Ухвала

від 27.02.2017 по справі 803/1564/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 лютого 2017 року м. Київ К/800/5563/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

За правилами частини 2 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.

За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31210255700007, Код класифікації доходів бюджету: 22030105 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075) , Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вищий адміністративний суд України (назва суду, де розглядається справа)) в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року).

У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору встановлювалася у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а при поданні такого позову фізичною особою немайнового характеру необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Порядок сплати судового збору передбачений статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна позиція викладена у статті 8 Закону України Про судовий збір .

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати цього збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для відстрочення Волинській митниці ДФС сплати судового збору, звільнення від такої сплати чи розстрочення сплати нею цього збору, оскільки наведені у клопотанні аргументи не підтверджені належними і достатніми доказами та не свідчать про такий майновий стан, за якого заявник позбавлений можливості сплатити вказані кошти. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення зазначеного недоліку.

У випадку невиправлення недоліку касаційна скарга буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити Волинській митниці ДФС у відстроченні, звільненні чи розстроченні сплати нею судового збору за подання зазначеної касаційної скарги.

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та встановити строк для усунення зазначеного в мотивувальній частині даної ухвали недоліку до 20 березня 2017 року.

Роз'яснити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України І.В.Штульман