Ухвала

від 28.02.2017 по справі 815/1465/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. Справа № 815/1465/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Шеметенко Л.П. при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: ТОВ Агро Трейд Сервіс - Єгоров Б.С. (довіреність) - Зарубіна А.О. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трейд Сервіс до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27.01.2016 р. № 0000362202. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27.01.2016 р. № 0002172203. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27.01.2016 р. № 0000142202.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 31 травня 2016 року по справі № 815/1465/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовано усі обставини справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень № № 270, 271, 272 від 06.08.2015 р., виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно із частиною пп. 78.1.1 , пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу № 355-п від 06.08.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., податку на додану вартість та інших податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 2049/22-03/32574156 від 26 серпня 2015 р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС ( т. 1 а/с. 159- 203).

Проведеною перевіркою встановлені порушення :

1. п. 44.1 ст. 44 , п.п. 138.1.1 ст. 138.1, п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , ТОВ АТС податок на прибуток, що підлягає сплаті всього в сумі 8267434,0 грн., у тому числі 2014 рік на 8267434,0 грн.

2. п. 44.1 ст. 44 , п. 198.2 , п. 198.3 , ст. 198 Податкового кодексу України , ТОВ АТС результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню на загальну суму 459993,0 грн. в т.ч. в січні 2014 року на суму 63424,25 грн., в лютому 2014 року на суму 47400,0 грн., в березні 2014 року на суму 216610,17 грн., в травні 2014 року на суму 3392,89 грн., листопад 2014 року в сумі 129166,49 грн.

3. п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України : порушені терміни перерахування податку на доходи фізичних осіб за лютий 2014 р., у наслідок чого нарахована пеня у розмірі - 6,25 грн.

4. ст. 51 , п. 176.2 ст. 176 ПК України та в порушення Наказу ДПА України від 24.12.2010 N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2011 р. за N 46/18784), Наказу МДЗ України від 21.01.2014 N 49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) па користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 05 лютого 2014 р. за N 228/25005), Наказу МФУ України від 13.01.2014 N 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 р. за N 111/26556) не відображено Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку за ознакою 153 у І -III кв. 2014 р.; підприємством відображені недостовірні відомості у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за II кв. 2014 р., а саме не відображені відомості про виплачений дохід на користь ФОП ОСОБА_8 і.п.н.НОМЕР_5 у розмірі 10080 грн. за ознакою 157 ; підприємством відображені недостовірні відомості у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за II кв. 2014 р. по найманій особі ОСОБА_9 і.п.н.НОМЕР_6, у графі За "Сума нарахованого доходу" та сума доходу у графі 3 "Сума виплаченого доходу" заниження на 7,30 грн., сума податку у графі 4а "Сума нарахованого податку та сума податку у графі 4 "Сума перерахованого податку заниження на 1,06 грн.

5. п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями були порушені терміни перерахування військового збору у розмірі 91 грн. по Акту надання орендних послуг від 31.12.2014 р., у наслідок чого нарахована пеня у розмірі - 0,63 грн.

6. п.п. 11.3 п.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування самостійно не накладено штраф у розмірі 5 відсотків від суми своєчасно не нарахованої суми єдиного внеску за кожний повний неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотки суми донарахованого єдиного внеску - 1,49 грн.

TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з результатами проведеної перевірки не погодилося та 03 вересня 2015 року подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення на Акт перевірки № 2049/22-03/32574156 від 26 серпня 2015 р.

