Постанова

від 23.02.2017 по справі 903/698/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 903/698/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівДанилової М.В., Корсака В.А. розглянувши касаційну скаргу Несвічівської сільської ради на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі№ 903/698/16 Господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" доНесвічівської сільської ради простягнення 44 901,91 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" звернулось з позовом до Несвічівської сільської ради Луцького району про стягнення 44 901,91 грн., з яких: 19 433,34 грн. основного боргу, 9 678,39 грн. інфляційних втрат, 14 817,52 грн. пені та 973 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань зі сплати вартості виконаного позивачем у період з липня 2014 року по березень 2015 року поточного ремонту системи опалення та приміщення сільської ради. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 527, 625, 853, 852, 882 Цивільного кодексу України, статей 193, 231, 265 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.11.2016, ухваленим суддею Гарбар І.О., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 19 433,34 грн., нормативно та документально необґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню. З огляду на що, суд дійшов висновку про відмову також у похідних вимогах про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. При цьому суд керувався приписами статей 509, 526, 837, 843, 844, 882 Цивільного кодексу України.

Рівненький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Савченко Г.І. - головуючого, Демидюк О.О., Павлюк І.Ю., постановою від 12.12.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 19 433,34 грн. основного боргу, 1 022,36 грн. інфляційних втрат та 428,07 грн. 3 % річних, в решті позову відмовив. Вмотивовуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з доведеності виконання позивачем робіт на спірну суму боргу, що підтверджується проведеною Державною фінансовою інспекцією у Волинській області позаплановою ревізію бюджету та фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Несвічівської сільської ради, результати якої відображені у відповідному акті від 21.12.2015р. №040-24/016. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 530, 625, 837, 843, 853, 882 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Несвічівська сільська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції обставин того, що відповідачем підрядні роботи на спірну суму не замовлялись, вартість таких робіт була визначена позивачем самостійно без складання кошторису. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 189, 321 Господарського кодексу України, статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Корсака В.А., касаційну скаргу Несвічівської сільської ради прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2017.

На адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.07.2014 між Несвічівською сільською радою Луцького району (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" (підрядник) був укладений договір підряду №29 з поточного ремонту приміщення сільської ради. Окрім цього, 24.02.2015 між Несвічівською сільською радою Луцького району (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" (підрядник) був укладений договір підряду №4 з поточного ремонту котельні приміщення сільської ради с. Несвіч. Судом апеляційної інстанції установлено, що між сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт №2-1-1 за липень 2014 року на суму 23 038,74 грн. та за березень 2015 року на суму 18 762,95 грн. Роботи, що були виконані позивачем та погоджені у вказаних актах виконаних робіт, сплачені відповідачем, що підтверджується відповідною випискою по рахунку. Водночас акт приймання виконаних робіт за грудень 2015 року, відповідно до якого позивачем були виконані роботи на суму 21 925,96 грн., Несвічівською сільською радою Луцького району не підписаний та не оплачений. З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2015 позивач звертався до відповідача з претензією щодо здійснення розрахунку за виконані роботи, яка останнім була залишена без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" про стягнення з Несвічівської сільської ради Луцького району 19 433,34 грн. основного боргу, 9 678,39 грн. інфляційних втрат, 14 817,52 грн. пені та 973 грн. 3% річних. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно з частиною 1 статті 853 вказаного Кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до приписів статті 882 цього Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Тобто, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. В свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам укладених між сторонами договорів та перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, суд апеляційної інстанції установив обставини виконання позивачем спірних підрядних робіт на суму 19 433,34 грн. При цьому судом апеляційної інстанції було враховано проведену Державною фінансовою інспекцією у Волинській області за період з 01.01.2012 по 01.12.2015 позапланову ревізію бюджету та фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Несвічівської сільської ради, результати якої відображені в акті ревізії бюджету та фінансово-господарської діяльності виконкому Несвічівської сільської ради Луцького району від 21.12.2015 №040-24/016. Відповідно до довідки контрольних обмірів виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД", яка є додатком до вказаного акта, підтверджено фактичне виконання робіт з поточного ремонту котельні та системи опалення приміщення Несвічівської сільської ради Луцького району. Довідка контрольних обмірів виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" робіт із поточного ремонту котельні та системи опалення приміщення Несвічівської сільської ради Луцького району підписана головним державним фінансовим інспектором, сільським головою с. Несвіч та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД". Окрім цього, судом апеляційної інстанції також було надано оцінку довідці зустрічної звірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТЕХНОБУД" від 11.12.2015 №040-22/185, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Волинській області з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Несвічівською сільською радою. Відповідно до вказаної довідки, кінцева сума завищення вартості будівельних робіт за актом приймання виконаних робіт за грудень 2015 року становить 2 492,62 грн. При цьому судом апеляційної інстанції установлено, що використані матеріали з поточного ремонту котельні та системи опалення приміщення Несвічівської сільської ради, що відображені в довідці контрольних обмірів виконання робіт, є ідентичними використаним матеріалам, які зазначені в акті приймання виконаних робіт за грудень 2015 року. Відтак, установивши те, що відповідач 02.12.2015 отримав спірний акт виконаних робіт і, всупереч вимогам статті 882 Цивільного кодексу України, роботи належним чином не прийняв, відмову в порядку частини 4 статті 882 цього Кодексу не оформив, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення 19 433,34 грн. основного боргу. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з того, що строки виконання підрядних робіт на спірну суму не встановлені, а позивач звернувся до відповідача з претензією 02.12.2015, обов'язок відповідача щодо оплати спірної суми боргу виник з 09.12.2016. За таких обставин, установивши факт непроведення відповідачем розрахунків за виконані позивачем роботи у повному обсязі, строк оплати яких настав, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача окрім суми основного боргу, також інфляційних втрат та 3% річних (з урахуванням здійсненого їх перерахунку). Відмова апеляційного суду у стягненні пені в касаційному порядку не оскаржена. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами та стосуються оцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки апеляційного суду відповідають цим обставинам і при вирішені спору апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Несвічівської сільської ради залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі № 903/698/16 Господарського суду Волинської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

В. Корсак