Вирок

від 28.02.2017 по справі 462/1259/15-к

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1259/15-к

пр.№ 1-кп/464/12/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2017 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі колегії: головуючого ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, гр-н України, військовозобов`язаний, з вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює адвокатом, судимості не має, -

за ч.4 ст.190 КК України, -

за участю: прокурора ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_9 , будучи адвокатом та здійснюючи адвокатську діяльність, у відповідності до свідоцтва №718 від 02.12.1997 р. про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого за рішенням Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №7 від 02.12.1997 р., що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 26.04.2013 р., умисно, вчинив шахрайство у великих розмірах.

Так, ОСОБА_9 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що суддею Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_10 розглядаються матеріали, які надійшли від заступника начальника Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_11 за ст.ст.339, 351 Митного кодексу України, будучи адвокатом, маючи вищу юридичну освіту та необхідні знання в галузі права, діючи умисно та з корисливих мотивів - власного збагачення, з метою отримання грошових коштів в розмірі 16 000 Євро від ОСОБА_12 за отримання позитивного для останнього рішення Галицького районного суду м.Львова щодо уникнення конфіскації в дохід держави майна щодо якого 20.10.2010 р. складено протокол про порушення митних правил №1532/20900/10, а також його безперешкодну подальшу передачу у розпорядження ОСОБА_12 , розуміючи та усвідомлюючи можливі негативні наслідки, передбаченні ст.ст.339, 351 Митного кодексу України, а саме, - конфіскацію в дохід держави товарів, які були предметом порушення митних правил та транспортного засобу, який використовувався для їх переміщення, що унеможливило б отримання ним грошових коштів від ОСОБА_12 , з метою запобігання їх настанню, реалізовуючи свій протиправний умисел - придбання права на майно шляхом обману, в березні 2011 року підробив офіційний документ - постанову судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_10 від 22.03.2011 р. у справі № 3-298/11р., у яку вніс завідомо неправдиві відомості щодо відсутності в діях ОСОБА_11 складу адміністративного правопорушення та повернення власнику товару вартістю 105149,06 гри., який був предметом порушення митних правил та автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» моделі «Т4» кузов № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 92 907,72 грн., що використовувався для переміщення вказаних товарів.

У подальшому, ОСОБА_9 , діючи з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на придбання права на майно шляхом обману до кінця, використовуючи свої знання та навички, які здобув здійснюючи адвокатську діяльність, з корисливих мотивів - отримання грошових коштів від ОСОБА_12 , в період з 24 по 26 березня 2011 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території складу ТзОВ «Автотермінал Шегині» (ЄДРПУО 31722850), розташованого за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Шегині, вул.Дружби, 208А, використав завідомо підроблений офіційний документ - постанову судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_10 від 22.03.2011 р. у справі № 3-298/11р., подавши її першому заступнику директора ТзОВ «Автотермінал Шегині» ОСОБА_13 , після чого 14.04.2011 р., розуміючи, що вказаною постановою неправомірно передбачено придбання права на майно та його передача власнику - ОСОБА_12 , шляхом обману переконав ОСОБА_13 , що у відповідності до зазначеної постанови суду майно, яке перебуває на його зберіганні, а саме - товари, що були предметом порушення митних правил вартістю 105149,06 грн., а саме: пили стрічкові, згідно з маркуванням на упаковці виробника Wood-Mizer Industrial», артикулів R2750IH741030-1G Silver TIP, R2735IH741030-1G Silver TIP, R2735IH7501030-1G Double Hard в кількості 86 коробок, загальною довжиною - 8610 м та вагою 2516,5 кг; станок, згідно з маркуванням виробника «Wood-Mizer», Szrankownik automatyczny Automatic Setter AS80 Rev. A1.00 Nr.Prod. 039/2010 вагою 87 кг; станок, згідно з маркуванням виробника «Wood-Mizer» IS203, 1,2 kW, Rev. AI.00 Nr.Prod. 040/2010, у відповідності до технічної документації «Заточное устройство LTAGA-PLCBN» в розібраному стані вагою 270 кг; металоконструкцію (станина для обладнання), пофарбовану в оранжевий колір, маркування відсутнє вагою 87 кг, а також повернення власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER» моделі «Т4», кузов № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 92 907,72 грн., що використовувався для переміщення вказаних товарів, не підлягають конфіскації в дохід держави та повинні негайно бути передані у розпорядження ОСОБА_12 .

