Постанова

від 18.04.2017 по справі 916/3278/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 916/3278/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії судді:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данубіус

на рішення господарського суду Одеської області

від 02 березня 2017 року

по справі № 916/3278/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КД Транс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Данубіус

про стягнення 368 550,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю КД Транс звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Данубіус про стягнення заборгованості в сумі 368550,95 грн. за універсальним тайм-чартером №19/08/02-15 від 19.08.2015р., з яких: 357060,62 грн. здійсненої передоплати, а також 9997,70 грн. втрат від інфляції та 1492,63 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

02.03.2017 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та посилаючись на те, що відповідач частково повернув передоплату у розмірі 80 000 грн. за платіжним дорученням № 67 від 27.01.2017р., просив суд стягнути з останнього 277 060,62 грн. - суму передоплати за універсальним тайм-чартером №19/08/02-15 від 19.08.2015р., а також 9997,70 грн. втрат від інфляції та 1496,72 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланнями на ст. ст. 174, 193, 224 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України.

У відзиві на позову заяву відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 277 060,62 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 березня 2017 року (суддя - Гуляк Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Данубіус" на користь ТОВ "КД ТРАНС грошові кошти у сумі 277 060,62 грн. передоплати за договором універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 від 19.08.2015 року, 9 997,70 грн. інфляційних втрат, 1 496,72 грн. 3% річних та 4329 грн. витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ Данубіус просить зазначене рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних відмовити. Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на те, що при вирішенні зазначеного спору судом не було належним чином перевірено надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та залишено поза увагою той факт, що ним було повернуто позивачу 80 000 грн., отже сума яка підлягає поверненню позивачу зменшилася, ніж було заявлено у позовній заяві.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 64, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду, а судові ухвали надіслані сторонам за адресою місцезнаходження, а також зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулися до суду назад з відміткою підприємства поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання , отже слід вважати, зазначені ухвали вручені їм належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19 серпня 2015 року між ТОВ «КД ТРАНС» (фрахтувальник) та ТОВ «Данубіус» (судновласник) було укладено універсальний тайм-чартер №19/08/02-15 (далі - договір), за умовами якого судновласник надає фрахтувальнику судно «Профіт» , на період тайм-чартеру - 1 + 1 + 1 місяць, час здавання судна в тайм-чартер - згідно нотісу, але не пізніше 15.09.2015 року (бокси 5, 14, 16 договору).

Відповідно до боксу 19 частини 1 та боксу 5 частини 2 договору, ставка орендної плати - 768,75 дол. США на добу, в т.ч. ПДВ. Фрахтувальник сплачує орендну плату за ставкою, зазначеною в боксі 19, за кожні 30 днів, у співвідношенні та на умовах: 70% передоплати протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання чартеру, 30% протягом 5-ти банківських днів з моменту подання нотісу та введення в тайм-чартер.

Боксом 21 частини 2 договору передбачено, що якщо судно не буде надано в тайм-чартер до дати, зазначеної в боксі 23, фрахтувальник має право канцеліровать чартер (тобто припинити дію чартеру).

На виконання умов тайм-чартеру та на підставі рахунку-фактури №Д-00000023 від 08.09.2015р. позивачем 08 вересня 2015 року було здійснено передоплату 70% орендної плати в сумі - 357 060,62 грн. відповідачеві, що підтверджується платіжним дорученням № 1338 від 08.09.2015р. та останнім не заперечується.

22.08.2016 року позивач надіслав відповідачеві претензію № 605-КД, в якій посилаючись на умови універсального тайм-чартеру та здійснену передоплату, а також на те, що у визначений час судно «Профіт» не було передано фрахтувальнику в тайм-чартер та фактично ним не використовувалося, виклав вимогу протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання даної претензії повернути суму передоплати у розмірі 357 060,62 грн.