На підставі направлення № 310 від 14.09.2015 р., виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, згідно із частиною пп. 78.1.5 , п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу № 425-п від 14.09.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з питань що були предметом оскарження викладених в запереченні від 03.09.2015 р. №03-09/1 (вх.8056/10 від 03.09.2015) до акту Про результати позапланової виїзної перевірки TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 32574156), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014. по 31.12.2014 р., податку на додану вартість та інших податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року від 26.08.2015 року №2049/22-03/32574156.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 2454/22-03 від 30 вересня 2015 р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з питань, що були предметом оскарження викладених в запереченні від 03.09.2015 р. №03-09/1 (вх.8056/10 від 03.09.2015) до акту Про результати позапланової виїзної перевірки TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС , код ЄДРПОУ 32574156, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014. по 31.12.2014 р., податку на додану вартість та інших податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року від 26.08.2015 року №2049/22-03/32574156 ( т. 1 а/с. 239- 250, т. 2 а/с. 1- 25).

За результатами перевірки предметів оскарження, що викладені в запереченнях від 03.09.2015 року №03-09/1 (вх.8056/10 від 03.09.2015) TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС встановлено, що згідно обставини які викладені в даному акті, та із урахуванням заперечень наданих платником, висновки акту від 26.08.2015 року №2049/22-03/32574156, залишаються без змін, а саме:

- п. 44.1 ст.44, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , TOB АТС занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього в сумі 8267434,0 грн., у тому числі 2014 рік на 8267434,0 грн.

- п. 44.1 ст. 44 , п. 198.2 , п. 198.3 , ст. 198 ПК України , TOB АТС результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню на загальну суму 459993,0 грн. в т.ч. в січні 2014 року на суму 63424,25 грн., в лютому 2014 року на суму 47400,0 грн., в березні 2014 року на суму 216610,17 грн. в травні 2014 року на суму 3392,89 грн., листопад 2014 року в сумі 129166,49 грн.

30 жовтня 2015 року TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС отримало податкове повідомлення - рішення від ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 27 жовтня 2015 року № 0002172203, та податкове повідомлення - рішення від 27 жовтня 2015 року № 0002182203.

6 листопада 2015 року TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС подало скаргу на податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 27.10.2015 року № 0002172203 та № 0002182203.

На підставі направлення № 124/22-04 від 24.12.2015 р. та наказу № 1582 від 24.12.2015 р., виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно із частиною пп. 78.1.5 , п. 78.1 ст. 78 ПК України , проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 р.р., податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.05.2015 р. р.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 000001/15-32-22-04/32574156 від 04 січня 2016 р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРЕЙД СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 32574156) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податну на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 р., податку на додану вартість та інших зборі в за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 ( т. 1 а/с. 18- 68).

Проведеною перевіркою встановлені порушення :

1. п. 44.1 ст.44, п.п. 138.1.1 н.138.1, п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , внаслідок чого ТОВ АТС занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на 2153182 грн. за 2014 рік.

2. п. 198.3 , 198.5 ст. 198 ПК України , внаслідок чого TOB АТС занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню на загальну суму 2280154 грн., у тому числі:

- за січень 2014 року в сумі 628391 грн.,

- за лютий 2014 року в сумі 353495 грн.,

- за березень 2014 року в сумі 348252 грн.,

- за квітень 2014 року в сумі 9845 грн.,

- за травень 2014 року в сумі 75451 грн.,

- за липень 2014 року в сумі 6426 грн.,

- за лютий 2015 року в сумі 360710 грн.,

- за березень 2014 року в сумі 497584 грн.

Враховуючи вище викладене, податковий орган дійшов висновку про заниження TOB АТС ПДВ, що підлягає нарахуванню на загальну суму 459 993,0 грн., відповідно до податкового повідомлення - рішення від 27.10.2015р. № 0002172203 та про заниження TOB АТС ПДВ, що підлягає нарахуванню на загальну суму 1 820 161 грн., відповідно до податкового повідомлення - рішення від 27.01.2016 р. № 0000362202. З цього приводу судом встановлено наступне.

Так, обґрунтовуючи порушення, податковий орган послався на порушення TOB АТС положень п. 198.3 , 198.5 ст. 198 ПКУ у частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 1 395 736 грн. (стор. 72 Акту), в сумі 858294 грн. (стор. 78 Акту), на суму 26124 грн. (стор. 80 Акту), а всього на суму 2 280 154 грн. (стор. 58 Акту).

