Постанова

від 15.05.2018 по справі 826/26392/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №826/26392/15

адміністративне провадження №К/9901/18449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2016 (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Бєлова Л.В.) у справі №826/26392/15 за позовом Приватного підприємства Льо Маж до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

Приватне підприємство Льо Маж (далі - ПП Льо Маж ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.08.2015 №100250001/2015/000036/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00109.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, позовні вимоги задоволено.

Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Київська міська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Київська міська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 52, 53, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних митних вартостей.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП Льо Маж зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між ПП Льо Маж (Україна) (покупець) та HIGHTON CONSTRUCTION LIMITED (Кіпр) (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу від 10.12.2014 №НТ-12-10LM.

ПП Льо Маж було подано до Київської міської митниці електронну митну декларацію №100250001/2015/008265 з метою здійснення митного оформлення товарів за найменуванням:

- посуд столовий, кухонний, із склокераміки: сервіз столовий Е6344 - 39 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR;

- посуд столовий, кухонний, для пиття, із зміцненого скла: кружка, малюнок (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) H5480 - 120 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR;

- посуд столовий, кухонний із зміцненого скла: набір дитячий, з 3-х предметів, тарілка десертна 200 мм, стакан високий 270 мл, кружка 250 мл (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY sweetpink) H5483 - 48 шт.; салатник D7368 - 1134 шт.; Н1494 (з зображенням диснеївських персонажів, серія DISNEY CARS2) - 120 шт.; Н9226 (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) - 48шт.; сервіз столовий D2381 - 78 шт..; D6613 - 336 шт.; Н1792 - 96 шт.; Н3527 - 180 шт.; Н3902 - 102 шт.; L0300 - 336 шт.; тарілка D7380 - 4608 шт.; Н1372 - 3456 шт.; Н4132 - 8280 шт.; Н9225 піала, 500 мл (з зображенням персонажів, серія HELLO KITTY) - 48 шт.; J6691 - 3648 шт.; торговельна марка - Luminarc; виробник: АRС INTERNATIONAL FRANCE на заводі: ARC INTERNATIONAL FRANCE; країна виробництва: FR.

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав митному органу копії наступних документів: вказаного вище контракту; специфікації №62 до нього; картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 12.05.2015; міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 16.07.2015; книжки МДП (Carnet TIR) від 22.07.2015; довідки про транспортні витрати від 23.07.2015 №145; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару від 01.01.2015; рахунку-фактури (інвойсу) від 16.07.2015; договору добровільного страхування вантажів на разове перевезення (страховий сертифікат) від 16.07.2015 №024.994067190.0086; договору про надання послуг митного брокера від 01.11.2014 №0111-14/2; договору (контракту) про перевезення від 15.12.2014 №15122014-4; заявки на транспортне перевезення від 08.07.2015; інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 16.07.2015 №2730; інформації про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 16.07.2015 №2730; інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 16.07.2015 №2730; фактури виробника від 16.07.2015; листа-підтвердження вартості товару виробника від 27.07.2015; декларації про походження товару від 16.07.2015; митної декларації країни відправлення від 16.07.2015 №15FRD0063016695333.

Проте, 07.08.2015 Київською міською митницею прийнято оскаржувані рішення у зв'язку з тим, що, на переконання митного органу, декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме: документів, що підтверджують вартість страхування за довідкою про транспортні витрати від 23.07.2015 №145 - сертифікат страхування від 16.07.2015 №024.994065450.0086; специфікації №62 від 16.07.2015; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, виписок з бухгалтерської документації.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, позивачем додатково надавались відповідачу копії, зокрема, довідки ПП СКБ-1 від 23.08.2015 №145/1, якою повідомлено, що в транспортній довідці від 23.07.2015 №145 допущена механічна помилка в реєстраційному номері страхового сертифікату, і правильним слід вважати №024.994067190.0086; специфікації №62 від 16.07.2015;експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 13.07.2015 №Ц-730/1; виписки з бухгалтерської документації.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних доказів того, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація за якими міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.

Щодо доводів відповідача про невідповідність страхової суми ціні товару, визначеній договором, судами встановлено, що страхова сума вантажу була визначена позивачем на підставі інвойсу від 16.07.2015 №7001248233, відповідно до якого вартість товару складає 23405,63 євро. Станом на 16.07.2015 офіційний курс НБУ складав 24,337908 грн. за 1 євро. Подальше зростання офіційного курсу НБУ не може бути підставою для виникнення обов'язку сплати додаткових витрат на страхування, у зв'язку з чим позивачем було правомірно враховано суму страхових витрат на підставі Договору страхування від 16.07.2015 №024.99467190.0086.

З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування спірних рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду