Постанова

від 08.11.2010 по справі 2-а-564/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ

УКРАЇНИ

08 листопада 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Боженко Л.В., при секретарі Живченко О.А., за участю позивача ОСОБА_1, за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення на роботі, визнання незаконними та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила поновити її на посаді головного спеціаліста управління економіки Павлоградської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7 736 грн.05 коЬ., в відшкодування моральної шкоди також 7 736 грн. 05 коп. В позови позивачка вказала на те, що з грудня 2003 року вона працювала у Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та була звільнена з посади головного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації відповідно розпорядження №32-к-10 від 22.03.2010 року за п. 1 ст. 40 КзпП України, у зв‘язку з реорганізацією відділу економіки райдержадміністрації. З цим наказом вона була ознайомлена. Вона вважає, що розпорядження прийнято всупереч діючим нормам трудового законодавства. В порушення вимог ч. З ст. 36 КзпП України у разі зміни власник^ підприємства, а також у разі реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Але в тексті розпорядження від 11.03.2008 року №40-к-08 йдеться про перетворення відділу економіки райдержадміністрації в управління економіки райдержадміністрації, а не про скорочення чисельності або штату працівників. Згідно ч.2 сті 40 КзпП України звільнення з підстав, зазначених у пункті1,2,6 цієї статті допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Однак, позивачки не було запропоновано ніякої іншої роботи, тому вона вважає, що порушується ст. 49-2 КзпП України. Якщо відповідач віршів провести скорочення штату, то необхідно було враховувати вимоги ст.. 42 КзпП України, де сказано, що переважно право на зшшшення на роботі надається працівниками з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Вона працює в райдержадміністрації з грудня 2003 року, має вислугу більше 6 років та 13 ранг державного службовця, має вищу освіту більш високу кваліфікацію тому, що відмінно пройшла навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації державних службовців 5-7 категорій у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління при Президентові України. Визнати незаконним та скасувати розпорядження від 22.03.2010 року № 32- к-10 про звільнення позивачки. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста управління економіки Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. № 120-ос від 19.09.2007 року, стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7 736 грн.05 коп., в відшкодування моральної шкоди також 7 736 грн. 05 коп.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 з грудня 2003 року знаходилась у трудових правовідносинах з Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Була звільнена з посади згідно наказу № 120-ос від 19.09.2007 року за п. 1 ст. 40 КзпП України, у зв‘язку з реорганізацією. При звільненні відповідачем були дотримані всі норми трудового законодавства, а саме: позивачку було попереджено про можливе вивільнення в порядку передбаченому чинним законодавством зі ст.. 40, 49-2 КзпП України}. Так листом від 19.03.2008 року було направлено повідомлення на адресу позивачки. Також було прийнято розпорядження про попередження ОСОБА_1 Оскільки позивачка була членом профспілки, 08.02.2010 року за вих. 0267/4/4-10 < головою Павлоградської районної державної адміністрації було направлено лист голові профспілкового комітету райдержадміністрації щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1

23.02.2010року за 3 0362/4/4-10 було отримано |шст профкому про надання згоди на звільнення. Що стосується вказівки позивачки на порушення райдержадміністрацією п. З ст. 36 КЗпП України скільки в розпорядженні від 11.03.2008 року №40-к-08 «Про впорядкування структури райдержадміністрації йдеться про перетворення відділу економіки в управління економіки, а не скорочення чисельності штату працівників. Однікп.2.2. зазначеного розпорядження було затверджено структуру управління економіки, а п.З заступником голови та головному бухгалтеру доручено забезпечити вжиття заходів щодо реорганізації відділу економіки і забезпечити працевлаштування працівників, які вивільняються. Тобто текстом розпорядження було передбачено вивільнення працівників у зв‘язку з реорганізацією. Позивачці не було запропоновано ніякої іншої робот, оскільки на момент ії звільнення в Павлоградської районної державної адміністрації була відсутня така робота яка б відповідала професії та спеціальності позивачки. Тому просила в задоволені позовної зави відмовити.

•' Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 40 КзпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строк^ його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в і тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. (

Відповідно до ст. 49 КзпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а такорс у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка з грудня 2003 року знаходилась у трудових правовідносинах з відповідачем та була звільнена з посади згідно наказу № 120-ос від 19.09.2007 року за п. 1 ст. 40 КзпП України, у зв‘язку з реорганізацією.(а.с. 11).

