Рішення

від 02.03.2017 по справі 916/3278/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2017 р.Справа № 916/3278/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Данубіус"

про стягнення 368550,95грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_3 - за дорученням;

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Данубіус" 368550,95 гривень, з яких - 357060,62 гривень основної заборгованості, 3% річних в сумі 1492,63 гривень та інфляційні в сумі 9998 гривень.

Ухвалою суду від 30 листопада 2016 року порушено провадження у справі №916/3278/16 та призначено до розгляду на 12 грудня 2016 року.

12.12.2016 року представник позивача надав розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача 16.01.2017 року звернувся зо суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України, яке судом розглянуто та задоволено, строк розгляду справи продовжено до 15.02.2017 року.

Представник відповідача 16.01.2017 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено та розгляд справи було відкладено на 30 січня 2017 року.

Розгляд справи призначений на 30.01.2017 року не відбувся та ухвалою суду від 03.02.2017 року розгляд справи було призначено на 27 лютого 2017 року.

Представник відповідача 27.02.2017 року надав до суду копію платіжного доручення про часткове повернення передоплати в сумі 80 000 гривень за договором №19/08/02-15 від 19.08.2015 р..

Представник позивача 02.03.2017 року надав до суду уточнення до позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 277 060,62 гривень - передоплата за Договором Універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 від 19.08.2015 року, 9 997,70 гривень інфляційні втрати та 1 496,72 гривень 3% річних, вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача 02.03.2017 року у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму 277 060,62 гривень - передоплата за Договором Універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 від 19.08.2015 року.

Представник позивача позов підтримали повністю.

За результатами судового засідання справу було розглянуто, за наявними в ній матеріалами документів наданих сторонами. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

19 серпня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КД ТРАНС (Фрахтувальник/Позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Данубіус (Судновласник/Відповідач) було укладено універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 (договір), відповідно до умов якого Судновласник надає Фрахтувальнику судно Профіт .

Пунктом 14 договору передбачено період тайм-чартеру - 1 + 1 + 1 місяць. Час здавання судна в тайм-чартер - згідно нотісу, але не пізніше 15.09.2015 року, п.16 договору.

Відповідно до п. 19 договору, ставка орендної плати - 768,75 дол. США на добу, в т.ч. ПДВ. Фрахтувальник сплачує орендну плату за ставкою, зазначеною в п. 19, за кожні 30 днів, у співвідношенні та на умовах: 70% передоплати протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання чартеру, 30% протягом 5-ти банківських днів з моменту подання нотісу та введення в тайм-чартер.

08 вересня 2015 року Фрахтувальником - позивачем відповідно до умов тайм-чартеру та на підставі рахунку-фактури №Д-00000023 від 08.09.2015 було здійснено передоплату 70% в сумі - 357 060,62 грн. з ПДВ.

Як зазначив позивач, судно Профіт у зазначений в договорі час не було надано Фрахтувальнику, хоча останній виконав умови договору в частині сплати передоплати. Оскільки Судновласником - відповідачем у зазначений в договорі термін не було надано Фрахтувальнику судно Профіт , позивач в порядку ч.3 ст.612 ЦКУ втратив інтерес до виконання Судновласником зобов'язання у вигляді передачі судна і має право вимагати відшкодування збитків. З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача було направлено претензію №605-КД від 22.08.2016року, яку відповідач отримав 01.09.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення, описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 23.08.2016 року з проханням у 30-денний термін з моменту отримання даної претензії повернути на користь Позивача суму попередньої оплати за Договором. З цього часу у Відповідача виникло грошове зобов'язання щодо повернення суми передоплати у розмірі 357 060,62 гривень.

27.02.2017 року представник Відповідача в судовому засіданні надав докази про часткове повернення передоплати у розмірі 80 000,00 гривень, що підтверджене платіжним дорученням №67 від 27.01.2017 року.

На даний час ТОВ КД ТРАНС відповіді на претензію та грошові кошти (суму передоплати) в сумі (з урахуванням часткового повернення) 277 060,62 гривень від відповідача не отримано.

Не надання Судновласником судна Профіт у визначений в договорі строк та не повернення передоплати в сумі 357 060,62 грн. є свідченням порушення ним господарського зобов'язання, в зв'язку з чим позивачем було нараховано інфляційні та 3% річних, які просить стягнути з відповідача.

Станом на 01.03.2017 року сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період прострочення (02.10.2016-21.11.2016) складає 287 058,32 гривень та 3% річних від простроченої суми за період з 02.10.2016-21.11.2016 складає 1 492,63 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 288 555,04 гривень, з якої 277 060,62 гривень сума попередньої оплати за договором, 9 997,70 гривень інфляційні втрати та 1 496,72 гривень 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено в ході розгляду справи 19 серпня 2015 року між сторонами було укладено універсальний тайм-чартер №19/08/02-15, відповідно до якого Судновласник надає Фрахтувальнику судно Профіт . 08 вересня 2015 року позивач відповідно до умов тайм-чартеру та на підставі рахунку-фактури №Д-00000023 від 08.09.2015 здійснив передоплату 70% в сумі - 357 060,62 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Судно Профіт у зазначений в договорі час не було надано Фрахтувальнику, хоча Фрахтувальник виконав умови договору в частині сплати передоплати.

Згідно ч.1 ст.612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ч. 3 ст.612 ЦКУ передбачає, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оскільки відповідач у зазначений договором термін не передав позивачу судно Профіт , позивач правомірно застосовує ч.3 ст.612 ЦК України.

Також в ході розгляду справи відповідачем було здійснено часткове повернення коштів в сумі 80 000 гривень, що підтверджене платіжним дорученням №67 від 27.01.2017 року.

Таким чином сума неповерненої передоплати складає 277 060,62 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ГК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив. якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних та річних, приходить висновку про правильність їх нарахування та стягує заявлені суми з відповідача: 3% річних в сумі 1 492,63 гривень та 9 997,70 гривень інфляційних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у межах заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Данубіус" (68600 Одеська область м. Ізмаїл, проспект Леніна, буд..25-Б, код ЄДРПОУ 32290649) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС (67700 Одеська область м. Білгород-Дністровський вул.. Шабська,81, код ЄДРПОУ 39069599) грошові кошти у сумі 277 060 (двісті сімдесят сім тисяч шістдесят) гривень 62 копійки передоплати за Договором Універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 від 19.08.2015 року; 9 997 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 70 копійок інфляційні втрати; 1 496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) гривень 72 копійки 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 4329 (чотири тисячі триста двадцять дев'ять) гривень.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02 березня 2017 р.

Суддя Г.І. Гуляк