Рішення

від 16.02.2017 по справі 910/22900/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017Справа №910/22900/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРІПТЕКС"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушугум-Оіл",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю"Гепард Ойл"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Росукренерго"

про визнання договору недійсним

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Файчак В.І. за договором № Г16/04-01/VIP комплексного адвокатського обслуговування від 01.04.2016 року;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРІПТЕКС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кушугум-Оіл", товариства з обмеженою відповідальністю"Гепард Ойл", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю "Росукренерго" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 18/02/2016/10 від 18.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/22900/16, залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Росукренерго .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Договір відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року має бути визнаний недійсним, оскільки при укладенні даного договору було змінено стягувача на стадії виконання судового рішення, уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення договору на стадії виконавчого провадження чинним законодавством не передбачена. Позивач вказує, що спірний договір уступки порушує його права як кредитора у справі №908/2546/14 про банкрутство ТОВ Росукренерго ; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки відсутні докази отримання відповідачем-1 грошових коштів за відступлення права вимоги; у підписантів оспорюваного договору не було необхідного обсягу повноважень для підписання договору про відступлення права вимоги. За таких підстав, позивач на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України просить суд визнати договір про відступлення права вимоги недійсним.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що заміна кредитора у зобов'язанні до боржника, відносно до якого порушено провадження про банкрутство та визнано банкрутом, відбувається в порядку, передбаченому ст.21 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та виключає застосування Закону України Про виконавче провадження . Відповідач зазначає, що права позивача як кредитора у справі про банкрутство ТОВ Росукренерго не порушені, оплата за договором про відступлення права вимоги здійснена новим кредитором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі договору від 18.02.2016 року №18-1/02/2016.

Клопотання відповідача-2 про припинення провадження у даній справі судом задоволенню не підлягає, оскільки предметом розгляди справи Господарським судом Запорізької області №908/2546/14 не були вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року, а відтак підстави для припинення провадження у даній справі згідно з п.2 ч.1 ст.80 ГПК України відсутні.

В судовому засіданні 26.01.2017 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

В судовому засіданні 16.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача 1 про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача 1, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2016 року між ТОВ Кушугум Оіл (первісний кредитор) та ТОВ Гепард Ойл (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги повернення (стягнення) товариством з обмеженою відповідальністю Росукренерго (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25402952; Боржник ) попередньої оплати та судового збору належне Первісному кредитору на підставі Договору відступлення права вимоги №13/11-01 від 07.11.2013р., Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №1/05/К від 25.01.2006р., та рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2013р. у справі №910/13007/13.

Згідно з п.2 Договору за цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 1 224 000,00 грн, а саме: попередньої оплати в розмірі 1 200 000,00 грн та судового збору в розмірі 24 000,00 грн. згідно рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2013р. у справі № 910/13007/13.

Відповідно до п.6 Договору за відступлення права вимоги згідно цього договору Новий кредитор зобов'язується здійснити оплату Первісному кредитору в розмірі 1 224 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора не пізніше 19 лютого 2016 року.

Згідно з п.7 Договору Первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги обумовленого цим договором, за рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2013р. у справі №910/13007/13 та Договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 1/05/К від "25" січня 2006р.

Відповідно до п.11 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що Договір відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року має бути визнаний недійсним, оскільки під час його укладення не було додержано вимог ст.ст.203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна кредитора у зобов'язанні відбувається поза межами виконавчого провадження і за змістом статті 512 Цивільного кодексу України, статті 25 Господарського процесуального кодексу України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. у справі № 910/13007/13, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року, стягнуто з ТОВ Росукренерго на користь ТОВ Гепард Ойл попередньої оплати в розмірі 1 200 000,00 грн та судового збору в розмірі 24 000,00 грн. Право вимоги вказаних коштів було передано первісним кредитором ТОВ Гепард Ойл (в подальшому перейменоване на ТОВ Кушугум Оіл ) новому кредиторові - ТОВ Гепард Ойл на підставі спірного договору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року порушено провадження у справі №908/2546/14 про банкрутство ТОВ Росукренерго та постановою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року ТОВ Росукренерго визнано банкрутом.

В силу Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. На дату спірного договору про відступлення права вимоги виконавчих проваджень відносно ТОВ "РОСУКРЕНЕРГО" відкрито не було, а тому норми Закону України "Про виконавче провадження" та норми розділу XIV ГПК України до спірних правовідносин не застосовуються. Натомість до правовідносин у справах про банкрутство застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.05.2016 року, залишеною без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року, здійснено процесуальне правонаступництво та замінено кредитора у справі ТОВ Гепард на ТОВ Гепард Ойл .

За таких підстав, посилання позивача на те, що Договір відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року має бути визнаний недійсним, оскільки при укладенні даного договору було змінено стягувача на стадії виконання судового рішення, в той час як уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення договору на стадії виконавчого провадження чинним законодавством не передбачена, як підстава для визнання договору відступлення права вимоги необґрунтовані та безпідставні.