Таким чином ОСОБА_9 , ввівши в оману ОСОБА_13 , діючи з своїх власних корисливих мотивів - отримання грошових коштів в розмірі 16 000 Євро від ОСОБА_12 , своїми умисними діями неправомірно придбав для останнього право на майно та можливість ним розпоряджатися, чим уникнув його конфіскацію в дохід держави на загальну суму 198056,78 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром.

У подальшому, 14.04.2011 р. ОСОБА_12 , не будучи обізнаний з протиправними діями та намірами ОСОБА_9 , та будучи переконаним у законності своїх дій, обернув на свою користь конфісковане в дохід держави майно, яке реалізував 15.04.2011 р. на ринку «Торпедо» у м.Львові, після чого надав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 16 000 Євро, що в перерахунку за курсом Національного Банку України становить 183 577 гривень 04 копійок, які отримав від реалізації зазначеного товару.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 винуватим себе у підробленні і використанні підробленого документу та у вчиненні шахрайства у великих розмірах визнав повністю та надав суду наступні показання: ствердив, що на початку 2011 року до нього звернувся ОСОБА_12 , який надав йому протокол про порушення ОСОБА_11 митних правил. ОСОБА_12 просив його допомогти повернути затриманий автомобіль «Фольксваген Т4» з товаром. Він погодився. Він з`ясував, що адміністративна справа по даному факту знаходиться в провадженні судді ОСОБА_10 . ОСОБА_12 «тиснув» на нього постійно запитував, чому він не вирішив даної справи позитивно для нього. Через це він вирішив підробити постанову Галицького районного суду м.Львова, а саме, - видрукував текст постанови про повернення автомобіля та товару власнику, через сканер переніс печатку Галицького районного суду на надрукований аркуш, підпис теж власноручно підробив. З підробленою постановою він, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 поїхали в Автотермінал Шегині, де він надав директору ОСОБА_13 підроблену ним постанову, відповідно до якої останній повернув їм автомобіль та товар. Визнає себе винуватим у підробленні офіційного документа та у використанні підробленого документа. Інкриміновану йому ч.4 ст.190 КК України просить перекваліфікувати на ч.3 ст.190 КК України, врахувавши висновок Львівської торгово-промислової палати, яким встановлено дійсне заподіяння ним матеріальної шкоди в сумі 105149,06 грн. Цивільний позов визнає частково, а саме, в розмірі дійсно заподіяної ним матеріальної шкоди. Йому соромно за вчинене, переніс моральні страждання у зв`язку даними подіями. Просить суд його суворо не карати, врахувавши щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини та матері пенсіонера, а також те, що він хворіє на тахікардію.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, винуватість його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України повністю та об`єктивно стверджується зібраними в ході судового розгляду доказами:

