Постанова

від 28.02.2017 по справі 813/258/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Справа № 813/258/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

представник позивача Тукурєєв І.В.,

представник відповідача Антонюк І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Славутський солодовий завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Славутський солодовий завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, з вимогою:

- скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року №0001781400/12878 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС (в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 19437,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме порушення строків надходження валютної виручки, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Валютна виручка при виконанні зовнішньоекономічних контрактів надходила на розподільчий рахунок вчасно, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вважає, що правильний розмір пені, який має бути сплачений позивачем становить 10362,6 грн., оскільки в розрахунку контролюючого органу не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок 03.06.2016 року та цього ж дня позивачем виконана вимога ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті щодо надходження валюти на валютні рахунки резидента в уповноваженому банку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, де вказано, що позивачем порушено законодавчо встановлені терміни розрахунків за експортовану продукцію, передбачені статтею 1 Закону України від 23.09.1994 року №158/94- ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями та Постанови №140, за що відповідно до вимог статті 4 вказаного Закону нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

15 вересня 2016 року СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ Славутський солодовий завод з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентом JV Efes Vitanta Moldova Brewery JSC республіка Молодова) по контрактах : №32 SCD від 26.01.2016 р. за період з 04.03.2016 по 06.06.2016, №063 SCD від 10.02.2016 р. за період з 22.03.2016 по 08.07.2016 та №36 від 10.03.2016 р. за період з 29.03.2016 по15.07.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт від 15.09.2016 року №293/28-06-14-00/00377733, яким зафіксовано порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, при проведенні розрахунків по контрактах №32 SCD від 26.01.2016 р. та №063 SCD від 10.02.2016 р. укладених з нерезидентом JV Efes Vitanta Moldova Brewery JSC республіка Молодова), за що відповідно до статті 4 цього закону нараховано пеню за кожен день прострочення.

Позивач не погодившись із результатами перевірки, змістом та висновком вказаного Акту подав заперечення (№2031 від 21.09.2016) в порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вищезазначеного заперечення комісією із розгляду спірних питань та заперечень СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС надіслано відповідь зі змісту якої встановлено, що комісією не враховано доводи ПАТ Славутський солодовий завод щодо неправомірності застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Контракту№32 SCD від 26.01.2016 р. за період з 04.03.2016 по 06.06.2016 в сумі, що перевищує 10 362,64 грн.,

На підставі вказаного Акта перевірки від 15.09.2016 р. №293/28-06-14-00/00377733 та із врахуванням Висновку комісії із розгляду спірних питань та заперечень № 42/28-06-14-00/00377733 від 28.09.2016р. СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року № 0001781400/12878, яким до ПАТ Славутський солодовий завод застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 29799,90 грн., - пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (код платежу 210810000).

Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного узгодження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

При вирішенні спору, суд керувався наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" внесено доповнення до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у відповідності до якого Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 17 червня 2004 року № 280 встановлено, що підклас 2603 - це розподільчі рахунки суб'єктів господарювання, призначені для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання відносяться до класу 26 Кошти клієнтів банку , підкласу 260 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання , а отже на цих рахунках знаходяться кошти, які належать цим суб'єктам господарювання.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2015 р. № 573 Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку внесено зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, зокрема: - Рахунок 31 "Рахунки в банках" доповнено субрахунком 316 "Спеціальні рахунки в Іноземній валюті", який призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній люті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства. Цим також: стверджується, що кошти на розподільчих рахунках належать суб'єкту господарювання та мають обліковуватися як власний актив суб'єкта господарювання.

Судом з Акту перевірки від 15.09.2016 р. №293/28-06-14-00/00377733 та Додатку №1 до нього (Розрахунку пені у сфері ЗЕД по експортних операціях) встановлено, що по Контракту №32 SCD від 26.01.2016 р. день закриття заборгованості нерезидента визначався контролюючим органом по даті зарахування коштів на поточний банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод , а не по даті зарахування коштів на розподільчий рахунок підприємства.

Судом з матеріалів справи встановлено, що заборгованість нерезидента JV Efes Vitanta Moldova Brewery JSC республіка Молодова) по контракту: №32 SCD від 26.01.2016 р. за відвантажену продукцію згідно ВМД №400040000/2016/000882, №400040000/2016/000880 від 04.03.2016 р., 03.06.2016 р. поступила у повному обсязі на розподільчий банківський рахунок ПАТ Славутський солодовий завод №26033000675900/ EUR у Філії КІБ ПАТ Креді Агріколь Банк , що підтверджується відповідною випискою з рахунку. І в цей же день бухгалтерією ПАТ Славутський солодовий завод здійснено бухгалтерські проводки у регістрах бухгалтерського обліку, відображено одержання коштів від покупця продукції та відповідну заборгованість покупця закрито.

Надходження валютної виручки резидента на розподільчий валютний рахунок ПАТ Славутський солодовий завод 03 червня 2016 року підтверджується долученою до матеріалів справи банківською Випискою з рахунку від 03.06.2016 р. №5 та банківським SWIFT - повідомленням від 03.06.2016 року.

Подальше зарахування гривні від обов'язкового продажу валюти на поточний гривневий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод відбулось 06 червня 2016 року, що і підтверджується відповідною Випискою з рахунку від 06.06.2016 р. №86.

Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 13.07.2016 р. у справі К 800/6472/16 дійшов висновку, що Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачена відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону, або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1та 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника.

Однак, СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС при здійсненні перевірки визначено дату закінчення нарахування пені 06.06.2016 р. в частині суми, що підлягала обов'язковому продажу з розподільчого рахунку ПАТ Славутський солодовий завод , тобто за датою надходження гривневого еквіваленту від продажу валюти на поточний рахунок, що потягло нарахування додаткової пені за ці дні.

Суд дійшов висновку, що такий підхід застосовано неправомірно і всупереч діючому законодавству. Згідно статті 4 Закону № 185/94-ВР порушенням вважається недотримання строків, передбачених статтею 1 та 2 Закону, а саме, пеня розраховується за період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента, а не за період, що перевищує 90 днів від дати митного оформлення продукції до дати зняття експортної операції з валютного контролю уповноваженим банком, за процедурою п.2.3 Інструкції, затвердженої Постановою НБУ № 136 від 24.03.1999 року, внаслідок чого розрахунки пені відображені у Додатку №1 до Акту перевірки є неправомірні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.56.21. ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд погоджується із покликанням позивача, що розмір пені, який має бути сплачений ПАТ Славутський солодовий завод , становить 10 362,64 грн., оскільки у розрахунку пені контролюючого органу не враховано, що кошти надійшли на власний розподільчий рахунок ПАТ Славутський солодовий завод 03 червня 2016 року та цього ж дня позивачем виконано вимогу ст. 1 Закону №185/94 -ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті щодо надходженння валюти на валютні рахунки резидента в уповноваженому банку.

Порушенням вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є саме порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника. Відтак, висновок відповідача про порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не ґрунтується на нормах Закону.

У зв'язку із наведеним відповідачем безпідставно нараховано пеню у сумі 19437,26 грн. у зв'язку із виконанням зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши податкове повідомлення-рішення № 0001781400/12878 від 30.09.2016 року в частині застосування пені в сумі 19437,26 грн. на предмет відповідності критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що таке прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд дійшов висновку, що таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування пені в сумі 19437,26 грн.

Відповідно до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року №0001781400/12878 СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 19437,26 грн.

3. Стягнути із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (код 39854629) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Славутський солодовий завод (ЄДРПОУ 00377733) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2017 року.