Ухвала

від 28.02.2017 по справі 825/2286/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2286/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба-Нова'' на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі за позовом Фермерського господарства "Нива" до Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвої Галини Федорівни, треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба-Нова'', ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Нива" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвої Галини Федорівни, треті особи на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова", ОСОБА_3, в якому просив скасувати державну реєстрацію права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору з третьою особою ОСОБА_3 здійснену Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Галиною Федорівною та зобов'язати Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Стоєву Галину Федорівну скасувати реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 протягом 5-ти днів з моменту набрання чинності постановою суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ''Дружба-Нова'' подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2007 році між Фермерським господарством "Нива" та громадянином ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років (а.с. 36-38).

Вказана земельна ділянка була передана громадянину ОСОБА_4 згідно акту приймання-передачі, визначення та перенесення меж земельної ділянки в натурі (а.с.39), та складено Державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.10), який було зареєстровано в поземельній книзі 05.09.2012 року.

В подальшому, укладений між позивачем та ОСОБА_4 договір, було зареєстровано, що підтверджується листом Відділу Держгеокадастру у Борзнянському районі Чернігівській області від 25.11.2016 року №27-28-99.1-3719/2-16 (а.с.13), з якого вбачається, що відповідно до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі між громадянами - власниками земельних ділянок (паїв) та фермерським господарством "Нива" в 2006-2007 роках зареєстровані договори оренди земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером НОМЕР_1.

Звернувшись у грудні 2016 року до державного реєстратора за реєстрацією на підставі додаткової угоди права оренди земельної ділянки (паю) з кадастровим номером НОМЕР_1 з третьою особою ОСОБА_3, що успадкувала цю ділянку від ОСОБА_4, державним реєстратором у вчиненні реєстраційної дії було відмовлено, оскільки раніше приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою В.Ф. було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за СТОВ "Дружба Нова", що підтверджується рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 07.12.2016 року №32765592 та копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за СТОВ "Дружба Нова" такими, що порушують права позивача, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від № 1952-IV від 01.07.2004 року та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 3 Закону передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державними реєстраторами прав на нерухоме майно, в тому числі й на земельні ділянки є нотаріуси.

Крім того, Законом України від 04.07.2012 року № 5037-IV Закон України "Про нотаріат" було доповнено ст.46-1 та визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора. Під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що у спірних правовідносинах приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Стоєва Галина Федорівна діяла саме як державний реєстратор.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Державна реєстрація обмеження права на нерухоме майно проводиться на підставі заяви особи, на користь якої встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. За ст.19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі договори про оренду.

У статті 19 Закону № 1952 -IV визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідно до частини першої цієї статті державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ст. 20 Закону документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди виникає з моменту такої реєстрації (ст.20). Стаття 18 цього Закону встановлює, що договір оренди набирає чинності з моменту державної реєстрації.

Особливості внесення записів та виключення таких до/з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі було врегульовано до 2009 року Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року №43, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647 з наступними змінами, а з 2009 року - Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021, який діяв до 2013 року.

Пунтом10 Порядку №1021 передбачалося, що записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди землі та суборенди землі.

Як вбачається із матеріалів спарви, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було зареєстровано у встановленому на той час порядку, що підтверджується листом Відділу Держгеокадастру у Борзнянському районі Чернігівській області від 25.11.2016 року №27-28-99.1-3719/2-16.

Таким чином, відповідачем проведено реєстрацію договорів всупереч тому, що в 2007 році дана земельна ділянка вже була передана позивачу в оренду та зареєстрована у відповідності до закону.

На виконання ст. 30 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та ст. 28-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" від 22.02.2012 року № 118.

Зазначеною постановою затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів).

Отже, на державного реєстратора з метою недопущення існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації по покладено обов'язок запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Відтак, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Аналогічні підстави відмови містить і п.13-4 Порядку ведення Поземельної книги.

Отже, відповідачем при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним між СТОВ "Дружба Нова" та власником земельної ділянки, належним чином не перевірено наявність реєстрації права оренди на цю земельну ділянку, внаслідок чого здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що суперечить приписам ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки в такій реєстрації повинно бути відмовлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстації про скасування державної реєстрації права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору з ОСОБА_3, здійснену Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Галиною Федорівною (реєстраційний запис про інше речове право №15822768 від 09.08.2016 року).

Щодо доводів апелянта про те, що даний спір не належить розглядати у порядку КАС України, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуєься незаконна реєстрація права оренди за СТОВ Дружба Нова земельної ділянки, оскільки на момент такої реєстрації за аналогічним кадастровим номером право оренди земельної ділянки було вже зареєстровано за позивачем, тоді як державний реєстратор даної обставини відповідно до вимог закону не перевірив.

Будь-якого спору щодо переважного права оренди земельної ділянки позивач у позовній заяві не заявляв.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, а саме на постанову від 14 грудня 2016 року у справі №6-2554цс16, колегією суддів не може бути прийнято до уваги, оскільки спір, що виник у вищезазначеній справі не є аналогічним із даним спором та стосується питання захисту права власності, зокрема проведення реконструкції квартир із добудовою балкона зі збільшенням площі квартири.

Правова позиція з аналогічного спору викладена у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року в справі №802/37191.

Щодо решти позовних вимог, то судова колегія вважає, що суд попередньої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні, оскільки вони є передчасними, а відповідно до вимог чинного КАС України захисту підлягає лише порушене право, порушення щодо встановлено під час розгляду конкретної справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба-Нова'' залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 01 березня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.