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює першим заступником директора «Автотерміналу Шегині». ОСОБА_9 до тих подій не знав. Ствердив, що 09 жовтня 2010 року працівниками УБОЗУ було затримано два автомобілі «Фольксваген Т4» та один автомобіль «Ауді». З яких причин їх затримували йому невідомо. Працівники УБОЗУ попросили його тимчасово поставити вказані автомобілі на території автотерміналу, на що він погодився. Серед них був «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4» д.н.з. НОМЕР_2 . Дані автомобілі були опечатані оперативниками. 25 чи 26 березня 2011 року він був на роботі. До нього в кабінет зайшли ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . Останній представився як адвокат попередніх двох та надав йому постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.11 р. про повернення вказаного вище автомобіля. Він перечитав її та зауважив, що не пройшов строк її оскарження. Тоді він подзвонив в прокуратуру Мостиського району і помічник прокурора ОСОБА_14 сказав, щоб вони їхали в прокуратуру. Залишивши йому постанову суду, вони поїхали. 14.04.2011 року в тому ж складі осіб вони знову прийшли та сказали, що постанову суду ніхто не оскаржував. Він подзвонив до ОСОБА_15 і той сказав повернути автомобіль. Тоді він завів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 на склад, вони оглянули авто, ОСОБА_11 написав розписку про відсутність претензій і вони поїхали. Зазначив, що постанову Галицького районного суду йому надавав ОСОБА_9 . Йому невідомо хто власник автомобіля і товару в ньому. Через деякий час до нього приїхав начальник виконавчої служби, який приніс іншу постанову суду про конфіскацію автомобіля та товару в ньому в дохід держави. Тоді йому стало зрозуміло, що його обманув ОСОБА_9 ;

свідок ОСОБА_16 - старший інспектор Львівської митниці суду показав, що ОСОБА_9 до тих подій не знав. 07.10.2010 року працював головним інспектором пункту пропуску «Шегині». В той день через зелений коридор проїжджали три транспортні засоби: Ауді і два буси Фольксваген. Під час митного огляду жодних зауважень до цих автомобілів не було. В подальшому йому стало відомо, що товар, який був в середині цих автомобілів не відповідав митному оформленню і працівники УБОЗу затримали ці автомобілі на приватному подвір`ї в с.Шегині. Ствердив, що митний контроль по зеленому коридору проводиться лише візуально;

свідок ОСОБА_17 - головний інспектор Львівської митниці пункту пропуску «Шегині» суду показав, що 07.10.2010 року огляд транспортних засобів: Ауді і двох бусів Фольксваген не проводив. Від когось із співробітників йому стало відомо, що їх було затримано. Що саме було виявлено в цих автомобілях йому невідомо;

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідків працівників митниці ОСОБА_18 та ОСОБА_19

свідок ОСОБА_10 - суддя Галицького районного суду м. Львова суду показала, що ОСОБА_9 не знає. Ствердила, що їй стало відомо про те, що до виконання було пред`явлено підроблену постанову суду від 22.03.2011 р., яка нібито була нею постановлена. Проте, вказана постанова не відповідає стилю її написання, відповідно вона її не постановляла. Зазначила, що в підробленій постанові номер справи не відповідає справжньому, а під тим номером зареєстрована цивільна справа про відшкодування шкоди внаслідок залиття;

свідок ОСОБА_12 суду показав, що познайомилися з ОСОБА_9 в 2011 році. Його батько має буса VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4» д.н.з. НОМЕР_2 . В 2011 році на цьому автомобілі його знайомий ОСОБА_11 їздив в Польщу та перевозив товар по 50 кг і складав в знайомого в будинку в с.Шегині. Товар, який звозився на протязі 2-3 місяців належав йому. Коли він та ОСОБА_11 почали вантажити товар в бус, то прийшли працівники УБОЗу та вилучили його автомобіль та товар, який був в ньому: пили стрічкові, станина та станок для заточки пил. Тоді він звернувся до ОСОБА_9 по юридичну допомогу, а саме, щоб допоміг повернути буса і товар. ОСОБА_9 почав займатися цією справою. Згодом обвинувачений йому подзвонив та сказав, щоб він приїхав в м.Мостиська, щоб забрати бус. Він та ОСОБА_9 приїхали туди, однак з невідомих йому причин забрати автомобіль не вдалось. Десь через два тижні він та ОСОБА_9 знову приїхали в м.Мостиська, а потім поїхали в «Автотермінал Шегині», де знаходився його бус з товаром. Обвинувачений показав директору ОСОБА_13 постанову суду, а він в свою чергу провів їх до буса з товаром. Вони забрали бус та поїхали. Ствердив, що у нього з ОСОБА_9 була домовленість про надання останньому винагороди за послуги адвоката в сумі 16000 Євро в разі повернення буса з товаром. Що було написано в постанові суду йому невідомо, його цікавив кінцевий результат забрати бус з товаром. Він вважав, що все відбувалось законно. Вже на слідстві йому стало відомо, що постанову Галицького районного суду було підроблено, тобто товар і бус мали б бути конфісковані в дохід держави. Пояснив, що товар, який був в бусі: пили стрічкові, станина та станок для заточки пил продав на ринку «Торпедо», а бус продав його батько. Торгова промислова палата оцінювала цей товар і вартість цього товару була меншою, ніж визначили працівники Митниці. В подальшому ОСОБА_11 зателефонував йому і сказав, що прийшли документи з суду. Він в свою чергу зателефонував ОСОБА_9 , який сказав всі листи передавати йому. Що він та ОСОБА_11 і зробили;

