Рішення

від 21.02.2017 по справі 904/11345/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2017 Справа № 904/11345/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Краматорськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Cавченко Н.М. - представник за дов. № 009/юр-9 від 03.01.2017

від відповідача: Куренний С.В. - представник за дов. № б/н від 01.08.2016

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ГРУП" про визнання недійсним договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 та додаткової угоди б/н від 01.07.2010, укладених між ТОВ "Міленіум Груп" та ТОВ 2Енерджи Груп".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.01.2017.

03.01.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про витребування доказів, в яких він просить суд витребувати у Криворізькій Центральній Об'єднаній ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області документи щодо відображення (невідображення) у п. 5 додатку декларації з ПДВ ТОВ Енерджи Груп" (код ЄДРПОУ 33407602) податкового кредиту за кодом ІПН 322644904816 ТОВ "Міленіум Груп" за період з липня 2010 року по червень 2013 року у сумі 1704000 грн. та витребувати у відповідача інвентаризаційні описи за період з 2010-2016 роки, в яких відображено перебування механічної частини ШПК БЦК-8/5х2,7 на складах ПАТ "НКМЗ".

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Господарський суд відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання позивача, оскільки докази, які останній просить суд витребувати не стосуються предмету спору, а їх наявність не вплине на вирішення даного спору по суті.

Представник позивача 03.01.2017 подав до канцелярії суду письмові пояснення № 009/юр-1258 від 29.12.2016, в яких зазначає, що в тексті позовної заяви допущено описку у даті додаткової угоди. Замість "додаткова угода б/н від 01.07.2016" необхідно читати "додаткова угода б/н від 01.07.2010".

17.01.2017 від позивача надійшло до суду клопотання про призначення у справі технічної експертизи, в якому він, для визначення відносної давності виконання документу (додаткової угоди б/н від 01.07.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.06.2010, а також відповідності часу нанесення відтисків печаток даті виготовлення цих документів, просить суд призначити у справі технічну експертизу.

17.01.2017 позивач подав до суду пояснення, в яких зазначив, що передаючи обладнання один одному ТОВ "Енерджи Груп", ТОВ "Міленіум Груп" і ТОВ "Ніка Груп" фактично не приймали участі в русі даного обладнання, операції поставки ними не здійснювались і мали тільки документальне підтвердження. Також, позивач вказав, що в оспорюваній додатковій угоді б/н від 29.06.2010 зазначено про право вимоги відвантаження товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7), що знаходиться на відповідальному зберіганні ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", в той час, як частина цього обладнання вже не знаходилась на території ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", що свідчить про фіктивність цього правочину.

17.01.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач є законним власником обладнання та поклажодавцем майна, яке перебуває на зберіганні у позивача. Позивачем, на думку відповідача, не доведено факту порушення його прав та законних інтересів при укладанні спірного договору та додаткової угоди до нього.

У судовому засіданні 17.01.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 01.02.2017. Після перерви розгляд справи продовжено.

01.02.2017 позивач подав до суду клопотання, яким просить суд витребувати у відповідача оригінали договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 та додаткової угоди б/н від 01.07.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 та печатку ТОВ "Енерджи Груп" та просить суд призначити у справі технічну експертизу вищевказаних документів.

У судовому засіданні 01.02.2017 судом було з'ясовано, що оригінали спірних правочинів у сторін відсутні, у зв'язку із їх знищенням за зберігальною давністю, у зв'язку з чим витребування оригіналу договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 та додаткової угоди б/н від 01.07.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.06.2010 є недоцільним.

01.02.2017 позивач подав до суду пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що виходячи зі змісту копії розписки від 11.08.2008, на ПАТ "НКМЗ" не покладався обов'язок зберігати обладнання ТОВ "Ніка Груп", копія розписки не має ознак укладеного договору зберігання, оскільки не містить істотних умов, визначених ст. 180 ГК України.

ТОВ "Торговий будинок "Металург" передав ТОВ "Ніка Груп" обладнання виготовлене за контрактом № 23/71-06 від 26.05.2006 і на час передачі знаходиться у цехах ПАТ "НКМЗ" на відповідальному зберіганні, що не відповідало дійсності.

Отже, на думку позивача, від ТОВ "Торговий будинок "Металург" до ТОВ "Ніка Груп" та від ТОВ "Ніка Груп" до ТОВ "Міленіум Груп", а також від ТОВ "Міленіум Груп" до ТОВ "Енерджи Груп" не переходило право поклажодавця.

01.02.2017 представник позивача подав суду пояснення щодо припинення юридичних осіб ТОВ "Ніка Груп", ТОВ "Міленіум Груп", ТОВ "Торговий будинок "Металург", в яких зазначив, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Ніка Груп" та ТОВ "Міленіум Груп" припинили свою діяльність за рішеннями Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 у справі № 44/465-б та від 05.10.2010 у справі № 44/460-б, у зв'язку з визнанням їх банкрутами, про що зроблений відповідний запис в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Однак, Публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулось із запитом до в.о. Голови Господарського суду міста Києва, у відповідь на який було повідомлено, що відповідно до даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" справи № 44/460-б про банкрутство ТОВ "Міленіум Груп" та № 44/465-б про банкрутство ТОВ "Ніка Груп" у провадженні Господарського суду міста Києва не перебували.

Згідно з наявними даними в зазначених справах розглядалися заяви про визнання банкрутами інших юридичних осіб. Заяв про визнання банкрутами ТОВ "Ніка Груп" і ТОВ "Міленіум Груп" до Господарського суду міста Києва не надходило.

Отже, на дамку відповідача, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені неправдиві відомості, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

01.02.2017 представник відповідача подав до суду заперечення на клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні даних клопотань, оскільки проведення технічної експертизи документів не узгоджується із підставами позовних вимог.

01.02.2017 представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 01.02.2017 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, її розгляд відкладено на 13.02.2017 та зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надати до суду копій реєстраційних справ Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум Груп" (ідентифікаційний код 32264493) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Ніка Груп" (ідентифікаційний код 33265016).

13.02.2017 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що договір купівлі-продажу від 29.06.2010 № 1-03/МГ та додаткова угода від 01.07.2010 до даного договору не визначають жодного нового зобов'язання для позивача, а лише констатують факт наявності у нього на відповідальному зберіганні обладнання, що є предметом договору.

13.02.2017 представник позивача подав до канцелярії суду заяву, в якій просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.02.2017 вищевказане клопотання позивача задоволено, проведення судового засідання у справі № 904/11345/16 на 21.02.2017 о 10:00 год. призначено в режимі відеоконференції. Доручено Краматорському міському суду Донецької області організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною у справі № 904/11345/16, а саме: позивачу - Публічному акціонерному товариству "Новокраматорський машинобудівний завод".

У судовому засіданні 21.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2006 між Закритим акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівельний завод" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівельний завод") (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Металург" (далі - покупець) було укладено контракт № 23/71-06 (далі - контракт № 23/71-06).

Відповідно до п. 1.1 контракту № 23/71-06, покупець зобов'язаний сплатити продукцію, зазначену у специфікаціях № 1, № 2, № 3 (додаток № 1 є невід'ємною частиною контракту). Постачальник зобов'язаний поставити продукцію покупцю, покупець - прийняти продукцію.

На виконання умов вищевказаного контракту, позивач виготовив для ТОВ "Торговий дім "Металург" обладнання на загальну суму 7568847 грн., що підтверджується актами здачі-приймання обладнання:

- від 31.07.2007, яким позивач передав покупцеві половини барабану у кількості 2 шт. механічної часини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1459889 грн.;

- від 31.10.2007, яким позивач передав покупцеві підшипник та вал головний механічний частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1059286 грн.;

- від 28.02.2008, яким позивач передав покупцю половини барабану механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1450243 грн.;

- від 30.04.2008, яким позивач передав покупцю наступні вузли механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7: половини барабану у кількості 1 шт. черт. 8-69568, 8-69569 на суму 1361770 грн., вал (поз.1) у кількості 1 шт. черт. 8-69754 на суму 1623647 грн., привід гальмівний у кількості 2 шт. черт. 0-154389 на суму 293676 грн., ШПМ БЦК 8/5х2,7 (інші вузли) у кількості 1 шт. черт. 4-1409770 на суму 320336 грн. Всього за актом на суму 3599429 грн.

Вищевказані акти підписані обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 82-85).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Металург" здійснило оплату вартості виготовленого обладнання у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи (арк. с. 77-81).

У вищевказаних актах здачі-приймання від 31.07.2007, 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008 зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Металург" залишило у свою чергу на відповідальне зберігання ПАТ "НКМЗ" обладнання на загальну суму 7568847 грн.

Також, між ТОВ "Торговий дім "Металург" та ПАТ "НКМЗ" було підписано зберігальні розписки від 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008, відповідно до яких обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 перебуває на відповідальному зберіганні у ПАТ "НКМЗ" (арк. с. 86-88).

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум Груп" (далі - комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Груп" (далі - комісіонер) було укладено договір комісії на купівлю № 01/08-02 (далі - договір комісії, арк. с. 89-90).

Відповідно до п. 1.1 договору комісії, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити за рахунок комітента і від свого імені правочини щодо придбання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 (далі - товар) за цінами не вище погоджених сторонами в додатку № 1 до цього договору, у строки і в обсягах, передбачених додатком № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Належним виконання комісіонером своїх зобов'язань за цим договором вважається вчинення комісіонером правочинів (укладання договорів з третіми особами) щодо придбання товарів в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також передача придбаного товару на умовах, визначених у п. 2.1 цього договору (п. 1.2 договору комісії).

Пунктом 1.3 договору комісії встановлено, що за виконання послуг з придбання товару за цим договором комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 0,5 % від вартості придбаного товару.

У додатку № 1 до договору комісії сторони підписали специфікацію, якою погодили найменування товару - механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. за ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. (арк. с. 91).

07.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Металург" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Груп" (далі - покупець) було укладено договір № 07/08-01 (далі - договір № 07/08-01, арк. с. 92-94).

Відповідно до п. 1.1 договору № 07/08-01, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно додатку-специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

У додатку №1-специфікації до договору № 07/08-01 сторони погодили поставку механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. за ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. (арк. с. 95).

Пунктами 3.2-3.3 договору № 07/08-01 встановлено, що датою поставки вважається дата, зазначена в акті приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін. Датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата поставки.

Відповідно до накладної № 15 від 08.08.2008 та акту № 1 приймання-передачі товару від 08.08.2008 ТОВ "Торговий дім "Металург" передало, а ТОВ "Ніка Груп" прийняло механічну частину ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. у кількості 1 шт. (арк. с. 96-97).

11.08.2008 між ПАТ "НКМЗ", ТОВ "Торговий дім "Металург" та ТОВ "Ніка Груп" було складено та підписано зберігальну розписку, відповідно до якої ТОВ "Торговий дім "Металург" передає обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ, що знаходяться у цехах ПАТ "НКМЗ" на відповідальному зберіганні, ТОВ "Ніка Групп" згідно акту № 1 (акт приймання-передачі товару за договором № 07/08-01 від 07.08.2008 між ТОВ "Торговий дім "Металірг" та ТОВ "Ніка-Груп") (арк. с. 98).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000012 від 18.08.2008 ТОВ "Ніка Груп" , на виконання умов договору комісії № 01/08-02 від 01.08.2008, передало, а ТОВ "Міленіум Груп" прийняло механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 10200000 грн. (арк. с. 99).

18.08.2008 між ТОВ "Ніка Груп" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Міленіум Груп" (далі - новий кредитор) було укладено угоду про відступлення права щодо відповідального зберігання майна (арк. с. 100).

