Ухвала

від 20.01.2017 по справі 804/4677/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2017 року справа № 804/4677/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю МК-Монтаж до ОСОБА_1 південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2016 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю МК-Монтаж (далі по тексту - ТОВ МК-Монтаж ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року року адміністративний позов ТОВ МК-Монтаж до ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме:

- в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не зазначені номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, сторін по даній адміністративній справі, а саме: позивача ТОВ МК-Монтаж ;

- в порушення вимог ч. 5 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не зазначена дата її подання;

- в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

Відповідно до приписів статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 3674-VІ, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ТОВ МК-Монтаж звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22 липня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

При цьому позивачем ТОВ МК-Монтаж , як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога майнового характеру.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VІ, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 22 липня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378 грн.

Ціна позову, відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, становить 1801635 грн. 29 коп., а 1,5 відсотка ціни позову - 27024 грн. 52 коп.

Отже, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 27024 грн. 52 коп.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду першої інстанції подано 11 січня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 4 Закону України № 3674-VІ, з урахуванням внесених змін, станом на дату подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 29726 грн. 97 коп. (27024 грн. 52 коп. х 110% ).

При цьому, з огляду на внесені Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зміни, органи Державної фіскальної служби не користується пільгами щодо сплати судового збору.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

Разом з тим, апелянт ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про звільнення апелянта ОСОБА_1 південну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи той факт, що апелянт ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України і на теперішній час має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

При цьому звертаю увагу апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на тому, що вимога апеляційної скарги апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, не оформлена належним чином, як це передбачено нормами ст. ст. 88, 106 КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України Про судовий збір .

Статтею 5 Закону України Про судовий збір також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України Про судовий збір в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України Про судовий збір викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір , відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Водночас, апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період.

А навпаки, з огляду на відомості, викладені в інформаційному листі Державної Судової Адміністрації України від 11 серпня 2016 року № 10-5761/16, Державній фіскальній службі України у 2016 році з державного бюджету було виділено на оплату судового збору кошти у розмірі 711 млн. грн., з яких фактично станом на 31 липня 2016 року використаними є 8,1 %, що свідчить про невідповідність дійсності зазначених у апеляційній скарзі апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області обставин, а саме щодо відсутності коштів.

Суддя критично оцінює клопотання апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, апелянту ОСОБА_1 південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 29726 грн. 97 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір апелянту ОСОБА_1 південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області необхідно сплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);

призначення платежу: « *;101;___(код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд» .

Поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): « *» (зірочка); розділовий знак « ;» (крапка з комою); код ознаки судового збору « 101» ; розділовий знак « ;» (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак « ;» (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)» . Використання символу « ;» не допускається;

- як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 25 серпня 2016 року судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні ухвалено постанову.

Повний текст постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року виготовлений 30 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 09 вересня 2016 року включно.

Однак, апеляційна скарга апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року до суду апеляційної інстанції подана 11 січня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянт ОСОБА_1 південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, взагалі не зазначаючи жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Звертаю увагу, що клопотання апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року заявлено апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області лише як одна з вимог апеляційної скарги апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та не оформлено належним чином, як це передбачено нормами КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом ОСОБА_1 південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не зазначено жодної підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам ст. ст. 187, 189 КАС України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, а також подана поза межами процесуального строку встановленого для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з пропуском встановленого десятиденного строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення строку у встановленому законом порядку ставилося без зазначення жодної підстави, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без руху та повідомити про це апелянта ОСОБА_1 північну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, надавши апелянту ОСОБА_1 північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю МК-Монтаж до ОСОБА_1 південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - залишити без руху та повідомити про це апелянта ОСОБА_1 північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Надати апелянту ОСОБА_1 північні об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків апеляційного оскарження та вказати підстави для поновлення строку апеляційного оскарження з наданням відповідних доказів, а також надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору, а також привести апеляційну скаргу у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді про залишення апеляційної скарги без руху.

Якщо у встановлений суддею строк заяву про поновлення строків апеляційного оскарження не буде подано особою разом з зазначенням підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з наданням відповідних доказів або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, якщо Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду не буде надано оригінал документа на підтвердження сплати судового збору, або якщо апеляційну скаргу не буде приведено у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді про залишення апеляційної скарги без руху, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Т.С. Прокопчук