня 2015 року про проведення відбору кандидатур на заміщення вакантних посад керівників загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів м. Києва. Комісією з відбору кандидатур на заміщення вакантних посад керівників загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів голові Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на заміщення вакантної посади директора гімназії № 75 було рекомендовано ОСОБА_6 Поданням голови районної державної адміністрації від 7 липня 2015 року директору департаменту освіти і науки було запропоновано погодити призначення ОСОБА_6 на посаду директора гімназії.

Позивачка вказувала про те, що на підставі зазначеного вище подання директором департаменту освіти і науки було видано наказ від 8 липня 2015 року про призначення ОСОБА_6 на посаду директора Печерської гімназії № 75 Печерського району м. Києва на умовах контракту з 8 липня 2015 року по 8 липня 2016 року.

Вважала, що наказ про призначення ОСОБА_6 на вказану посаду є незаконним, оскільки не було вирішено питання по попередньому поданню щодо іншого претендента на заняття зазначеної посади. Не укладення з нею трудового договору у належний спосіб та у встановленому законом порядку вносить невизначеність в її правовий статус, чим порушуються її трудові права та інтереси.

З урахуванням наведеного та заяви про зміну предмету позову ОСОБА_4 просила суд визнати наказ Департаменту освіти і науки від 8 липня 2015 року про призначення ОСОБА_6 на посаду директора Печерської гімназії № 75 Печерського району м. Києва незаконним та скасувати; зобов'язати відповідача оформити з нею трудові відносини, а саме видати наказ про призначення її на посаду директора вказаної гімназії та укласти з нею трудовий договір.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що на момент звернення до відповідача з поданням від 25 грудня 2014 року щодо призначення позивачки на посаду директора гімназії, така посада не була вакантною, оскільки на вказану посаду був призначений ОСОБА_8, якого було звільнено лише 12 січня 2015 року, унаслідок чого вищевказане подання було залишено відповідачем без розгляду. Положенням про Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 березня 2004 року № 449, не передбачено обов'язкового задоволення подання у разі його надходження.

Суди дійшли вірного висновку про те, що відповідно до наказу начальника управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 13 січня 2015 року ОСОБА_4, заступника директора з виховної роботи Печерської гімназії № 75 Печерського району м. Києва, призначено виконуючим обов'язків директора цієї гімназії з 13 січня 2015 року на час вакансії . Контракт з позивачкою не укладався. На момент коли спірна посада була вакантною подання щодо призначення позивачки на спірну посаду до відповідача не направлялось.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

С.Ф. Хопта

С.П.Штелик