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 40-К-08 від 11.03.2008 року «Про впорядкування структури районної державної адміністрації»у структурі районної державної адміністрації реорганізовано шляхам перетворення відділу економіки в управління економіки Павлоградської районної державної адміністрації(а.с.9). ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис з цім наказом, як встановлено у судовому засіданні. Згідно довідки(а.с. 12) середньоденна зарплата ОСОБА_3 становіть 49 грн. 91 коп.

Також відповідачем були виконані вимоги ст.43 КзпП України, надання згоди профспілковим комітетом Павлоградської районної державної адміністрації. Як вбачається з листа профкому від року за № 0362/4/4-10 про надання 3[юди на звільнення та протоколу від 22.02.2010 року, було вирішено дати згоду на звільнення ОСОБА_1 0,0. у зв‘язку з реорганізацією відділу, (а.с. 30,31). Також в матеріалах справи мається зведений штатний розпис на 2008 рік та на 2010 рік.,

Вимоги ст. 49 КзпП України, яка передбачає, що про наступне вивільнення працівників ^ персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення ^ у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує [ працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Так повідомленням і Павлоградської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області від 19.03.2008 року за® віх № 4\3- 591 позивачка була попереджені про можливе вивільнення, що підтверджується І повідомленням про вручення.(а.с.28).

Таким чином в судовому засіданні встанрвлено, що у відповідача мало місце впорядкування! структур, але ні реорганізація підприємства, ні скорочення чисельності та штату працівників не > відбувалося. Відповідачем порушени вимоги ч. З ст. 36 КзпП України у разі зміни власника} підприємства, а також у разі реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. | Припинення трудового договору з ініціативи власника можливе лише у разі скорочення чисельності' або штату працівників. Вимоги позивачки щодо скасування розпорядження голови Павлоградської районної державної) адміністрації Дніпропетровської області від 22.03.2010 року № 32-к-ІО про звільнення ОСОБА_1 | ОСОБА_4 підлягають задоволенню. ‘

Що стосується вимог про виплату позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, | вони підлягають задоволенню частково у розмірі 2 245 грн. 91 коп. за період з 22.03.2010 року( день, звільнення) по 20.05.2010 року( день звернення^ адміністративним позовом )з розрахунку 45 днів та) середньоденної зарплати ОСОБА_1- 49 грн. 91 коп.( 49,91 х 45 = 2 245 грн. 91 коп.).

На підставі ст. 237-1 КзпП України суд вважає, що незаконним звільненням позивачки завдана ! ^моральна шкода, оскільки вона не отримала передбачену оплату за час вимушеного прогулу.З огляду < на наведене, суд вважає, що на підставі принципу розумності і справедлівості. беручи до уваги 1 тривалість завданих позивачки незручностей і хвилювань у звязку з порушенням ії права на вчасну ] оплату парці, на користь позивачки з відповідача слід стягнути в відшкодування моральної шкоди і 1 000 грн.

Що стосується пропуску строку зверненню до суду ОСОБА_1, то відповідно до ст.2331 КЗпП України працівник може звернутися з заявою до суду у справах про звільнення - в місячний 1 строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як вказує! ОСОБА_1 в адміністративному позові, що вона звернулась із позовною заявою до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16 квітня 2010 року. Ухвалою від;

26.04.2010року позивачки було повернено зарву аж 14.05.2010 року. Це призвело до затримки в1 зверненні с адміністративним позовом.. Згідно ч.І ст.234 КзпП України у разі пропуску з поважних! причин строків суд може поновити ці строки. Тому враховуючи обставини зазначені позивачкою щодо поважності причин суд вважає, що вони можуть бути визнані поважними а строк дляї звернення до суду - поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 42, 43, 492, 232, 233, 235, 237-1 КзпП України, ст. і ст. 8,9,69,159,160,162 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмінити розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації' Дніпропетровської області від 22.03.2010 року № 32-к-ІО про звільнення ОСОБА_1. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста

Стягнути з Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 245( дві тисячі двісті сорок п‘ять) грн.. 95 коп.

Стягнути з Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 1 000( одну тисячу) грн.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста управління економіки Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Стягнути з Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області судовій збір в сумі 3(три ) грн.. 40 коп.на користь держави.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.