ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2017 року м. Київ К/800/33909/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області
на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року
у справі № 822/6022/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен"
до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ДПІ, відповідач) про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року відмовлено з тих підстав, що обставини, вказані нею у заяві щодо поновлення строку, визнані неповажними.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення про відмову у задоволенні заяви ДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження, а матеріали справи направити до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24 жовтня 2016 року ДПІ звернулась до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року.
Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що під час первісного подання апеляційної скарги (05 вересня 2016 року) ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України через невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку із несплатою судового збору (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року). Відповідач зазначає, що несплата судового збору на момент звернення із первісною апеляційної скаргою була обумовлена відсутністю належних коштів для сплати судового збору, надаючи на підтвердженні цих доводів: лист начальника відділу фінансування бухгалтерського обліку та звітності від 04 жовтня 2016 року про накладення арешту на рахунки ДПІ внаслідок надходження виконавчих листів про примусове виконання судових рішень, зокрема, з 16 серпня 2016 року по 18 серпня 2016 року та з 23 вересня 2016 року по 28 вересня 2016 року; лист ДПІ від 30 вересня 2016 року № 21741/8/22-25-104 про виділення необхідних коштів на фінансування видатків для сплати судового збору у сумі 1 мільйон грн.; реєстр платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з 01 травня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, згідно з даними якого по коду економічної класифікації 2800, за яким здійснюються фінансування видатків для сплати судового збору та його сплата, сума коштів становила 946358,95 грн. (а.с. 146 - 154 т. 8). При цьому сплату судового збору у сумі 70155,12 грн. за подання апеляційної скарги лише 18 жовтня 2016 року ДПІ обґрунтовує посиланням на необхідність здійснення першочергових платежів зі сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг по інших справах, в тому числі з метою забезпечення безумовного надходження до бюджету грошових коштів від платників податків у справах про стягнення податкового боргу, з якими ДПІ зверталася до адміністративного суду, які, на думку ДПІ, були об'єктивною перешкодою для сплати судового збору у цій справі, як під час первісного подання апеляційної скарги, так і впродовж майже місяця після повернення первісно поданої апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні заяви ДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, суд апеляційної інстанції на підставі наданих контролюючим органом доказів на підтвердження поважності обставин щодо пропуску строку апеляційного оскарження дійшов висновку, що ДПІ не доведено відсутність у неї достатніх коштів на рахунках для оплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, при цьому зазначивши, що відповідач надав перевагу іншим справам, сплачуючи судовий збір під час оскарженні судових рішень по цих справах у значно менших розмірах, ніж по даній справі. У ході розгляду цієї заяви також судом враховано, що за даними копії звіту ГУ ДФС у Хмельницькій області про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м), що долучена до матеріалів справи (а.с. 169 - 171 т. 8), за ІІІ квартал 2016 року на рахунок за кодом 2800 "Інші поточні видатки" надійшли кошти у сумі 107926,61 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За змістом частин 2, 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 187 цього Кодексу та строками її подання.
Відповідно до положень абзаців другого, третього ч. 4 ст. 189 зазначеного Кодексу, в разі якщо строк на звернення з апеляційною скаргою пропущено з причин, які не визнані судом поважними, або в разі якщо апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного рішення (незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження), суддя-доповідач відмовляє у відкриття апеляційного провадження.
При цьому питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Згідно з п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим посилання ДПІ на те, що першочергово з метою реалізації функцій контролюючого органу останнім було витрачено кошти на сплату судового збору за подання апеляційний (касаційних) скарг у інших справах, з якими ДПІ зверталася до адміністративного суду, обґрунтовано не враховано судом апеляційної інстанції як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо строку подання апеляційної скарги по даній адміністративній справі. Такою підставою може бути відсутність об'єктивної можливості сплатити судовий збір на дату подання апеляційної скарги, що повинно бути підтверджено відповідними доказами, які відповідач не надав у ході розгляду питання щодо продовження строку апеляційного оскарження, як не навів і інших обставин, які були об'єктивною перешкодою для звернення із апеляційною скаргою у законодавчо встановлений строк.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скаргу ДПІ без задоволення, а ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року про відмову у задоволенні заяви ДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 822/6022/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Л.І. Бившева
Судді: І.Я. Олендер
Т.М. Шипуліна
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2017 |
Оприлюднено | 03.03.2017 |
Номер документу | 65041188 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні