Рішення

від 20.02.2017 по справі 916/3627/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2017 р.Справа № 916/3627/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «РЕМАГРОДЕТАЛЬ» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 126 500,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 20.12.2016р. Приватне підприємство «РЕМАГРОДЕТАЛЬ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 119 813,98грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2017р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №916/3627/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.02.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних та інфляційні втрати в розмірі 126 500,84грн.

В судовому засіданні 13.02.2017р. представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву відповідно до якого частково визнає позовні вимоги.

20.02.2016р. в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Приватним підприємством "РЕМАГРОДЕТАЛЬ" та Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 28.10.2011 року були укладені договори поставки №149 та №150, відповідно до умов яких, позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача, а останній - прийняти та оплатити товар, по договору №149: дизельне паливо, бензин А76/80, бензин А92, по договору №150: бітум нафтовий дорожній БНД 60-90 (90-130) та мазут М-100.

Протягом 2012 року позивач здійснював постачання товару відповідачу за договором №149 від 28.10.2011 року на загальну суму 5 628 440,74 грн., та за договором №150 від 28.10.2011 року на загальну суму 5 594 746,74 грн.

Через часткову оплату поставленого товару, у ОСОБА_1 підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за договором №149 залишився залишок заборгованості у розмірі 461 667,33 грн., за договором №150 - 345 689,97 грн.

Приватне підприємство «Ремагродеталь» звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 807 357,30 грн. заборгованості за договорами поставки №149 та №150 від 28.10.2011 року, в процесі розгляду справи позивач відмовився від нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 70 979,82 грн. згідно заяви про часткову відмову від позову від 04.03.2014р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2014 р. (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "РЕМАГРОДЕТАЛЬ" заборгованість в розмірі 807 357,30 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 16 147,14грн.

Однак, вищезазначене рішення було виконане відповідачем лише 15.08.2014р., у зв'язку із чим позивачем було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні витрати.

З наведених підстав Приватне підприємство «РЕМАГРОДЕТАЛЬ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та збільшенням до нього до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 126 500,84грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склались на підставі укладених між сторонами 28.10.2011 року договорів поставки №149 та №150.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2014 р. (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "РЕМАГРОДЕТАЛЬ" заборгованість в розмірі 807 357,30 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 16 147,14грн.

Проте, вказане рішення було виконане відповідачем лише 15.08.2014р.

У зв'язку із вищезазначеним, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 938,04 грн. - 3% річних та 110 562,80 грн. - інфляційних втрат.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторони у договорах не передбачили інший розмір відсотків за користування коштами, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі - 1897,51 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «РЕМАГРОДЕТАЛЬ» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 126 500,84 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Приватного підприємства "РЕМАГРОДЕТАЛЬ" (02094, Київська область, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22; код ЄДРПОУ 34425753) 3% річних у розмірі - 15 938 /п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім/ грн. 04 коп., 110 562 /сто десять тисяч п'ятсот шістдесят дві/ грн. 80 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 897 /одна тисяча вісімсот дев'яносто сім/ грн. 51 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 27 лютого 2017 р.

Суддя Ю.О. Зайцев