Доказом надходження до відповідача вказаної претензії є повідомлення підприємства поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було вручено відповідачеві 01.09.2016р. Проте відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ «КД ТРАНС» до господарського суду з даним позовом про стягнення з ТОВ Данубіус 357 060,62 грн. неповернутої передоплати, а також 9997,70 грн. втрат від інфляції та 1492,63 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи судом першої інстанції по суті відповідач перерахував позивачу 80 000 грн. з призначенням платежу: повернення передоплати за оренду т/х Профіт по договору№19/08/02-15 від 19.08.15р. , що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 27.01.2017 року та не заперечується позивачем.

У зв'язку з цим, 02.03.2017 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та посилаючись на часткове повернення передоплати у розмірі 80 000 грн. за платіжним дорученням № 67 від 27.01.2017р., просив суд стягнути з відповідача 277 060,62 грн. - суму передоплати за універсальним тайм-чартером №19/08/02-15 від 19.08.2015р., а також 9997,70 грн. втрат від інфляції та 1496,72 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зазначена сума передоплати, а також нараховані на цю суму втрати від інфляції та 3% річних становлять предмет позову.

Виходячи із правової природи укладеного між сторонами правочину - універсального тайм-чартеру №19/08/02-15 від 19.08.2015р., який у розумінні ст. ст. 173, 174 ГК України та ст. ст. 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про фрахтування суден.

Статтею 203 КТМ України визначено, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Відповідно до ст. 212 КТМ України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Боксом 10 частини 2 договору передбачено, зокрема, що у випадку несправності машин, пошкоджень корпусу та інших подій, які затримують нормальну роботу судна, або перешкоджають їй і тривають більш ніж 24 години, орендна плата не виплачується протягом усього періоду, поки судно не в змозі виконувати необхідну роботу і люба сума орендної плати, сплачена авансом, підлягає подальшому відповідному врегулюванню.

Судом установлено, що у встановлений договором строк судно «Профіт» не було передано фрахтувальнику в тайм-чартер та фактично ним не використовувалося, у зв'язку з чим фрахтувальник втратив інтерес до виконання судновласником зобов'язання щодо передачі судна, про що повідомив його претензією, отже дія чартеру є припиненою, що сторонами не заперечується.

Таким чином, утримання відповідачем суми передоплати після припинення дії договору є зловживанням правом з боку останнього у розумінні ст. 13 ЦК України, що є несумісним із принципами цивільного законодавства, закріпленими п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів вважає правомірними та обґрунтованими висновки місцевого господарського суду, що відповідач не має належних підстав для ухилення від виконання зумовленого умовами договору обов'язку з повернення невикористаної суми передоплати після припинення такого договору, в силу приписів ст.ст.525, 526 та 629 ЦК України, у зв'язку з чим ним правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 277 060,62 грн. неповернутої передоплати.

Що стосується позовних вимог про стягнення 9997,70 грн. втрат від інфляції та 1496,72 грн. 3% річних за період з 02.10.2016р. по 21.11.2016р., колегія суддів зазначає наступне.

Матеріально-правовою підставою позову в цій частині позивач визначив статтю 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за не надане у тайм-чартер судно.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах щодо застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України дійшов висновку про те, що за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні положень вказаної статті (постанови Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7, від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012).

Статтею 111-28 ГПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Разом з тим, місцевий господарський суд в порушення наведеної процесуальної норми приймаючи рішення про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відступив від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин та не навів для цього відповідних мотивів.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму неповерненої передоплати, задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 9997,70 грн. інфляційних втрат та 1496,72 грн. 3% річних, як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а в решті має бути залишено без змін, як законне та обґрунтоване.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 4155,90 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данубіус - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 02 березня 2017 року у справі № 916/3278/16 скасувати частково, викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данубіус" (68600 Одеська область м. Ізмаїл, проспект Леніна, буд..25-Б, код ЄДРПОУ 32290649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КД ТРАНС (67700 Одеська область м. Білгород-Дністровський вул. Шабська,81, код ЄДРПОУ 39069599) передоплату в сумі 277 060,62 грн. та судові витрати в сумі 4155,90 грн.

В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням правильних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_1