Ухвала

від 16.02.2017 по справі 172/1169/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УхвалА

іменем україни

16 лютого 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., ШтеликС.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Зоря Нив про відшкодування збитків; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Зоря Нив до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Зоря Нив на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 201 5року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 15 вересня 2003 року ОСОБА_5, який був її батьком, належала земельна ділянка, загальною площею 6,150 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, яка складається з двох земельних ділянок: площею 2,616 га та площею 3,5344 га. 3 січня 2007 року між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю Зоря Нив (далі - ТОВ Зоря Нив ) укладено два договори оренди землі, за умовами якого ОСОБА_5 передав в оренду товариству належні йому земельні ділянки строком на 7 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер.

Позивачка вказувала про те, що після смерті ОСОБА_5 вона успадкувала вищевказану земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 9 серпня 2011 року.

Зазначала про те, що після спливу строку вказаного у договорах оренди землі вона зверталася до відповідача з вимогою про повернення їй спірної земельної ділянки, проте товариство земельну ділянку їй не повернуло, а користувалось нею у 2014 році та 2015 році.

Вважала, що такими діями відповідача їй спричинено збитки, у формі упущеної вигоди, які за 2015 рік могли скласти 10 тис. грн.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ТОВ Зоря Нив на її користь збитки у розмірі 10 тис. грн.

У жовтні 2015 року ТОВ Зоря Нив звернулося до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що 3 січня 2007 року між товариством та ОСОБА_5 укладено два договори оренди землі, на виконання яких він сплачував у 2011 році орендну плату, яка склала 3 % вартості земельної ділянки та поступово почав її збільшувати до 4,5 % вартості земельної ділянки. Отже, вважав, що ним надміру сплачено орендну за договорам оренди землі за період з 1 січня 2011 року по 3 січня 2015 року, а саме 11 130 грн 95 коп.

Ураховуючи викладене, ТОВ Зоря Нив просило суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 11 130 грн 95 коп.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Зоря Нив на користь ОСОБА_4 8 266 грн 24 коп. за користування земельною ділянкою. В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ Зоря Нив відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року рішення суду першої інстанції у частині стягнення коштів скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ Зоря Нив про відшкодування збитків відмовлено. В іншій оскаржуваній частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ Зоря Нив , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати й ухвалити нове рішення, яким його зустрічний позов задовольнити.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ Зоря Нив , суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що товариство з власної ініціативи змінило розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а орендодавець прийняв ці зміни, тобто сторони фактично дійшли згоди щодо збільшення розміру орендної плати, що не суперечить положенням ст. ст. 207, 208 ЦК України.

Суди дійшли вірного висновку про те, що ТОВ Зоря Нив за життя ОСОБА_5 з позовом до нього про стягнення надмірно сплаченої орендної плати не зверталося. Отже, позивачем на надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), щодо безпідставності набутих грошових коштів ОСОБА_4

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Зоря Нив відхилити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

С.Ф. Хопта

С.П.Штелик