Посилання позивача на те, що Договір уступки вимоги не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки докази оплати новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в розмірі 1 224 000,00 грн за відступлення права вимоги спростовуються матеріалами справи, а саме Договором про зарахування зустрічних однорідних вимог №18-1/02/2016 від 18.02.2016 року, на підстав якого грошові зобов'язання ТОВ Гепард Ойл перед ТОВ Кушугум Оіл щодо здійснення оплати за договором відступлення права вимоги припинені шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог 18.02.2016 року.

Посилання позивача на те, що відступлення права вимоги відбулось на підставі рішення суду безпідставні, оскільки права вимоги первісного кредитора, яке передане до нового кредитора, засвідчуються Договором відступлення права вимоги №13/11-01 від 07.11.2013р., Договором купівлі-продажу нафтопродуктів №1/05/К від 25.01.2006 року, платіжними дорученнями №704 від 01.07.2013 року, №705 від 01.07.2013 року, №706 від 01.07.2013 року та підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013р. у справі № 910/13007/13 суду, копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач, як на підставу для визнання договору відступлення права вимоги недійсним, посилається на те, що спірним договором поозуються його права, як кредитора у справі №908/2546/14 про банкрутство ТОВ Росукренерго . ТОВ Гепард передало свою вимогу кредитора перед боржником, таке передання не порушує законні права та інтереси боржника та ТОВ Кріптекс , оскільки не тягне негативних наслідків для ТОВ Кріптекс , як кредитора у справі про банкрутство ТОВ Росукренерго , позивач не довів та не обґрунтував які саме негативні наслідки йому спричинено заміною кредитора.

Судом встановлено, що Договір відступлення права вимоги №18/02/2016/10 від 18.02.2016 року підписаний директором ТОВ Гепард Ойл ОСОБА_2, та скріплений печатками сторін. Згідно зі Статуту ТОВ Гепард Ойл , затвердженого протоколом №6 від 20.08.2014 року, до компетенції директора відноситься вчинення правочинів (договорів, контрактів) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 9.7.7., 9.7.15, 9.7.21. Статуту. Вказаними пунктами передбачені обмеження директора у вчиненні правочинів, сума яких перевищує 50 000 000,00 грн; прийняття рішень щодо отримання кредитів та надання, отримання фінансової допомоги; прийняття рішень щодо відчуження нерухомості, земельних ділянок. Таким чином, посилання позивача на те, що директор ТОВ Гепард Ойл не мав повноважень на укладення спірного договору безпідставні.

Посилання позивача на те, що боржником не надавалася згода на заміну кредитора, як на підставу визнання спірного договору недійсним, необґрунтовані, оскільки за змістом ст.512 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами договору купівлі-продажу нафтопродуктів не передбачено отримання згоди боржника у випадку заміни кредиторам.

Відповідно до ст.626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Нормами ст. 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позивачем, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не подано доказів існування на момент укладення оспорюваного договору обставин, з якими в ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язується недійсність правочину.

Відповідачем-2 заявлено вимогу про стягнення з позивача витрати відповідача-2 на послуги адвоката в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження надання адвокатських послуг, відповідачем до матеріалів справи долучено Додаток до Договору Г16/04-01/VIP комплексного адвокатського обслуговування від 01.04.2016 року, укладений між ТОВ Гепард Ойл та адвокатом Файчак В.І.

Відповідно до п.1. клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу адвоката по складенню процесуальних та інших документів правового характеру, представництву інтересів Клієнта при розгляді господарської справи № 910/22900/16 за позовом ТОВ Кріптекс до ТОВ Кушугум-Оіл та ТОВ Гепард Ойл , третя особа ТОВ Росукренерго про визнання договору недійсним.

На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 50 000,00 грн. позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення №2383 від 09.02.2017 року.

З протоколу судового засідання вбачається, що адвокат Файчак В.І., який діє на підставі Свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю №4508/10, виданому на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.04.2011 року №218, представляв інтереси відповідача-2 у дані справі, адвокатом Файчак В.І. надавалися письмові пояснення та докази у даній справі.

Згідно ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи співрозмірність винагороди за адвокатські послуги в розмірі 50 000,00 грн. обсягам наданих послуг, враховуючи що за спірним договором відступлення права вимоги передані вимоги на суму 1 224 000,00 грн, доведеність факту надання адвокатом адвокатських послуг відповідачу-2, враховуючи відмову у задоволенні позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 50 000,00 грн. з позивача на користь відповідача-2.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КРІПТЕКС" (04053, м.Київ, ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 3/5, код ЄДРПОУ 37174352) на користь товариства з обмеженою відповідальністю"Гепард Ойл" (04205, м.Київ, проспект ОБОЛОНСЬКИЙ, будинок 35, офіс 41, код ЄДРПОУ 38615936) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн - витрати на послуги адвоката.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 23.02.2017.