Податковий орган виходив із такого:

1.1. Операції з контрагентом TOB Алєксстар не підтверджуються, оскільки: стосовно TOB Алєксстар внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у ДПІ у Приморському районі значиться запис стан 8 ; в ТТН у пункті відпуск за довіреністю вантажоодержувача не здійснені записи, журнал довіреностей не надано до перевірки; у всіх випадках ТТН оформлені на ФОП ОСОБА_12 (стан 11- припинено, але не знято з обліку) із врахуванням вказаного податковим органом не встановлено факт отримання фруктів.

1.2. Операції з TOB ФРТ не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, постачальником TOB ФРТ за січень-травень 2015 року є TOB Броктрейдкомпані із врахуванням вказаного податковим органом не встановлено факт отримання фруктів

1.3. Операції із TOB Броктрейдкомпані не підтверджуються, оскільки: стосовно TOB внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, Основянська ОДПІ ДФС у Харківській області значиться запис стан 8 , в ТТН у пункті відпуск за довіреністю вантажодержувача не здійснені записи, журнал довіреностей не надано до перевірки; у всіх випадках ТТН оформлені на ФОП ОСОБА_12 (стан 11- припинено, але не знято з обліку) із врахуванням цього податковим органом не встановлено факт отримання фруктів.

1.4. Операції із TOB СВЕН ПІВДЕНЬ не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, що слугувало підставою для не встановлення податковим органом факту отримання фруктів.

1.5. Операції із TOB НОРК-ПЛЮС не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей.

1.6. Операції із TOB EKО-TAPIM не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, із врахуванням цього податковим органом не встановлено факт отримання фруктів.

1.7. Операції із TOB ЕКВАТОР-ФРУТ не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, що слугувало підставою для не встановлення податковим органом факту отримання фруктів.

1.8. Операції із TOB СЕМІКС не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 03.04.2014 №1012/26-55-22-07/38348306 Про неможливість проведення зустрічної перевірки , що слугувало підставою для не встановлення податковим органом факту отримання фруктів.

1.9. Операції із TOB МІКАТРЕЙД не підтверджуються, оскільки: до перевірки не надано ТТН та журнал довіреностей, є посилання на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.06.2014 №1372/26-59-22-05/39055764, згідно якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ізплатниками податків за період квітень 2014 року, що слугувало підставою для не встановлення податковим органом факту отримання фруктів.

Крім того, податковий орган посилається на порушення ТОВ АТС положень п. 187.1 ст. 187 ПК України у частині завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 1 475 372 грн.

Вказане порушення обґрунтовується у акті перевірки наступним: операції купівлі-продажу ТМЦ від TOB Алєксстар , TOB ФРТ , TOB Броктрейдкомпані , TOB СВЕН ПІВДЕНЬ , TOB НОРК-ПЛЮС , TOB ЕКО-ТАРІМ , TOB EKBДTOP-ФРУТ , TOB Мікатрейд , TOB СЕМІКС підприємству TOB АТС не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до вигодонабувача , тому TOB АТС не має права для відображення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з TOB ТАВРІЯ-В , ПП ТАВРІЯ - І , ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , TOB ПІКАДІЛЛІ , TOB ТБ АМСТОР , TOB АТБ-МАРКЕТ , TOB ПРОФКОНСАЛТ ПЛЮС , TOB КООРДИНАТА ЦЕНТР .

Приписами ст. 187 ПКУ врегульовано строки (дату) виникнення податкових зобов'язань, а саме: 187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку;- дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань є належним чином оформленні первинні документи, що опосередковують факт відвантаження товарів або зарахування коштів.

Стаття 187 ПК України кореспондується із ст. 185 ПК України у визначенні об'єкта оподаткування, де вказано, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу , у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю тощо.

