Постанова
від 22.02.2017 по справі 902/273/13-г
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 902/273/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, м. Вінниця на ухвалувід 17.11.2016 господарського суду Вінницької області та постановувід 20.12.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 902/273/13-г господарського суду Вінницької області про банкрутствозакритого акціонерного товариства "Гефест плюс", м. Вінниця кредитори 1. Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці; 2. Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Вінницької області; 3. приватне акціонерне товариство РМК "Торгтехніка", м. Вінниця; 4. товариство з обмеженою відповідальністю "Центрцемент", м. Вінниця; 5. Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ; 6. гр. ОСОБА_5, м. Вінниця ліквідатор Гонта О.А., м. Вінниця в судовому засіданні взяв участь:

ліквідаторГонта О.А., особисто

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/273/13-г про банкрутство закритого акціонерного товариства "Гефест плюс" (далі - ЗАТ "Гефест плюс", боржник) , порушена ухвалою від 05.03.2013 в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 у справі № 902/273/13-г , залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 , затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ЗАТ "Гефест плюс" та припинено провадження у справі про банкрутство.

У травні 2016 року гр. ОСОБА_4 (далі - заявник ) звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали суду першої інстанції від 25.04.2014 за нововиявленими обставинами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ). В якості нововиявленої обставини заявник послався на існування нереалізованого нерухомого майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт нерухомості боржника).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 902/273/13-г задоволено вказану заяву гр. ОСОБА_4; ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі скасовано за нововиявленими обставинами; провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс" поновлено зі стадії ліквідаційної процедури.

Рішення суду мотивоване тим, що в матеріалах інвентаризаційної справи по об'єкту нерухомого майна боржника та у Єдиному реєстрі нерухомого майна відсутні докази відчуження ЗАТ "Гефест плюс" частини нерухомості площею 8 714,4 кв.м. У зв'язку з чим, ліквідація боржника у 2014 році відбулася передчасно з огляду на наявність нереалізованого майна боржника.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.11.2016 у справі № 902/273/13-г (суддя Міліціанов Р.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ЗАТ "Гефест плюс", припинено провадження у справі про банкрутство з огляду на відсутність майна та коштів на рахунку боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (судді: Крейбух О.Г. - головуючий, Мамченко Ю.А., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 17.11.2016 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 17.11.2016 та постанову від 20.12.2016, справу передати на розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме положень ст. ст. 42, 46 Закону про банкрутство, ст. 43 ГПК України. Заявник зазначає, що ліквідатором не були оскаржені ряд сумнівних правочинів боржника та порушено порядок затвердження звіту ліквідатора комітетом кредиторів. Крім того, заявник вказує на те, що судами не надано належної оцінки обставині щодо ймовірного існування ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ЗАТ "Гефест плюс".

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно із статтею ст. 111 7 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому, суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Разом з тим, у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, як наслідок висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

Між тим, аналогічна правова позиція викладена у п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України".

За приписами частини 2 статті 4 1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Слід зазначити, що Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках безпідставності його порушення або ж поновлення. При цьому пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 визначено, що у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Між тим необхідність припинення безпідставно порушеної або поновленої справи про банкрутство обґрунтована насамперед тим, що на учасників такої процедури поширюються певні правові наслідки з огляду на перебування боржника в особливому правовому статусі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 902/273/13-г скасовано ухвалу від 25.04.2014 за нововиявленими обставинами та поновлено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс" майже через два роки після ліквідації останнього.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у випадку, зокрема, наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У розумінні вказаної статті до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи , по-третє , істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Між тим, скасовуючи на підставі ст. 112 ГПК України ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.04.2014, суд у якості нововиявленої обставини послався на подані гр. ОСОБА_4 матеріали інвентаризаційної справи по об'єкту нерухомості боржника, що не містять доказів відчуження частини нерухомого майна боржника площею 8 714,4 кв.м.

