Рішення

від 28.02.2017 по справі 913/97/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 лютого 2017 року Справа № 913/97/17

Провадження № 17/913/97/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро,

до Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 27495,00 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 25.10.2016 № 2040;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 20.05.2016 № 5.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 27495,00 грн. за невірне зазначення в залізничній накладні №49938962 від 02.08.2016 маси вантажу у вагоні №56198203.

13.02.2017 представником відповідача було надано відзив на позовну заяву №12/20 від 20.01.2017, згідно якого відповідач не заперечує факт невідповідності маси вантажу зазначеної в накладній, однак просить суд зменшити розмір штрафу в п'ять разів, оскільки підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані та станом на 01.07.2016 сума збитків підприємства за 6 місяців 2016 року складає 393865000,00 грн., також стосовно відповідача порушено справу №21/52б про визнання останнього банкрутом.

Крім того, відповідачем був отримано сертифікат про настання обставин непереборної сили № 2758/05-4 від 01.09.2014, згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 ПАТ Краснодонвугілля при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

02.08.2016 згідно залізничної накладної №49938962 зі станції Краснодон Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство Краснодонвугілля (відповідач у справі) здійснило відправлення на адресу ПАТ Євраз Дніпродзержинський КХЗ вагону №56198203 на станцію Правда Донецької залізниці (далі - станція).

Згідно з залізничною накладною №49938962 від 02.08.2016 вказана маса вантажу у вагоні №56198203 складає 69000 кг.

07.08.2016 при проходженні вагону №56198203 через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею було проведено переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56198203 складає 63000 кг, що не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №49938962.

За фактом виявленого порушення було складено комерційний акт РА №014445/60 від 07.08.2016, на підставі акта загальної форми №469/Ваги від 07.08.2016 (а.с.10,11).

Відповідно до комерційного акту РА №014445/60 від 07.08.2016, у вагоні №56198203 тара 22400 кг, нетто 69000 кг. Фактичне брутто 85400 кг, тара з документа 22400 кг, нетто 63000 кг, що менше ваги, вказаній в документі, на 6000 кг. Навантаження вантажу рівномірна на рівні бортів, маркування із застосуванням катка. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон бездвірний, люка з обох сторін зачинені. Течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний. При повторному переваженні комісією в тому ж складі результат не змінився. Зав.вантажного двору за штатним розкладом немає.

Враховуючи вищевикладене, позивачем було нараховано відповідачу штраф у сумі 27495,00 грн. за невірне зазначення маси вантажу, за стягненням якого він звернувся до суду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут), накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов 'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статутом, а саме статтею 24, передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Відповідно до п. 2.1 Правил, графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг» та „Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов 'язаний заповнити новий перевізний документ.

В залізничній накладній №49938962 у вагоні №56198203 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси на заводських електронних вагах.

Маса вантажу, згідно ст. 37 Статуту, визначається відправником .

У графі «Відправник» залізничної накладної вказано найменування відправника - Приватне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» , тобто відповідача у даній справі.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факти невідповідності маси вантажу у вагоні №56198203 (маса що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактична маса вантажу - 63000 кг).

Згідно ст. 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Комерційний акт РА №014445/358/60 від 07.08.2016 складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно розрахунку, наданого позивачем, за вагон №56198203 становить 5499,00 грн. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 27495,00 грн. за вагон.

Отже, позивачем обґрунтовано було заявлено до стягнення з відповідача штрафу в сумі 27495,00 грн.

Водночас, від відповідача 13.02.2017 до канцелярії суду було подано відзив на позовну заяву №12/20 від 20.01.2017, згідно якого відповідач не заперечує факт невідповідності маси вантажу зазначеної в накладній, однак просить суд зменшити розмір штрафу в п'ять разів, оскільки підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані та станом на 01.07.2016 сума збитків підприємства за 6 місяців 2016 року складає 393865000,00 грн., також стосовно відповідача порушено справу №21/52б про визнання останнього банкрутом.

Вказані факти підтверджуються звітом про фінансові результати за 6 місяців 2016 року та наявністю справи №21/52б про визнання ПАТ Краснодонвугілля банкрутом.

Клопотання відповідача про зменшення штрафу задовольняється судом частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду .

Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху, а також важке фінансове становище відповідача у справі, яке документально підтверджено.

Крім цього, судом береться до уваги той факт, що триває процедура банкрутства ПАТ "Краснодонвугілля" у справі № 21/52б та товариство знаходиться на території Луганської області, де має місце проведення антитерористичної операції, запровадженої згідно з Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях .

У зв'язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу на три провізні плати з вагону, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у сумі 10998,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог в сумі 16497,00 грн. слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково, однак з віднесенням судових витрат на відповідача повністю, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , 93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 54, ідентифікаційний код 32363486 , на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237, штраф у сумі 10998,00 грн. та судовий збір у сумі 1600,00 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 01.03.2017.

Суддя О.С. Фонова