Рішення

від 27.02.2017 по справі 906/95/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2017 р. Справа № 906/95/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №157 від 25.05.2016р., дійсна до 25.05.2017р.

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової компанії "ФІШ" (м. Житомир)

про стягнення 27151,62 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача ТОВ ТК "ФІШ" про стягнення суми боргу у розмірі 27151,62 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2017р. було порушено провадження у справі з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.02.2017р. до канцелярії господарського суду Житомирської області надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ ТК "ФІШ" в межах ціни позову, з урахуванням понесених судових витрат при зверненні до суду 28751,62, які знаходяться на рахунку №26008258286 в ПАТ АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. В усній формі повідомила суд про обставини виникнення заборгованості.

Ухвалою суду від 27.02.2017р. було відмовлено в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна від 22.02.2017р. за вх. № 689/ГЮ/ГЮ про забезпечення позову.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

27.02.2017р. в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (надалі продавець) та ТОВ ТК "ФІШ" (надалі покупець), був укладений договір поставки №13038-ЖТ/16 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов'язується передавати тютюнові вироби або інші групи товарів (надалі товар) у власність покупця, відповідно до його замовлень, а покупець зобов'язується оплачувати поставлений товар на умовах вказаних у Договорі.

Згідно п. 4.3. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків передбачені чинним законодавством України, за погодженням з продавцем.

Відповідно до п. 4.8. Договору, максимальний строк відтермінування оплати становить 6 (шість) календарних днів. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

За приписами п.6.2. Договору, у разі прострочення строків оплати вартості отриманого товару, Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.3 Договору, Відповідач, у випадку прострочення платежу понад З (три) календарних дні, також зобов'язаний сплатити 16 (шістнадцять) відсотків від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

На виконання Договору 28.09.2016 року Позивач передав Відповідачеві товар у відповідності до видаткової накладної № ЖТ16-000057266 на суму 25838,93 грн.

З моменту поставки товару Відповідач на погашення заборгованості здійснив часткову оплату на суму 2828,48, грн. у зв'язку із чим, позивачем, 28.10.2016 року на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 4713/ГО/ЮД, однак, жодної відповіді відповідачем надано не було.

З наведених підстав Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС Україна звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача ТОВ ТК "ФІШ" про стягнення суми боргу у розмірі 27151,62грн. з яких, 21010,45 грн. основний борг, 1815,75 грн. пеня, 4134,23 грн. - штраф та 191,19 грн. 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладеного між сторонами 14.06.2016 року договору поставки №13038-ЖТ/16, який є господарським.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовою п. 4.8. Договору покупець вправі оплати товар протягом шестиденного строку, перебіг якого починається в день, наступний за днем виписки накладної та закінчується на шостий календарний день.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши товар за видатковою накладною № ЖТ16-000057266 на суму 25838,93 грн., здійснив її оплату лише частково в сумі 2828,48грн., у зв'язку з чим невиконаним залишилось грошове зобов'язання в сумі 21010,45 грн.

Згідно вимог ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 21010,45 грн.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1815,75 грн пені, 4134,23 грн штрафу та 191,19 грн 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими з наступних підстав.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.ч. та 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.6.2. Договору, у разі прострочення строків оплати вартості отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.3 Договору, покупець , у випадку прострочення платежу понад З (три) календарних дні, також зобов'язаний сплатити 16 (шістнадцять) відсотків від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Обґрунтованим є розрахунок 3% річних в сумі 191,19 грн, виконаний позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, натомість відповідач такі обставини не спростував.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової компанії "Фіш" (м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 20, код ЄДРПОУ 38126289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (м. Одеса, проспект Шевченка, 4А, код ЄДРПОУ 30622532):

- 21 010, 45 грн. - основного боргу;

- 1815, 75 грн. - пені;

- 4134, 23 грн. - штрафу;

- 191, 19 грн. - 3% річних;

- 1600, 00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.02.17року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек. з повід.)

3- відповідачу (рек. з повід.)