Рішення

від 21.02.2017 по справі 910/608/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/608/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго

до Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

про стягнення 266 909,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивача : Матухно Ю.О. (представник за довіреністю)

від відповідача : Зайончковська В.В. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту про стягнення з нього заборгованості за договором № 20/18-14 з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі від 29.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/608/17 та призначено розгляд справи на 21.02.2017.

01.02.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та додаткові документи.

В судове засідання 21.02.2017 з'явилися уповноважені представники сторін.

В судовому засіданні 28.02.2017 представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014 між Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго (далі Виконавець) було укладено договір №20/18-14 з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по налаштуванню серверів системи Енергія для роботи в серверному режимі, які використовуються замовником. Пунктом 1.2 Договору також передбачено, що за даним Договором обслуговуються сервера комп'ютерної системи Енергія в кількості 2 шт. В силу п.1.3 Розділу І Договору, Виконавець може проводити додаткове програмування, функцій серверів системи Енергія.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 03.06.2015 р. до Договору №20/18-14 з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі (далі - Додаткова угода №1) було внесено зміни до п. 4.1 Договору Ціна Договору та порядок розрахунків та виклали його у наступній редакції: Вартість робіт по налаштуванню серверів та гарантійному обслуговуванню системи Енергія для роботи в серверному режимі складає 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі грн.., 00 кoп.) з ПДВ на місяць .

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язується до 10-го числа поточного місяця перераховувати абонентську плату виконавцю за даною угодою на підставі рахунків, що виставляються Виконавцем.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 26.11.2015 р. до Договору №20/18-14 з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі (далі - Додаткова угода №2), п. 8.1 Договору Дія Договору виклали у наступній редакції Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань .

За твердженнями позивача, за період з квітня по листопад 2016 року замовник не оплатив послуги за Договором, у зв'язку з чим у замовника з'явилася заборгованість за договором перед позивачем.

На підтвердження прийняття робіт замовником за Договором позивачем вказано на те, що Замовник протягом 2016 року частково сплачував надані послуги за квітень 2016 року (загальна сума виплат становить 3 749,00 грн.) та за травень 2016 року (загальна сума виплат - 1 342,00 грн.).

Згідно з наданими суду Рахунками-фактурами № 19 від 08.04.2016 р., №24 від 05.05.2016 р., № 29 від 06.06.2016 р., №34 від 04.07.2016 р., № 39 від 11.08.2016 р., №45 від 05.09.2016 р., №50 від 04.10.2016 р., №55 від 04.11.2016 р. Виконавцем було надано послуги Замовнику по налаштуванню серверів та гарантійному обслуговуванню системи Енергія для роботи в серверному режимі на загальну суму 272 000,00 грн.

За твердженнями позивача, відповідач не оплатив послуги за Договором на суму 266 909,00 грн., у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду.

Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині стягнення 209 091,00 грн, оскільки позивачем не доведений факт отримання відповідачем послуг на цю суму протягом червня-листопада 2016 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

На підставі поданих доказів судом встановлено, що факт виконання зобов'язань за Договором позивачем належним чином доведений, а відповідачем не спростований.

Що стосується моменту припинення дії Договору, з яким не згоден відповідач, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У пункті 8.5 Договору визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення відповідної додаткової угоди до цього Договору (п. 8.6 Договору).

Зважаючи на те, що додаткова угода про розірвання договору обома сторонами підписана не була, Договір вважатися розірваним не може. Доказів дострокового розірвання Договору в судовому порядку надано не було.

Отже, оскільки факт невиконання відповідачем своїх обов'язків, строк здійснення яких настав, за Договором належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача 266 909,00 грн. заборгованості за виконані роботи підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного вище, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, ідентифікаційний код 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго (50105, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 84А, ідентифікаційний код 37271987) 266 909 (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот дев'ять) грн.00 коп. заборгованості та 4 003 (чотири тисячі три) грн 64 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.03.2017

Суддя О.М. Ярмак