У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявності у боржника нереалізованого в процедурі банкрутства майна, що є належною підставою для поновлення провадження у справі за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Між тим, якщо будь-які докази, що існували на момент розгляду справи по суті з невідомих причин не були подані одним з учасників цієї справи до господарського суду для розгляду, не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України. Такі докази є виключно новими доказами, що можуть бути заявлені при апеляційному перегляді судового рішення, однак не є підставою для його скасування за нововиявленими обставинами.

При цьому за наслідком огляду матеріалів інвентаризаційної справи по об'єкту нерухомого майна боржника господарським судом Вінницької області було встановлено, що боржнику належить нерухоме майно загальною площею 9206,8 кв. м. (49/50 частини будинковолодіння - свідоцтво № 50 від 11.04.2003 р., видане на підставі Рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08.04.2003 року), а також 1/50 частина будинковолодіння, що складається з будівлі складу повернення взуття літ "К" загальною площею 223,7 кв. м. (реєстраційне посвідчення від 22.01.2004 року).

Разом з тим, матеріали інвентаризаційної справи містять відомості про продаж ЗАТ "Гефест Плюс" частини нерухомості площею 435,7 кв.м. (договору купівлі - продажу від 27.10.2004). Однак докази відчуження іншої частини нерухомості площею 8 714,4 кв.м. відсутні як в матеріалах інвентаризаційної справи, так і Єдиному реєстрі нерухомого майна.

Тобто, наявність у боржника нерухомого майна площею 8 714,4 кв.м., підтверджується свідоцтвом від 11.04.2003 та реєстраційним посвідченням від 22.01.2004 , що могло бути відомо на час порушення провадження у справі ЗАТ "Гефест плюс" у 2013 році. Відтак обставини помилково визначені місцевим господарським судом, як нововиявлені є виключно новими у цій справи, докази яких не були своєчасно подані на розгляд до господарського суду .

При цьому залишення цих фактів поза увагою ряду учасників справи про банкрутство, не надає їм, відповідно до ст. 112 ГПК України, статусу нововиявлених обставин у цій справі, оскільки останні могли бути відомі на момент винесення ухвали від 25.04.2014.

Також слід зауважити, що після поновлення у червні 2016 року провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс", ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.07.2016 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, арбітражному керуючому Гонті О.А. не відшкодовувались та не виплачувались витрати, понесені за час виконання повноважень ліквідатора боржника, що склали 235,35 грн. та заборгованість з оплати основної грошової винагороди в розмірі 24 054,41 грн. з огляду на відсутність будь-яких майнових активів боржника, та ухвалою від 17.11.2016 визнані погашеними за недостатністю майна боржника на підставі ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство.

Крім того, провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс" здійснюється за новою редакцією Закону про банкрутство, яка на відміну від старої редакції закону, не передбачає механізму сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів, як це було передбачено ч. 10 ст. 3 1 Закону про банкрутство, у редакції чинній до 19.01.2013.

Натомість ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство встановлено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Отже, місцевим господарським судом були грубо порушені норми процесуального права, що мало наслідком безпідставне поновлення провадження у цій справі за нововиявленими обставинами та спричинило додаткове затягування процедури банкрутства й призвело до прямих збитків учасників цієї процедури.

Втім, місцевий господарський суд вказаного не врахував, а апеляційний господарський суд на допущені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

У зв'язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені ст. 111 9 ГПК України, скасувати оскаржувані судові рішення, як незаконні та необґрунтовані, та припинити провадження у даній справі про банкрутство відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно поновлене.

З урахуванням викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 902/273/13-г скасувати.

3. Провадження у справі № 902/273/13-г про банкрутство закритого акціонерного товариства "Гефест плюс" припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення22.02.2017
Оприлюднено03.03.2017
Номер документу65070487
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/273/13-г

Постанова від 22.02.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Поляков Б.М.

Ухвала від 14.02.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Поляков Б.М.

Постанова від 20.12.2016

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 12.12.2016

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 05.12.2016

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 05.12.2016

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 17.11.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 27.10.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 05.10.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 05.10.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні