Ухвала

від 01.03.2017 по справі 495/9753/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/9753/16-ц

№ провадження 2-з/495/65/2017

Ухвала

Про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

01 березня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Савенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування, просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на 25% частки в статутному капіталі ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс , яка належала ОСОБА_3, померлому 02 серпня 2011 року.

До суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої вказує, що померлий 02.08.2011 року ОСОБА_3 був власником частки у статутному капіталі Мале підприємства База відпочинку Імпульс у розмірі 25%, що підтверджується: договором дарування частки у статутному капіталі ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс від 20.11.2010 року ВРД №635401 в розмірі 12,5 %, що складає 24 279,50 грн., укладений між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарований); договором дарування частки у статутному капіталі ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс від 20.11.2010 року ВРД №635403 в розмірі 12,5 %, що складає 24 279,50 грн., укладений між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарований); рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2014 року у справі №495/2798/13-ц.

Згідно копії витягу станом на 09.01.2017 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Мале підприємство База відпочинку Імпульс перебуває в стані приписання, однак до органу державної реєстрації не подавався відповідний передавальний акт, як передбачено ст. 107 ЦК України, у зв'язку з чим, внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо припинення ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс , як юридичної особи, на даний час не відбулося, тобто процес припинення юридичної особи, ще не завершився.

Вважає, що ухвалення рішення суду по даній справі, без вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в зв'язку із чим просить в порядку забезпечення позову: заборонити державним реєстраторам, нотаріусам проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів та вносити будь-які записи до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс (ідентифікаційний код юридичної особи 24530719); заборонити Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії по розгляду питань щодо зміни будь-яких без виключення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс (ідентифікаційний код юридичної особи 24530719).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заявлений позивачкою вид забезпечення позову суперечить сенсу забезпечення і меті застосування забезпечення позову, оскільки буде втручанням у господарську діяльність та порушить права й інших осіб.

Крім того, в своїй заяві позивачка не зазначила чому, на її думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, які є підстави для таких припущень та яка існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачкою заяву про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства База відпочинку Імпульс про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