Постанова

від 23.02.2017 по справі 922/4842/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р. Справа № 922/4842/15

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від заявника апеляційної скарги - Фоміна В.І. (на підставі довіреності від 29.12.2016 № 796/20.3-03);

від позивача - Магденко О.О. ( за довіреністю від 15.12.2014);

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. №423 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.12.16 у справі № 922/4842/15

за позовом ПАТ "Укрсоцбанк"

до ТОВ "Смайл-Харків"

про стягнення 76 692 739,02грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Харківської області від 28 грудня 2016 (колегія у складі головуючий суддя Лавренюк Т.А., суддя Макаренко О.В., суддя Присяжнюк О.О.) у справі № 922/4842/15 скаргу ПАТ "Уксоцбанк" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №51936785. У задоволенні скарги в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.05.2016 року в рамках виконавчого провадження №51936785 відмовлено.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з ухвалою не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги повністю. Справу просить розглядати за участю представника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.02.2017.

Від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає вимоги скарги безпідставними, а доводи необґрунтованими. Просить залишити оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 23.02.2017 уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 сторони попереджені, що у разі неявки їх представників до судового засідання та ненадання витребуваних документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У п. 3.9.2. постанови пленуму ВГС України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу встановлено статтею 102 ГПК України - протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження винесена 08.02.2017 встановлений процесуальним законом строк її розгляду спливає 23.02.2017, тому у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Зважаючи викладене та враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість її розгляду за наявними у ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, в межах статті 101 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та правомірність висновків місцевого господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної ухвали, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням суду від 14.04.2016 позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Харків" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 72 378 150,83 грн. заборгованості за кредитом; 706 328,36грн. строкової заборгованості за процентами; 3 252 838,28 грн. простроченої заборгованості за процентами; 355 386,75грн. пені за процентами; 4,37 грн. боргу по нарахованих комісіях; 30,43грн. простроченої заборгованості по нарахованих комісіях, 73 080,00грн. судового збору.

На примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ.

04.08.2016 стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу суду від 25.05.2016.

17.08.2016 виконавчою службою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51936785 про стягнення з боржника на користь стягувача 72 378 150,83 грн. заборгованості за кредитом; 706 328,36грн. строкової заборгованості за процентами; 3 252 838,28грн. простроченої заборгованості за процентами; 355 386,75грн. пені за процентами; 4,37 грн. боргу по нарахованих комісіях; 30,43грн. простроченої заборгованості по нарахованих комісіях, 73 080,00грн. судового збору.

04.11.2016 стягувач ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про надання інформації про вчинені дії в межах виконавчого провадження. (т.2 а.с. 13-15)

04.11.2016 стягувач ПАТ "Укрсоцбанк" надіслав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про накладення арешту на майно боржника. (т. 2 а.с. 17-19)

Відсутність відповіді на заяву про надання інформації про вчинені виконавчі дії та на заяву про накладення арешту на майно боржника стало підставою для звернення 05.12.2016 стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" до господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця (т. 2 а.с. 2-10).

У скарзі стягувач просить суд визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № 51936785. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії щодо примусового виконання Наказу господарського суду Харківської області від 25.05.2016 у справі № 922/4842/15 в рамках виконавчого провадження № 51936785.

Ухвалою господарського Харківської області від 28 грудня 2016 (колегія у складі головуючий суддя Лавренюк Т.А., суддя Макаренко О.В., суддя Присяжнюк О.О.) у справі скаргу ПАТ "Уксоцбанк" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №51936785. У задоволенні скарги в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.05.2016 року в рамках виконавчого провадження №51936785 відмовлено.

При винесенні ухвали, господарський суд вважав, що матеріалами справи підтверджено факт бездіяльності виконавчої служби, а тому вимоги скарги в цій частині законні та обґрунтовані.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що такий висновок місцевого господарського суду є правомірним та відповідає обставинам справи, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За приписами ст.1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження) закріплено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення .

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження (т. 2 а.с. 11-12) постановлено боржнику самостійно виконати в семиденний термін з моменту винесення постанови.

Однак, як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи докази самостійного виконання боржником рішення суду відсутні.

В матеріалах справи наявна інформація з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відповідно до якої станом на 01.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 17.08.2016. Інших виконавчих дій з моменту 17.08.2016 станом на 01.12.2016 державним виконавцем не вчинялось.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2016 скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на бездіяльність державного виконавця призначено до розгляду в судовому засіданні 21.12.2016.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України отримано ухвалу господарського суду про призначення скарги до розгляду 14.12.2016 (т. 2 а.с. 48).

Лише після звернення ПАТ "Укрсоцбанк" до суду зі скаргою та отримання повідомлення про призначення господарським судом зазначеної скарги до розгляду 15.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. (т. 2 а.с. 95).

За приписами ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім перевірки майнового стану боржника у день відкриття виконавчого провадження по день звернення стягувача з відповідної скаргою до суду жодної дії державним виконавцем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скарга ПАТ "Укрсоцбанк" в частині визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № 51936785 є обґрунтованою, а факти, викладені стягувачем в скарзі, підтверджуються матеріалами справи.

Судова колегія вважає безпідставним посилання апелянта на ч. 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (в редакції від 12.06.2016, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження). Відповідно до вказаною статті державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру, - у двомісячний строк. Враховуючи наведене, апелянт вважає, що виконавцем не порушено встановленого Законом шестимісячного строку для проведення виконавчих дій.

Однак, предметом скарги є бездіяльність державного виконавця. Як встановлено вище, в порушення покладених на нього Законом обов'язків щодо перевірки майнового стану боржника, виявлення належного боржнику майна, накладення арешту на майно та рахунки боржника з метою виконання рішення державним виконавцем не вчинялось жодних дій з моменту відкриття виконавчого провадження на протязі більш ніж чотирьох місяців. Заяви стягувача щодо інформації про хід виконавчого провадження, вчинення відповідних дій та накладення арешту залишались державним виконавцем без реагування до моменту звернення стягувача до суду з даною скаргою.

Як зазначено вище одним із завдань виконавчої служби є своєчасне виконання рішень. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до наказу № 922/4842/15 від 25.05.2016 сума стягнення є значною. Отже, зволікання виконавчою службою у вчиненні виконавчих дій може мати наслідком неможливість виконання рішення або його виконання не у повному обсязі. Крім того, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Однак, в порушення вказаних вимог Закону державним виконавцем виконавчі дії не було розпочато після спливу встановленого строку для добровільного виконання рішення.

Статтею 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" в частині зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.05.2016р. у справі № 922/4842/15 в рамках виконавчого провадження № 51936785, оскільки скаржник не зазначив конкретно, які саме виконавчі дії повинен суд зобов'язати вчинити орган виконавчої служби.

Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою та не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі. При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 28.12.2016 по справі № 922/4842/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105,106,121-2 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.12.16 у справі № 922/4842/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.02.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.