Постанова

від 21.02.2017 по справі 820/7007/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р. № 820/7007/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гройсер" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гройсер" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період серпень 2016 р., жовтень 2016 р., за результатами якої був складений акт від 15.11.2016 за №4465/20-30-12-01-09/40085797;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 № 001106121 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, з огляду на те, що обрані суб'єктом владних повноважень підстави проведення перевірки платника податку не передбачені приписами Податкового кодексу, а відтак вказані обставини призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем безпідставно проведено перевірку термінів реєстрації податкових накладних/розрахункових коригувань, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка предметно не підпадає під підстави проведення камеральної перевірки у розумінні п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки), а відтак винесена за її результатами податкове повідомлення - рішення від 06.12.2016 № 001106121 також слід скасувати.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що контролюючий орган, відповідно до п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України провів камеральну перевірку підприємства та виявив порушення ТОВ "Гройсер" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, зокрема порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахункових коригувань, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за період квітень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року на суму ПДВ 63345,61 грн.

У судовому засіданні сторони підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст. 75 Податкового кодексу України, фахівцем Центральної ОДПІ м. Харкова проведено перевірку порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період серпень 2016року, жовтень 2016 року ТОВ "Гройсер", результати якої оформлено актом від 15.11.2016 року № 4465/20-30-12-09/40085797 (а.с. 14-15).

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Гройсер" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, зокрема підприємством несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за період квітень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року на суму ПДВ 63345,61грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 № 001106121.

Позивач, не погодившись з фактом проведення перевірки та прийнятим за її результатом податковим повідомленням - рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 та п.п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як вбачається зі змісту заперечень контролюючого органу та наданих пояснень відповідача в судових засіданнях, під час проведення перевірки податковий орган посилався на вимоги п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, тобто суб'єкт владних повноважень вважає, що у даному випадку мала місце камеральна перевірка.

Так, у відповідності до приписів ст. 75 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на період проведення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на період проведення перевірки).

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавець встановив виключні підстави для проведення камеральної перевірки, зокрема на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (у т.ч. даних Єдиного реєстру податкових накладних).

Однак, при цьому суд звертає увагу, що Податковим кодексом України у межах камеральної перевірки у розумінні п. 75.1.1 ст. 75 не передбачено проведення перевірки щодо саме своєчасності реєстрації підприємством податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимогами ст. 76 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на період проведення перевірки) унормовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, згідно п. 86.2 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на період проведення перевірки), за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України).

Водночас, представник відповідача в судовому засіданні також посилався на дотримання контролюючим органом строків проведення камеральної перевірки, які зазначені в п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Однак, суд звертає увагу, що вказана редакція податкового кодексу набула чинності 01.01.2017 року, у той час як перевірка ТОВ "Гройсер" була здійснена 15.11.2016 року, тобто до набуття чинності вказаними нормами права.

Також, згідно п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на період проведення перевірки), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на період проведення перевірки), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Також, в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення запроваджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, які затверджені Наказом Міністерства доходів і зборів України 14 червня 2013 року № 165.

Так, відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій, у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій проводиться камеральна перевірка.

Також, згідно п. 3.1.3.4. вказаних Методичних рекомендацій, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Комплексне відпрацювання платників податку на додану вартість, які декларують за звітний період податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій № 420.

Поряд з цим, відповідно до Методичних рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у єдиному реєстрі податкових накладних, які затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України, від 29 листопада 2013 року № 724, податковий кредит платників, які не виконали вимоги ст. 201 Кодексу та включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у ЄРПН, але не є зареєстрованими, відпрацьовується територіальними органами Міндоходів в ході камеральних перевірок та підлягає зменшенню.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права та контексту розумінні ст. 201.1 Податкового кодексу випливає, що необхідною умовою для проведення перевірки є саме факт відсутності реєстрації платником податків податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, суд звертає увагу, що законодавцем як в приписах п. 75.1.1 ст. 75, так і в ст. 201 Податкового кодексу України не зазначено про право податкового органу на проведення камеральної перевірки щодо порушення підприємством саме термінів реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних, а лише зазначено про можливість перевірки реєстрації таких податкових накладних.

Поряд з цим, суд зауважує, що п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено за податковим органом право на проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном саме отримання податкової декларації проводить камеральну перевірку щодо заявлених у ній даних.

Таким чином, суд вважає за потрібне зазначити, що податковим законодавством ( в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) закріплено вичерпний перелік підстав для проведення камеральних перевірок, зокрема щодо помилок (порушення) у даних податкової звітності чи неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, в результаті чого ( у разі виявлення порушень) обов'язково має бути складено саме акт камеральної перевірки.

Суд також звертає увагу, що редакція п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що предметом камеральної перевірки є також своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних набула чинності 01.01.2017 року, тобто уже після проведення 15.11.2016 року перевірки позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Гройсер" за відсутності предмету такої перевірки у контексті розумінні п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Також, суд звертає увагу, що контролюючим органом в результаті проведеної перевірки сформовано лише акт про результати такої перевірки (а.с. 14), а не акт камеральної перевірки, із вказівкою на період, який підлягає перевірці, що також не узгоджується із особливостями проведення камеральної перевірки.

Окрім того, перевірка підприємства була спрямована на період діяльності серпень 2016 року та жовтень 2016 року, у той час як висновки контролюючого органу стосувались порушень за періоди квітень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року.

Таким чином, контролюючим органом проведено перевірку, предмет якої не був окреслений нормами діючого на той час податкового законодавства та який не підпадає під поняття камеральної перевірки згідно п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок, та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.01.2015 року по справі № 21-425а14.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що дії Центральної ОДПІ м. Харкова щодо проведення перевірки ТОВ Гройсер вчинені всупереч вимог діючого законодавства, а відтак вказані дії, за результатами яких було складено акт 15.11.2016 за №4465/20-30-12-01-09/40085797 слід визнати протиправними, а податкове повідомлення - рішення від 06.12.2016 № 001106121 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Гройсер" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гройсер" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період серпень 2016 р., жовтень 2016 р., за результатами якої був складений акт від 15.11.2016 за №4465/20-30-12-01-09/40085797.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 № 001106121 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гройсер" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 6/14, код ЄДРПОУ 40085797) сплачену суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, 9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников