Постанова

від 01.03.2017 по справі 923/846/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р.Справа № 923/846/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Лисенко В.А.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2017 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року

у справі №923/846/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон

про стягнення 34 468 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон, в якій просила суд стягнути з відповідача заподіяну державі шкоду у сумі 34 468 грн. 00 коп. та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища Токарівської сільської ради на р/р 3311331700034, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 3794011, УДКСУ у Білозерському районі.

04.10.2016 року ОСОБА_2 екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просила відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі №923/846/16 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області 34468 грн. 00 коп. заподіяної державі шкоди (на розрахунковий рахунок 3311331700034, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 3794011, УДКСУ у Білозерському районі), а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

ОСОБА_2 підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі №923/846/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон про стягнення 34 468 грн. 00 коп. відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

28.02.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач просив суд продовжувати розглядати справу без його участі та висловив позицію щодо застосування розрахунку шкоди в новій редакції Методики до даного спору. Судовою колегією задоволено клопотання скаржника про розгляду справи без його участі.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представник Державної екологічної інспекції у Херсонській області усно надав заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 923/846/16 та наданих пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі № 923/846/16 є обґрунтованим і правомірним, виходячи з наступного.

У ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в період з 14.01.2014 року по 31.01.2014 року ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Херсонській області було встановлено, що забір води зі свердловини № 1-305 Токарівського лісництва Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон здійснювався самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування.

Як зазначено в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами у період з 01.07.2012 року та на момент перевірки дозвіл на спецводокористування відсутній, що є порушенням пункту 9 статті 44, статті 48 Водного кодексу України. У період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року підприємством згідно звіту 2ТП (водгосп) самовільно було забрано 0,7 куб. м. підземної води.

ОСОБА_2 підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон надало ОСОБА_2 екологічній інспекції у Херсонській області заперечення до Акту від 10.02.2014 року № 01-35/10/02/14, в яких, зокрема, зазначено, що у період з 01.07.2012 року та до теперішнього часу фактичний водозабір по Токарівському лісництві заборонений та відсутній згідно з наказом від 02.07.2012 року № 85-а. Скважину запломбовано. ОСОБА_2 підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон зареєстроване в ДПІ Білозерського району як платник податку за спецвикористання поверхневих та підземних вод та податку за користування надрами, тому до ліквідації свердловини складається податкова звітність та сплачуються податки.

На підставі зазначеного Акту перевірки, 26.02.2016 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області ОСОБА_3 здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів ОСОБА_2 підприємством «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон, відповідно до якого внаслідок самовільного використання 0,7 куб. м. підземної води зі свердловини № 1-305 Токарівського лісництва, збитки складають 34 468 грн. 00 коп.

ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Херсонській області надіслано на адресу Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон претензію від 28.02.2014 року №08-12/25 про відшкодування вказаних збитків.

ОСОБА_2 підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон у відповіді на претензію від 02.04.2014 року №01-35/250 зазначило, що 02.07.2012 року наказом № 85-а Про заборону використання свердловини директором підприємства було заборонено її використання. На виконання наказу № 85-а в.о. лісничого Токарівського лісництва ОСОБА_4 та головним механіком Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м.Херсон ОСОБА_5 трубу свердловини загерметизовано та опломбовано. Протягом періоду з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року щоквартально ОСОБА_4 подавались неправдиві дані до бухгалтерії підприємства про використання скважини та здійснення забору води. Лісничого Токарівського лісництва ОСОБА_4 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На підставі цього, відповідач вважає, що не здійснювалось самовільного забору підземних вод з артезіанської свердловини, тому шкоди державі не заподіяно.

У зв'язку з викладеним відповідач завдані збитки державі не відшкодував, що і стало причиною звернення Державної екологічної інспекції з даним позовом.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

За змістом частини 1, 2 статті 48, частини 1 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Під час позапланової перевірки Державної екологічної інспекції в Херсонській області було встановлено відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування, що зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За змістом статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно з частинами 1, 3 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

З огляду на дану норму законодавства, доводи апеляційної скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Лісничого Токарівського лісництва ОСОБА_4 за подання неправдивих даних до органів податкової служби не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства. При цьому, зі звітів про використання води, копії яких є в матеріалах справи, вбачається, що в деяких місяцях спірного періоду було забрано (отримано) певну кількість води, вказану у відповідному звіті. На підставі цих звітів відповідачем сплачувався податковий збір за спеціальне водокористування.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 року у справі № 13/333-38/463-2012).

Судова колегія, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ОСОБА_2 підприємством Херсонське лісомисливське господарство , вважає, що ОСОБА_2 екологічною інспекцією в Херсонській області обґрунтовано нараховано заподіяні державі збитки внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування у сумі 34468 грн. 00 коп.

Одеським апеляційним господарським судом розглянуті та відхилені посилання відповідача на те, що місцевим господарським судом не враховано того, що наказом Міністерством екології і природних ресурсів від 13.10.2015 року №367 змінено пункт 9.1 Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, тобто змінено формулу, за якою відшкодовуються збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, оскільки такі зміни було внесено у 2015 році, тоді як у даній справі розмір шкоди за самовільне використання водних ресурсів розраховано за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, тобто до прийняття наказу Міністерства екології і природних ресурсів від 13.10.2015 року №367. Розрахунок розміру збитків датовано 26.02.2014 року і він ґрунтується на вимогах Методики на момент здійснення розрахунку і на момент вчинення відповідачем самовільного використання водних ресурсів, тобто на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, господарський суд Херсонської області дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, розглянуті та відхилені доводи апеляційної скарги щодо невикористання свердловини, виходячи з наступного.

В Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами зазначено, що з виїздом на місце встановлено, що станом на 17.01.2014 року свердловина не експлуатувалась, оголовок закрито металевою пластиною та опломбовано. Оголовок свердловини знаходиться в наземному павільйоні. Зона суворого режиму санітарної охорони свердловини не огороджена. Свердловина не законсервована, не за тампонована.

Відповідно до частини 3, 4 статті 105 Водного кодексу України всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані. Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться.

З матеріалів справи не вбачається і відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України виконання належним чином приписів частини 3, 4 статті 105 Водного кодексу України, зокрема, факту здійснення ліквідаційного тампонажу тощо, тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі №923/846/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» , м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі №923/846/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016 року у справі №923/846/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_6