свідок ОСОБА_15 суду показав, що працює прокурором прокуратури Мостиського р-ну Л/о. ОСОБА_9 до тих подій не знав. 14.12.2010 року в прокуратуру Мостиського району надійшли матеріали з УБОЗу для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України щодо переміщення через митний контроль верстатів та пил. Йому було доручено цю перевірку. В ході даної перевірки ним відбиралися пояснення у працівників митниці, перевізників та власників товару. В ході цієї перевірки було встановлено, що 07.10.2010 року на території приватного будинку неподалік пункту пропуску Шегині працівниками УБОЗУ було затримано три транспортні засоби. 10.10.2010 року дані автомобілі з товаром було відбуксировано на «Автотермінал Шегині», який знаходиться неподалік пункту пропуску Шегині. Дані транспортні засоби були поміщені у складські приміщення. Працівники УБОЗУ і працівники митниці оглянули товар та опечатали його. 20 жовтня 2010 року працівниками митниці було складено протокол про порушення митних правил відносно перевізника ОСОБА_11 . В ході перевірки ним було призначено товарознавчу експертизу даного товару і спеціалістами торгової промислової палати було встановлено вартість товару. Проведеним службовим розслідуванням не встановлено, чи мав місце факт переміщення даного товару поза митний контроль, тому 09.04.2011 року ним було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. В подальшому від прокурора області йому стало відомо, що мало місце підроблення постанови Галицького районного суду м.Львова, якою повернули товар та автомобіль. Ствердив, що жодних вказівок ОСОБА_13 про повернення товару не давав. З ОСОБА_9 не спілкувався і такий до нього не звертався у сприянні повернення авто та товару;

свідок ОСОБА_11 суду показав, що ОСОБА_9 візуально йому знайомий. В 2011 році їздив в Польщу на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4» д.н.з. НОМЕР_2 , який належав батьку ОСОБА_12 .. Він возив для ОСОБА_12 пили відповідно до норми в межах 50 кг. З ОСОБА_12 знайомий 10 років. Фактично він працював водієм в ОСОБА_12 по усній домовленості. Тоді державний номер даного автомобіля був НОМЕР_3 . Пили складав в одному з будинків в с.Шигині по домовленості ОСОБА_12 з власником будинку. В 2011 році, якого саме місяця не пригадує, він приїхав з Польщі в с.Шегині, де на подвір`ї будинку він та ОСОБА_12 розвантажували пили. В цей час прийшли працівники УБОЗУ, які вилучили бус та товар. В подальшому його викликали в Галицький районний суд м.Львова. Проте повістки суду на прохання ОСОБА_12 він передавав маршрутним таксі ОСОБА_9 . Яке рішення тоді прийняв суд йому невідомо. Вже на стадії досудового слідства йому стало відомо, що було підроблено постанову суду. На судові засідання в Галицький районний суд не ходив. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_12 та сказав, що рішення суду позитивне і потрібно приїхати в «Автотермінал Шегені». Він, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 приїхали в с.Шегині, проте з невідомих йому причин автомобіль з товаром не віддали. Наступного разу він, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 приїхали в м.Мостиська, де ОСОБА_9 зайшов в прокуратуру Мостиського району Л/о. Коли повернувся, то сказав, що все добре, можна їхати забирати автомобіль з товаром. Вони усі поїхали в «Автотермінал Шегині», де підійшли до заступника директора ОСОБА_13 , якому ОСОБА_9 надав постанову суду. Він стояв збоку і не вникав в їх розмову. ОСОБА_13 сказав іти подивитися на склад чи все добре з бусом і товаром, що він і зробив. Він все перевірив, все було на місці. ОСОБА_12 та ОСОБА_9 самі вже забирали бус з товаром, а його забрав товариш та завіз додому. Зазначив, що з Галицького районного суду йому поштою прийшов конверт з постановою про конфіскацію буса і товару в дохід держави. Він передав її ОСОБА_9 . Під час досудового слідства йому стало відомо, що постанова, яку ОСОБА_9 надав ОСОБА_13 була підробленою. Насправді бус і товар мали бути конфісковані в дохід держави;

