КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26392/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
23 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Бєлової Л.В.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Льо Маж до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Льо Маж звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби та просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00109, а також рішення про коригування митної вартості товарів від 07 серпня 2015 року №100250001/2015/000036/2.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах митним органом правомірно було застосовано коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за третім методом.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ПП Льо Маж було подано до Київської міської митниці електронну митну декларацію №100250001/2015/008265 з метою здійснення митного оформлення товарів за найменуванням:
- посуд столовий, кухонний, із склокераміки: сервіз столовий Е6344 - 39 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR;
- посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла: кружка, малюнок (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) H5480 - 120 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR;
- посуд столовий, кухонний із зміцненого скла: набір дитячий, з 3-х предметів, тарілка десертна 200 мм, стакан високий 270 мл, кружка 250 мл (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY sweetpink) H5483 - 48шт.; салатник D7368 - 1134 шт.; Н1494 (з зображенням діснеївських персонажів, серія DISNEY CARS2) - 120 шт.; Н9226 (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) - 48шт.; сервіз столовий D2381 - 78 шт..; D6613 - 336 шт.; Н1792 - 96 шт.; Н3527 - 180 шт.; Н3902 - 102 шт.; L0300 - 336 шт.; тарілка D7380 - 4608 шт.; Н1372 - 3456 шт.; Н4132 - 8280 шт.; Н9225 піала, 500 мл (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) - 48 шт.; J6691 - 3648 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR.
При цьому митна вартість товару була позивачем визначена за ціною договору (за основним методом).
Вказані товари ввезено позивачем на підставі контракту купівлі-продажу від 10 грудня 2014 року №НТ-12-10LM, укладеного між HIGHTON CONSTRUCTION LIMITED (Кіпр) (продавець) та ПП Льо Маж (Україна) (покупець).
На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав митному органу копії наступних документів: вказаного вище контракту; специфікації №62 до нього; картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 12 травня 2015 року; міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 16 липня 2015 року; книжки МДП (Carnet TIR) від 22 липня 2015 року; довідки про транспортні витрати від 23 липня 2015 року №145; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару від 01 січня 2015 року; рахунку-фактури (інвойсу) від 16 липня 2015 року; договору добровільного страхування вантажів на разове перевезення (страховий сертифікат) від 16 липня 2015 року №024.994067190.0086; договору про надання послуг митного брокера від 01 листопада 2014 року №0111-14/2; договору (контракту) про перевезення від 15 грудня 2014 року №15122014-4; заявки на транспортне перевезення від 08 липня 2015 року; інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 16 липня 2015 року №2730; інформації про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 16 липня 2015 року №2730; інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 16 липня 2015 року №2730; фактури виробника від 16 липня 2015 року; листа-підтвердження вартості товару виробника від 27 липня 2015 року; декларації про походження товару від 16 липня 2015 року; митної декларації країни відправлення від 16 липня 2015 року №15FRD0063016695333.
Проте, 07 серпня 2015 року Київською міською митницею прийнято оскаржувані рішення у зв'язку з тим, що, на переконання митного органу, декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме: документів, що підтверджують вартість страхування за довідкою про транспортні витрати від 23 липня 2015 року №145 - сертифікат страхування від 16 липня 2015 року №024.994065450.0086; специфікації №62 від 16 липня 2015 року; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, виписок з бухгалтерської документації.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, безпідставно застосовано третій метод визначення митної вартості товарів замість заявленого позивачем методу - за ціною договору, внаслідок чого неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є підставою, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року № 814/283/14.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу необхідні та достатні документи на підтвердження митної вартості товарів було.
В свою чергу , відповідачем як суб'єктом владних не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, позивачем додатково надавались відповідачу копії, зокрема, довідки ПП СКБ-1 від 23 серпня 2015 року №145/1, якою повідомлено, що в транспортній довідці від 23 липня 2015 року №145 допущена механічна помилка в реєстраційному номері страхового сертифікату, і правильним слід вважати №024.994067190.0086; специфікації №62 від 16 липня 2015 року;експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 13 липня 2015 року №Ц-730/1; виписки з бухгалтерської документації.
Крім того, відповідачем не було надано суду належних доказів того, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація за якими міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.
Стосовно посилань апелянта на невідповідність страхової суми ціні товару, визначеній договором, колегія суддів зауважує наступне.
Страхова сума вантажу була визначена позивачем на підставі інвойсу від 16.07.2015 №7001248233, відповідно до якого вартість товару складає 23405,63 євро.
Станом на 16.07.2015 офіційний курс НБУ складав 24,337908 грн. за 1 євро.
Подальша зростання офіційного курсу НБУ не може бути підставою для виникнення обов'язку сплати додаткових витрат на страхування, а тому, на переконання колегії суддів, позивачем було правомірно враховано суму страхових витрат на підставі Договору страхування від 16.07.2015 №024.99467190.0086.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.
Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваних рішень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за резервним методом.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Бєлова Л.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2017 |
Оприлюднено | 03.03.2017 |
Номер документу | 65069009 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні