Ухвала

від 27.02.2017 по справі 459/2817/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 р. № 876/1966/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 січня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №459/2817/16-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Червоноградської міської ради, Виконавчого комітету Червоноградської міської Ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради, Червоноградської міської ради, просив з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 16.01.2017, визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області щодо відмови позивачу в наданні в оренду та укладені договорів земельних ділянок, зобов'язати Червоноградську міську раду Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо надання позивачу в оренду земельних ділянок згідно переліком, зазначеним у позовній заяві.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 17.01.2017 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17.01.2017 та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на момент постановлення ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 17.01.2017 в матеріалах наявні заява представника позивача від 16.01.2017 про розгляд справи 17.01.2017 у відсутності сторони позивача та вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про уточнення підстав та предмету позову, клопотання від 16.01.2017 про доручення документів, заява про уточнення підстав та предмету позовних вимог від 16.01.2017 та заява про уточнення (зменшення) позовних вимог від 13.12.2016. Окрім того, апелянт зазначає, що про судове засідання 04.11.2016 позивач належним чином повідомлений не був, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання повістки позивачем. В судове засідання 13.12.2016 з'явився представник позивача, якому було вручено заперечення відповідача та повідомлено, що засідання буде відкладатись. В матеріалах справа наявна розписки про вручення повістки позивачу, проте таку він не підписував, оскільки в Червоноградському міському суді не перебував, повістки поштою йому не скеровувалось. Апелянт вказує, що його представник на засідання 17.01.2017 не з'явився з поважних причин, оскільки був на засіданні в цей час в Сокальському районному суді Львівської області, про що подав відповідну заяву.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання 04.11.2016, 13.12.2016 та 17.01.2017, позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду - не з'явилися, з заявами та клопотанням про розгляд справи у їх відсутності не зверталися, а тому суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначена підстава залишення позовної заяви без розгляду кореспондує з положеннями ч.3 ст.128 КАС України.

Таким чином, підставою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин, за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи.

В силу роз'яснень Вищого адміністративного суду України щодо розуміння повторне нез'явлення , використовуючи лінгвістичне (мовознавче) тлумачення нормативно-правових актів, яке охоплює собою семантичне, фразеологічне і етимологічне тлумачення (використовується для з'ясування значення слів з урахуванням їх походження), повторним нез'явленням можна вважати лише неявку позивача на два чи більше судових засідання підряд: вчинення однієї і тієї ж дії підряд два або більше разів.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід з'ясовувати: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності. Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Наголошуючи на обов'язковості наявності у позивача поважної причини, яка б обумовлювала повторну неявку його представника у судове засідання, КАС України при цьому не наводить переліку таких поважних причин, а тому адміністративний суд має оцінювати наведені причини неприбуття у судове засідання (про які повідомляє позивач) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.11.2016 представником позивача ОСОБА_2 подана заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 04.11.2016 о 15:30 у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання по сімейних обставинах (а.с.15).

Відповідно до журналу судового засіданні від 04.11.2016 у зв'язку з неявкою позивача та його представника та поданою заявою про відкладення розгляду справи від представника позивача, розгляд справи відкладено на 13.12.2016 о 14:00 (а.с.19).

Повістка про виклик в суд на 13.12.2016 направлена на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано ФОП ОСОБА_4 10.11.2016 (а.с.22).

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13.12.2016 розгляд адміністративної справи №459/2817/16-а відкладено на 17.01.2017 на 09:30 (а.с.25).

Згідно з заявою, поданою представником ОСОБА_3 16.01.2017, представник позивача просить розглянути заяву про зменшення розміру позовних вимог від 13.12.2016 та заяву про зміну підстав та предмету позову від 16.01.2017, вирішити питання про долучення їх до матеріалів справи у відсутності сторони позивача. В подальшому розгляд справи 17.01.2017 о 09:30 відкласти у зв'язку з зайнятістю адвоката в Сокальському районному суді під час розгляду кримінального провадження (а.с.52).

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги зміст поданих представником позивача заяв та не перевірено поважності наведених причин неявки в судові засідання.

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин, чим позбавив його можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

Закріплений у ст.8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) у п.52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (див., наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ) .

Згідно з п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що залишаючи адміністративний позов без розгляду судом першої інстанції порушив норми процесуального права, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 січня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №459/2817/16-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Ухвали складено 01.03.2017р.