Отже, законодавство пов'язує дату нарахування податкового зобов'язання із датою належним чином оформленого первинного документу, що підтверджує факт відвантаження товарів.

В свою чергу слід звернути увагу, що законодавець не встановлює зв'язок між датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів та датою визначення доходу від його реалізації, оскільки дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів визначається за правилом першої події , а дохід від реалізації таких товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Щодо висновку податкового орану про заниженим TOB АТС податку на прибуток, що підлягає нарахуванню на загальну суму 2153182,0 грн. відповідно податкового повідомлення - рішення від 27.01.2016 р.№ 0000142202 та штрафні санкції у сумі 538 295 грн., судом встановлено, що податковий орган визнав порушення TOB АТС положень п. 135.2 ст. 135 ПКУ у частині завищення доходу на загальну суму 7 367 635 грн. (стор. 18 Акту) та про порушення TOB АТС положень п. 135.5.4 ст. 135 ПКУ у частині заниження доходу на загальну суму 7 367 635 грн. (стор. 34 Акту);

- порушення TOB АТС положень п 44.І от. 44 п. 138.2 ст. 138, и. 139.1.9 ст. 139 ПКУ у частині завищення задекларованих витрат операційної діяльності в сумі 6 907 367 грн. (стор. 48 Акту);

- порушення TOB ATC положень п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 п. 138.4 ст. 138 , п.п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ у частині завищення задекларованих витрат операційної діяльності в сумі 3 178 765 гри. (стор. 55 Акту);

- порушення TOB ATC положень п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 п. 138.4 ст. 138 , п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ у частині завищення задекларованих витрат операційної діяльності в сумі 130 169 грн. (стор. 57 Акту).

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що обов'язковою умовою для визнання та врахування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення цих витрат в межах провадження господарської діяльності та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи первинні документи, містять усі необхідні ознаки для можливості формування доходів і витрат ТОВ АТС .

Також, на сторінці 34 Акту перевірки, складеного ГФС в Одеській області, вказується, що TOB АТС у 2014 році занизило дохід на загальну суму 9 113 007 грн. на порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України у вигляді товарів, отриманих безоплатно. Тоді як, згідно наявних первинних документів (виписками з банківських рахунків) ТОВ АТС не отримувало у 2014 році поставок товарів без їх оплати.

Щодо не зазначення певних реквізитів в ТТН, слід зазначити наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р . товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній ласт, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Наголошуємо на тому, що ТОВ АТС не являється перевізником.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Також, відсутність ТТН не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме ТТН не є підставою для не включення вартості придбаних товарів (послуг) до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту".

Аналогічну правову позицію висловив Вищий Адміністративний Суд України в своїй Ухвалі від 13.01.2015 р. по справі №К/800/50432/13.

Відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

Щодо ненадання журналу реєстрації довіреностей, позивач вказує на таке.

До 01.12.2015 року була чинна Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, п. 13 якої встановлено: При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей . Крім того, п. 8 встановлено При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

TOB АТС при отриманні цінностей використовувало кільцеві довіреності, в інших випадках поставки здійснювались безпосередньо зі складів постачальника на склад покупців TOB АТС , тому потреби в оформленні довіреностей не було.

Щодо здійснення господарських операцій із контрагентом - TOB Броктрейдкомпані судом встановлено, що по даним контролюючого органу на даний момент стан TOB Броктрейдкомпані - 0 , у зв'язку з чим контролюючий орган в будь-який момент може провести податкову перевірку.

Податковий орган робить висновок про не підтвердження фінансово-господарських операцій із TOB Броктрейдкомпані з огляду на таке.

Акт від 16.05.2014 року № 1640/20-38-22-01-04/38984282 та акт від 10.06.2014 року № 875/20-38-22-01-04/38984282 відносно TOB Броктрейдкомпані складені Основнянською ОДПІ м. Харкова - після проведення фінансово-господарських операцій між TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС та TOB Броктрейдкомпані .