Згідно із п. 1 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008, у зв'язку з передачею механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 згідно договору комісії на купівлі № 01/08-02 від 01.08.2008. Первісний кредитор відступає новому кредитору права поклажедавця відносно механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7, що знаходиться на відповідальному зберіганні в цехах ЗАТ "НКМЗ" до моменту її відвантаження власнику відповідно до п.п. 6.1, 9.4 контракту " 23/71-06 від 26.05.2006.

Права поклажедавця, були набуті первісним кредитором у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Металург" на підставі договору № 07/08-01 від 07.08.2008, що підтверджується розпискою від 11.08.2008 (п. 2 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008)

Первісний кредитор передає новому кредитору оригінали всіх документів, що засвідчують права поклажодавця, які є предметом цієї угоди (п. 3 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008).

29.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум Груп" (далі- постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір № 1-03/МГ (арк. с. 101-102).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно додатку-специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Сторонами було складено та підписано додаток-специфікацію до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, якою погоджено поставку механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 10224000 грн. (арк. с. 103).

Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника, підписаній уповноваженим представником покупця (п. 3.2 договору № 1-03/МГ від 29.10.2010).

Додатковою угодою б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, сторони вирішили доповнити договір № 1-03/МГ від 29.10.2010 пунктом 1.2 наступного змісту: Право вимоги відвантаження товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7), що перебуває на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод", а також право поклажодателя на зберігання цього товару до моменту відвантаження, переходять від постачальника до покупця у момент підписання видаткової накладної постачальника згідно з п. 3.2 договору (арк. с. 104).

01.07.2010 ТОВ "Міленіум Груп", відповідно до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, передало, а ТОВ "Енерджи Груп" прийняло механічну частину у кількості 1 шт. за ціною 10224000 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000005, підписаною обома сторонами (арк. с. 105).

02.07.2010 між ТОВ "Енерджи Груп" та ТОВ "Міленіум Груп" було підписано акт приймання-передачі векселів, відповідно до якого ТОВ "Енерджи Груп" передало, а ТОВ "Міленіум Груп" прийняло в рахунок заборгованості за товар, поставлений згідно договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 на суму 10222600 грн. та договору № 1-04/МГ від 30.06.2010 на суму 1794540 грн., свої власні належним чином оформлені векселі за реквізитами зазначеними у акті (арк. с. 108).

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач вважає, що договір № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткова угода б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 покладають на нього обов'язки щодо зберігання та відвантаження товару, а тому він як заінтересована особа, відповідно до ч. 5 ст. 215 ЦК України, заперечує дійсність даних правочинів, оскільки є фіктивним.

Позивач вказує на те, що спірними правочинами ТОВ "Міленіум Груп" передало ТОВ "Енерджи Груп" право вимоги, зокрема, право поклажедавця, права якого фактично не мало, адже оспорюваний договір є договором купівлі-продажу, а ПАТ "НКМЗ" не є його стороною (боржником). Також позивач зазначає, що передача механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 між ТОВ "Міленіум Груп" та ТОВ "Енерджи Груп" фактично не відбувалась, а існувала лише не папері, що на його думку, є підставою визнати недійсним договір № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткову угоду б/н від 01.06.2010 до нього недійсними, на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що спірні правочини були укладені для настання реальних подій та не створюють для позивача жодних обов'язків та прав, а лише констатують факт наявності у позивача спірного майна.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд не вбачає підстав для задоволенні позову з нижченаведених підстав.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

У підпункті 2.1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 (далі Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 11) правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Як на підставу позовних вимог щодо визнання договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткової угоди б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 недійсними, позивач, зокрема, посилається на те, що додатковою угодою на нього покладено обов'язок передачі обладнання ТОВ "Енерджи Груп", тобто визначено його боржником, також ТОВ "Енерджи Груп" згідно даної додаткової угоди набуває права поклажодавця, однак спірний договір є договором купівлі-продажу, а відповідального зберігання.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Відповідно п.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, додатковою угодою б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, сторони вирішили доповнити договір № 1-03/МГ від 29.10.2010 пунктом 1.2 наступного змісту: Право вимоги відвантаження товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7), що перебуває на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод", а також право поклажодателя на зберігання цього товару до моменту відвантаження, переходять від постачальника до покупця у момент підписання видаткової накладної постачальника згідно з п. 3.2 договору (арк. с. 104).

Зі змісту додаткової угоди б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 вбачається, що остання не впливає на права та обов'язки позивача як особи, на зберіганні якої перебуває механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2.7, оскільки зобов'язання позивача у спірній додатковій угоді не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Інші умови даного пункту договору стосуються винятково прав та обов'язків сторін договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 , тобто ТОВ "Міленіум Груп" та ТОВ "Енерджи Груп".

Отже, зміст додаткової угоди б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 лише констатує факт перебування механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 на зберіганні у ПАТ "НКМЗ", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- акти здачі-приймання від 31.07.2007, 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008, в яких зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Металург" залишило на відповідальне зберігання ПАТ "НКМЗ" обладнання на загальну суму 7568847 грн. за контрактом № 23/71-06 від 26.02.2006 (арк. с. 82-85);

- зберігальні розписки від 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008, які було підписано між ТОВ "Торговий дім "Металург" та ПАТ "НКМЗ", та відповідно до яких обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 перебуває на відповідальному зберіганні у ПАТ "НКМЗ" (арк. с. 86-88);

- зберігальна розписка від 11.08.2008, підписана між ПАТ "НКМЗ", ТОВ "Торговий дім "Металург" та ТОВ "Ніка Груп", відповідно до якої ТОВ "Торговий дім "Металург" передає обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ, що знаходяться у цехах ПАТ "НКМЗ" на відповідальному зберіганні, ТОВ "Ніка Групп" згідно акту № 1 (акт приймання-передачі товару за договором № 07/08-01 від 07.08.2008 між ТОВ "Торговий дім "Металірг" та ТОВ "Ніка-Груп") (арк. с. 98).

Вищевказаною додатковою угодою б/н від 01.07.2010 до договору купівлі-продажу від 29.06.2010, відповідачеві було передано право вимоги відвантаження механічної частини ШПМ БЦК 8/5x2,7, яка знаходилася на відповідальному зберіганні позивача, тобто відступлєння права вимоги.

При цьому, оформлення відступленняправа вимоги шляхом укладення додаткової угоди не суперечить чинному законодавству, оскільки ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено право сторін укладати змішані договори, які містять елементи різних договорів.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ "Міленіум Груп" передало, а ТОВ "Енерджи Груп" прийняло механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2.7, що підтверджується видатковою накладною від 01.07.2010 № РН-0000005 (арк. с. 105) (саме дата поставки є датою переходу права власності на товар - п. 3.3 договору № 1-03/МГ від 29.10.2010), а ТОВ "Енерджи Груп", у свою чергу, повністю сплатило вартість механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 за договором № 1-03/МГ від 29.10.2010, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту приймання-передачі векселів від 02.07.2010 (арк. с. 108)

Вищезазначені дії сторін є підтвердженням реальності настання правових наслідків за договором № 1-03/МГ від 29.10.2010.

У частині 5 п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 зазначено, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо клопотання позивача про призначення у справі технічної експертизи, в якому він просить суд призначити експертизу ля визначення відносної давності виконання документу (додаткової угоди б/н від 01.07.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.06.2010), а також відповідності часу нанесення відтисків печаток даті виготовлення цих документів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 14 передбачено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проведення технічної експертизи документів не узгоджується із підставами позовних вимог, встановлені за результати її проведення обставини не матимуть значення для вирішення даного спору по суті, а тому господарський суд не вбачає підстав для призначення у справі судової технічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору поставки від 13.02.2015 № 131 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів, що оскаржуваний договір № 1-03/МГ від 29.06.2010 та додаткова угода б/н від 01.07.2010 до даного договору є фіктивними, а тому його вимоги про визнання недійсними договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткової угоди б/н від 01.06.2010 до нього є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволені позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.02.17

Суддя В.І. Ярошенко