свідок ОСОБА_20 суду показав, що з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 познайомився під час досудового розслідування по даному провадженні. ОСОБА_12 знав до тих подій, так як бачились із ним в м.Києві. До ОСОБА_12 дзвонив на прохання свого знайомого ОСОБА_21 з м.Біла Церква, так як останній перерахував ОСОБА_12 гроші на картку, а ОСОБА_12 не вислав йому колеса. З ОСОБА_9 можливо спілкувався по мобільному телефону суто по юридичних питаннях. Про обставини вчинення ОСОБА_9 злочинів йому нічого не відомо;

свідок ОСОБА_22 суду показав, що ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_11 , ні ОСОБА_12 не знає. В листопаді 2011 року на автомобільному ринку в м.Дрогобич він придбав «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4» д.н.з. НОМЕР_2 . В 2013 році йому стало відомо, що даний автомобіль знаходиться під арештом. Він звертався в Апеляційний суд із скаргою, проте постанова Галицького районного суду м.Львова залишена без змін. Цей автомобіль надалі під арештом. Про обставини вчинення ОСОБА_9 злочинів йому нічого не відомо;

свідок ОСОБА_23 суду показав, що ОСОБА_9 не знає. ОСОБА_12 є сином його сватів. ОСОБА_12 запропонував йому придбати автомобіль його батька «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4» за половину ринкової ціни, на що він погодився. Через своїх знайомих він переоформив даний автомобіль на себе. Через деякий час він виявив, що даний автомобіль в несправному стані і він повернув ОСОБА_12 цей автомобіль і забрав свої гроші. Йому невідомо було, що даний автомобіль був під арештом та мав бути конфіскований в дохід держави. Про обставини вчинення ОСОБА_9 злочинів йому нічого не відомо;

даними листа ВДВС Мостиського району УЮ від 21.07.2011 №09-23/6412 про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення;

т.1 а.с.55-56

даними постанови Галицького районного суду м.Львова (судді ОСОБА_10 ) від 05.04.2011 р.;

т.1 а.с.64

даними постанови Апеляційного суду Львівської області від 10.06.2011 р.;

т.1 а.с.65-67

даними протоколу огляду місця події ТзОВ «Автотермінал Шегині» від 14.10.2010 р.;

т.2 а.с.6-9

даними акту про переогляд оформлених митними органами транспортних засобів від 09.10.2010 р.;

т.2 а.с.25-27

даними висновку Львівської торгово-промислової палати від 23.12.2010 р., з якого вбачається, що загальна вартість товару, наданого на дослідження, а саме: пил стрічкових Wood-Mizer Industrial» артикулів R2750IH741030-1G Silver TIP, R2735IH741030-1G Silver TIP, R2735IH7501030-1G Double Hard; станка «Wood-Mizer» Szrankownik automatyczny Automatic Setter AS80 Rev. A1.00 Nr.Prod. 039/2010; станка «Wood-Mizer» IS203, 1,2 kW, Rev. AI.00 Nr.Prod. 040/2010 «Заточное устройство LTAGA-PLCBN» становить 105149,06 грн.;

т.2 а.с.95-100

протоколом виїмки від 09.02.2012 р., в ході якої директор ТзОВ «Автотермінал Шегині» ОСОБА_13 добровільно видав розписку від імені ОСОБА_11 та підроблену постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2011 р.;

т.4 а.с.2

даними постанови Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2011 р., яка є підробленою;

т.4 а.с.3

протоколом про результати здійснення негласної слідчої дії стосовно ОСОБА_12 від 26.04.2013 р.;

т.4 а.с.207-219

протоколом про результати здійснення негласної слідчої дії стосовно ОСОБА_9 від 06.02.2013 №162 н/т;

т.4 а.с.221-227

протоколом про результати здійснення негласної слідчої дії і стосовно ОСОБА_9 від 31.07.2013;

т.4 а.с.230-231

протоколом про результати здійснення негласної слідчої дії стосовно ОСОБА_12 від 31.07.2013;

т.4 а.с.232-234

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2013 р., з якого вбачається, що ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка передавала йому підроблену постанову Галицького районного суду м.Львова про повернення автомобіля «Фольксваген Транспортер Т4» НОМЕР_3 з наявним у ньому товаром;

т.5 а.с.124-126

висновком почеркознавчої експертизи від 18.12.2012 №6/574, з якої вбачається, що короткий рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_10 на постанові по справі № 3-298/11 судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_10 від 22.03.2011 р. , - виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою;

т.5 а.с.185-189

висновком технічної експертизи документів від 18.12.2012 №6/575, з якого вбачається, що зображення відтиску гербової печатки Галицького районного суду м.Львова, що знаходиться в нижній частині зворотної сторони постанови Іменем України від 22 березня 2011 року по справі № 3-298/2011 р., нанесено з використанням комп`ютерної, чи іншої оргтехніки кольорового відтворення зображень струменевим способом друку. зображення відтиску гербової печатки Галицького районного суду м.Львова, що знаходиться в нижній частині зворотної сторони постанови Іменем України від 22 березня 2011 року по справі № 3-298/2011 р., не відповідає експериментальним зразкам відтисків гербової печатки Галицького районного суду м.Львова, що надані в якості порівняльного матеріалу;

т.5 а.с.192-194

висновком судово-почеркознавчої експертизи від 06.08.2013 №517, з якої вбачається, що підпис від імені судді ОСОБА_10 в постанові Галицького районного суду міста Львова від 22.03.2011 р. по справі 3-298/11 виконано ОСОБА_9 . Рукописний текст від імені судді ОСОБА_10 в постанові Галицького районного суду міста Львова від 22.03.2011 р. по справі 3-298/11 виконаний ОСОБА_9 ;

т.5 а.с.199-212

даними висновку авто-товарознавчої експертизи від 12.12.2013 р. № 9/478, з якого вбачається, що ринкова вартість представленого на дослідження автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 92 907,72грн.

т.5 а.с.225-228

речовими доказами по справі

т.4 а.с.6, 78-79

При розгляді даного кримінального провадження суд дійшов до висновку, що обвинувачення ОСОБА_9 за ч.4 ст.190 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, сторона обвинувачення у підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину за ч.4 ст.190 КК України покликається на доповідну записку інспектора відділу митної вартості СБК та ПМП від 20.10.2010 р. (т.2 а.с.59-60) та акт про результати проведеної службової перевірки № 26 від 10.10.2010 р. (т.2 а.с.76-86), якими визначено вартість товарів: пил та станків, які переміщались через митний контроль в сумі 681513,11 грн. Проте, суд не приймає до уваги вказані документи, так як такі визначають лише орієнтовані ціни вказаних товарів, тобто базуються на припущеннях. Зважаючи на наведене, суд визнає зазначені вище документи неналежними та недопустимими доказами.