Господарські операції між TOB АТС та TOB Броктрейдкомпані проводилися в період з січня по квітень 2014 року, а факт відсутності TOB Броктрейдкомпані за місцезнаходженням був встановлений іншим контролюючим органом - після проведених господарських операцій (остання поставка згідно договору TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС з TOB Броктрейдкомпані відбулася 30.03.2014 року).

Суд не приймає доводи податкового органу, а саме: посилання ДПІ у Київському районі м. Одеси на складення акту від 30.04.2014 року № 371/10/20-38-22-01-07 Про неможливість вручення наказу на направлення до ГОУ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 12.05.2014 року, запиту на встановлення TOB Броктрейдкомпані за місцезнаходженням від 30.04.2014 року №338, оскільки вказані обставини підтверджується лише даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що передбачено Законом України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців .

Щодо здійснення господарських операцій із контрагентом - МІКАТРЕЙД .

Акт № 1372/26-59-22-05/39055764 від 03.06.2014 року відносно TOB МІКАТРЕЙД , складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва - про неможливість проведення зустрічної перевірки, після проведення господарських операцій між TOB АТС та TOB МІКАТРЕЙД .

Згідно відомостей Акту від 03.06.2014 р., в ньому відсутні висновки щодо недостовірності чи нездійснення господарських операцій щодо постачання товару, є висновок про неможливість проведення перевірки.

Щодо підтвердження відомостей за місцезнаходженням, то такий запис до ЄДРПОУ внесений лише в 2015 році, а свідоцтво платника податку на додану вартість анулювали в травні 2015 року.

Висновок ДПІ у Київському районі м. Одеси про неможливість здійснення господарської операції з поставки товару TOB АТС базується на тому, що на TOB МІКАТРЕЙД обліковується 1 особа. При цьому, позивач вказує на таке:

- реальної перевірки TOB МІКАТРЕЙД не відбулося, як свідчить Акт від 03.06.2014р., отже реальну кількість оформлених працівників на цьому підприємстві податкові органи не встановили.

- з TOB МІКАТРЕЙД на TOB АТС відбулася одна поставка партії товару - на 880 кг лимону та 974, 984 кг мандарин. Фактично - це партія товару яка вміщується в 1 мікроавтобус вантажопідйомністю до 2,5 тон.

Наявність або відсутність матеріально - технічної бази, що крім іншого включає і кількість штатних працівників у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього і не впливає на вирішення питання про наявність наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, обумовлених право чинами.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий Адміністративний Суд України в своїй Ухвалі від 04.03.2014 р. по справі №К/9991/27474/12.

Крім того, перевіряючими вказується з посиланням на акт від 03.06.2014 року № 1372/26-59-22-05/3905764 про неможливість проведення зустрічної перевірки з TOB ФІДЕКС ГРУП , який ухилився від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Однак, у періоді 2014 рік TOB АТС не мало взаємовідносин з TOB ФІДЕКС ГРУП .

Крім цього, наведені в акті порушення з боку TOB ФІДЕКС ГРУП не мають жодного відношення до TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС , адже TOB ФІДЕКС ГРУП не було ніколи контрагентом TOB АГРО ТРЕЙД СЕРВІС по будь-яких господарських операціях.

Щодо операцій з придбання товарів у постачальників TOB Броктрейдкомпані і TOB Мікатрейд , то фактичність їх здійснення підтверджується належним чином оформленими первинними документами, складеними безпосередньо під час проведення господарських операцій, або відразу після їх завершення, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і Податкового кодексу України :

- між ТОВ АТС і TOB Броктрейдкомпані і TOB Мікатрейд укладено угоди купівлі -продажу товарів;

- в момент поставки постачальниками оформлювались видаткові накладні, які підписувались представниками постачальника і перевізника;

- факт перевезення товарів підтверджувався оформленими перевізником товарно-транспортними накладними;

- факт складського зберігання оформлювався картками складського обліку за підписом матеріально-відповідальної особи,

- при продажу покупних товарів TOB АТС оформлювало видаткові накладні, а також оформлювались товарно-транспортні накладні.

