Рішення

від 23.02.2017 по справі 909/1083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р. Справа № 909/1083/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Тисменицького районного центру зайнятості, вул.Галицька,86, м.Тисмениця,77400

до відповідача: Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), вул. Липова, 7, м. Тисмениця, Тисменецький район, Івано-Франківська область, 77400

про стягнення 16597,34грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 1625-01/29-16 від 15.12.16)

від відповідача: ОСОБА_2, керівник, паспорт серії СЕ 134982

ВСТАНОВИВ:

Тисменецький районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тисменецької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 16597, 34 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час перебування на обліку в Тисменицькому районному центрі зайнятості як безробітного, ОСОБА_2 отримав матеріальне забезпечення на загальну суму 16597,34грн. за період з 15.07.14 по 10.04.15. Разом з тим, рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.01.15 та розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації від 06.02.15 №7-к ОСОБА_2 з 14.06.14 поновлено на роботі на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тисменицького району, відтак у відповідності до приписів Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", матеріальне забезпечення підлягає стягненню з роботодавця на користь позивача.

Ухвалою суду від 12.01.17 здійснено заміну відповідача у справі - Тисменецької районної державної адміністрації належним відповідачем - Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо позову частково заперечив, вказав на те, що в кошторисі підприємства не передбачено витрат на відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Розглянувши матеріали справи з врахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

08.07.14 з метою пошуку роботи до позивача звернувся громадянин ОСОБА_2, який 13.06.14 був звільнений з останнього місця роботи - з посади директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тисменицького району відповідно до п.1ст.36 КЗпП України. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями персональної картки та заяви про надання статусу безробітного від 08.07.14.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" з 08.07.14 ОСОБА_2 було надано статус безробітного та з 15.07.14 розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі п.1ст.23 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком від 09.09.16.

Під час перебування на обліку в Тисменицькому районному центрі зайнятості як безробітного, ОСОБА_2 отримав матеріальне забезпечення на загальну суму 16597,34грн. за період з 15.07.14 по 10.04.15.

Разом з тим, рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.01.15 та розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації від 06.02.15 №7-к ОСОБА_2 з 14.06.14 поновлено на роботі на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тисменицького району.

09.09.16 позивачем на адресу Тисменицької районної державної адміністрації направлено претензію №1072-01/30-16 щодо добровільного повернення незаконно виплаченого ОСОБА_2 матеріального забезпечення в розмірі 16597,34грн., відповіді на яку позивачем не отримано, кошти не повернуто.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України(ст.3 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню(ч.7 ст.235 Кодексу законів про працю України).

Згідно з п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Таким чином, поновлення на роботі відбувається не з дати винесення рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно, вважається недійсною.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.01.15 та розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації від 06.02.15 №7-к ОСОБА_2 з 14.06.14 поновлено на роботі на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тисменицького району з 13.06.14.

Пунктом 6 статті 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (п.4ст.35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Згідно законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцем вважається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і фізичні особи, які використовують найману працю.

З огляду на викладене, суд констатує, що чинним законодавством передбачено утримання із роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, яку має право стягувати з нього Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову частково заперечив, вказав на те, що в кошторисі підприємства не передбачено витрат на відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Разом з тим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України). Відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", відтак твердження відповідача про відсутність фінансування не приймається судом до уваги.

В контексті наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124, 128, 128-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.625 ЦК України, ст.235 Кодексу законів про працю України, ст.34, 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Тисменецького районного центру зайнятості до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) про стягнення заборгованості у сумі 16597, 34 грн.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тисменицького району ( вул. Липова, 7, м. Тисмениця, Тисменецький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25072578) на користь Тисменецького районного центру зайнятості (вул.Галицька, 86, м.Тисмениця, Тисменецький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 19390104, р/р 37175300901486, код одержувача 1939004, банк ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014) 16597,34(шістнадцять тисяч п"ятсот дев"яносто сім гривень тридцять чотири копійки) основного боргу та 1378,00(одну тисячу триста сімдесят вісім гривень судового збору).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.02.17

Суддя Матуляк П. Я.