Натомість суд приймає до уваги висновок Львівської торгово-промислової палати (т.2 а.с.95-100) та висновок авто товарознавчої експертизи (т.5 а.с.225-228), як такі, що є належними та допустимими доказами в провадженні, якими у встановленому законом порядку визначено дійсну вартість пил стрічкових Wood-Mizer Industrial» артикулів R2750IH741030-1G Silver TIP, R2735IH741030-1G Silver TIP, R2735IH7501030-1G Double Hard; станка «Wood-Mizer» Szrankownik automatyczny Automatic Setter AS80 Rev. A1.00 Nr.Prod. 039/2010; станка «Wood-Mizer» IS203, 1,2 kW, Rev. AI.00 Nr.Prod. 040/2010 «Заточное устройство LTAGA-PLCBN» в сумі 105149,06 грн. та автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 92 907,72 грн., а всього в загальній сумі 198056,78 грн., що є великим розміром.

Відтак, з врахуванням спростування неналежних та недопустимих доказів, здобутих досудовим слідством, та належних, допустимих і достовірних доказів, встановлених під час судового розгляду дії ОСОБА_9 з ч.4 ст.190 КК України слід перекваліфікувати на ч.3 ст.190 КК України, т.я. він вчинив шахрайство, тобто придбання права на майно шляхом обману у великих розмірах.

Під час судового розгляду за клопотанням обвинуваченого в частині обвинувачення ОСОБА_9 за ч.1, 3 ст.358 КК України провадження було закрито та звільнено його від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

З урахуванням вимог ст.ст.65-67 КК України, призначаючи покарання ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який судимості немає, та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, з 01.02.2012 р. перебуває на обліку в ЛОДКНД з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, задовільно характеризується, хворіє на тахікардію, має на утриманні малолітню дитину та матір пенсіонера, щиро кається у вчиненому, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов прокуратури Львівської області в інтересах держави, з врахуванням дійсного розміру заподіяної обвинуваченим матеріальної шкоди державі, слід задоволити частково, стягнувши, відповідно до ст.1166 ЦК України, з ОСОБА_9 в користь держави матеріальну шкоду в сумі 198056,78 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят шість гривень 78 копійок.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 3482,4 грн. витрат на залучення експертів.

Мобільний телефон «Самсунг GT-E1200I» з сім-карткою «Лайф», який належить обвинуваченому, вилучений під час особистого обшуку 25.12.2014 р. та який зберігається при матеріалах провадження, - слід повернути ОСОБА_9 .

Речові докази:

-розписку від імені ОСОБА_11 від 14.04.2011 р. та підроблену постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2011 р., які зберігаються при матеріалах провадження, - слід залишити при матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Nокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою «Київстар», який належить ОСОБА_11 та який зберігається при матеріалах провадження, - слід повернути ОСОБА_11 .

Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винуватим за ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

Згідно з ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

1.періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокуратури Львівської області в інтересах держави задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_9 в користь держави матеріальну шкоду в сумі 198056,78 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят шість гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3482,4 грн.

Речові докази:

-розписку від імені ОСОБА_11 від 14.04.2011 р. та підроблену постанову Галицького районного суду м.Львова від 22.03.2011 р., які зберігаються при матеріалах провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Nокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-карткою «Київстар», який належить ОСОБА_11 та який зберігається при матеріалах провадження, - повернути ОСОБА_11 .

Мобільний телефон «Самсунг GT-E1200I» з сім-карткою «Лайф», який належить обвинуваченому, вилучений під час особистого обшуку 25.12.2014 р. та який зберігається при матеріалах провадження, - повернути ОСОБА_9 .

Вирок може бути оскаржений згідно із ст.395 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий

Судді:

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.