Щодо проведення господарських операцій із ФОП Мічіогулларі та ФОП ОСОБА_10, котрі є платниками єдиного податку.

На думку позивача придбання ФОП Мічіогулларі ТОВ АТС на суму 1,6 млн. грн., умов, коли він задекларував доходів 975 тис. грн. - не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки цей товар був проданий йому 17-18 грудня 2014 року, й, звісно, не міг бути проданий до кінця 2014 року. Крім того, ФОП - платник єдиного податку визначає доходи лише за касовим методом, а відтак, формує їх за фактом фактичної оплати, а не відвантаження, - тому факт відвантаження з відстрочкою платежу - є зовсім реальним.

Крім того, податковий орган податкових звірок із цими ФОП не проводив, обставин формування ними своїх доходів - не встановлював та не перевіряв.

Також, слід зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2 , 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України ), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

З матеріалів справи вибачається, що податковим органом за відображеними порушеннями у актах перевірки щодо TOB Агро Трейд Сервіс , були встановлені та перевірені взаємовідносини з TOB Алєксстар , TOB ФРТ , TOB Броктрейдкомпані , TOB СВЕН ПІВДЕНЬ , TOB НОРК-ПЛЮС , TOB ЕКО-ТАРІМ , TOB ЕКВАТОР-ФРУТ , TOB Мікатрейд , TOB СЕМПСС , однак не викладено зміст порушення платником податків фінансово-господарської діяльності у розумінні приписів ПК України , як і не були зазначені докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Тоді як, приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 визначено:

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до посилань контролюючого органу в акті перевірки на Акт № 1372/26-59-22-05/39055764 від 03.06.2014 року відносно TOB МІКАТРЕЙД , складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки, акт від 30.04.2014 року № 371/10/20-38-22-01-07 про неможливість вручення наказу на направлення до ГОУ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 12.05.2014 року, запиту на встановлення TOB Броктрейдкомпані за місцезнаходженням від 30.04.2014 року №338.

Зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, адже за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (пункти 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 ; підпункт 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України 22.04.11 № 236 ).

В розумінні Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 та Податкового кодексу України, акт (довідка) про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права.

Таким чином, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, може бути рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що будь-які формулювання викладені у висновках такого акту, не можуть самі по собі спричиняти жодних негативних наслідків для платника податків, у тому числі, бути достатньою підставою для визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, нікчемними.

Таким чином, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій з ТОВ МІКАТРЕЙД виключно на підставі вказаного акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання" цього контрагента позивача.

Крім того, ні Податковий кодекс України , ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на ТОВ АТС , не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України .

При цьому, суд зазначає, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27.01.2016р. № 21-5333а15.

Згідно положень ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Приписами ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В свою чергу, судом не встановлено належних та допустимих доказів, що досліджені податковим органом під час проведення перевірок, а саме: щодо наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, які б слугували підставою для складання висновку у актах перевірок щодо реальність вчинення господарської операції та щодо неможливість здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у Київському районі та ГУ ДФС в Одеській області не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 , є юридично належними, допустимими та достатніми доказами для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів та відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вастберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції суд зазначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

При цьому, необхідно зауважити, що необхідно дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Орган влади, який не є судом держави, для виконання ст.6 §1, може розглядатись як суд у змістовному значенні цього терміну ( Срамек проти Австрії , §36).

Відмова суду вирішувати фактичні обставини справи, які є значущими у вирішенні спору, може спричини порушення статті 6 §1 Конвенції (справа Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів ).

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трейд Сервіс про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють позовну заяву (т. 11 а.с. 68-72) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року по справі № 815/1465/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 01 березня 2017 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко