Рішення

від 02.03.2017 по справі 903/980/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2017 р. Справа № 903/980/16

за позовом Луцького національного технічного університету, м. Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про стягнення 20 864 грн. 05 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Андрейчук Н.В., довіреність №14-03-33 від 05.01.2017 року

від відповідачів: ОСОБА_2

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

встановив: позивач Луцький національний технічний університет просить стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_2 19 695 грн. 44 коп., з яких: 17 953 грн. 35 коп. основного боргу, 1 742 грн. 09 коп. пені та судові витрати по справі.

Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року зобов'язань.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач 01.03.2017 року подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення пені, згідно якої просить стягнути з відповідача 17 721 грн. 34 коп. основного боргу, 3 142 грн. 71 коп. пені (а.с. 182-183).

Згідно п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Стягнення основного боргу та пені заявлено при поданні позову. Позивач уточнив кількістні показники у зв'язку з помилкою в нарахуванні.

Зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення пені не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийняте судом, тому має місце нова ціна позову - 20 864 грн. 05 коп..

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням заяви від 01.03.2017 року підтримала.

Відповідач у запереченнях від 01.03.2017 року позовні вимоги заперечує, оскільки:

- п.1.2 договору передбачена оплата витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг згідно виставлених рахунків. Однак, протягом зазначеного в позовній заяві терміну позивач не надавав їй рахунків для оплати, актів звірки та фіксації фактичних показників споживання;

- додатки до позовної заяви не засвідчені належним чином;

- в рахунках на електроенергію відсутнє посилання на номер лічильника;

- довідка про місячний розмір споживання електроенергії від 24.11.2016 року не має реєстраційного номера та не завірена печаткою;

- розрахунок не містить повного визначення періоду - не зазначено рік;

- копії рахунків Луцької філії обленерго не містять адрес об'єктів споживання електроенергії;

- розрахунок за споживання води підписаний не встановленою особою, довідка без дати, номеру, печатки, номер лічильника не зазначений;

- у лютому показник електроенергії нульовий, що свідчить про те, що відповідач не функціонував, а витрати води наявні. Вартість води в рахунках перевищує вартість в рахунках водопостачальної організації;

- розрахунок по відшкодуванню послуг КП "Луцьктепло" підписаний не встановленою посадовою особою, рік не зазначено, з нього не можна встановити об'єкт;

- не підтверджено вартість інших платежів, на які претендує позивач;

- відповідач не вимагала рахунків для проплат, оскільки у позивача існує значна заборгованість перед нею за надані послуги.

02.03.2017 року у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечила, зазначила, що позивачем комунальні послуги їй не надавались. Договір №1059-ПЕВ про відшкодування витрат булансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг вважає недійсним у зв'язку з відсутністю додаткових угод на його пролонгацію. Позов просить залишити без розгляду, оскільки подані позивачем документи не є належними та допустимими доказами у даній справі, після залишення позову без розгляду з'ясує суми для оплати на підставі належних доказів.

Представник позивача пояснила, що договір №1059-ПЕВ про відшкодування витрат булунсоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг діє на протязі чинності договору оренди №517 від 15.12.2009 року, який пролонговано додатковими договорами до 30.06.2016 року. Зазначила про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відхилено судом як необгрунтоване та не доведене доказами.

У судових засіданнях 1.01.2017 року, 15.02.2017 року, 01.03.2017 року оголошувалась перерва, зокрема, для проведення звірки взаєморозрахунків. Звірка взаєморозрахунків між сторонами не проведена.

Ухвалою суду від 15.02.2017 року строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів по 06.03.2017 року.

Згідно пояснень представника позивача відповідач від проведення звірки відмовилась.

Відповідач стверджує про відсутність необхідних документів для проведення звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, а подані докази достатніми для прийняття рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15.12.2009 року між РВ Фонду державного майна України по Волинській області та підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №517 (а.с. 13-18).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов'язання виникли з договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №517 від 15.12.2009 року.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 3.6, 5.11, 10.1, 10.4 договору орендодавець передає ,а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: частину нежитлового приміщення учбово-лабораторного корпусу "Б-3" Луцького національного технічного університету загальною площею 107,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75 та обліковується на балансі Луцького національного технічного університету. вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.08.2009 року, виконаним суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТСА Захід" і становить 192 304 грн. 00 коп. без врахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення буфету у навчальному закладі, без права продажу товарів підакцизної групи. Орендна плата перераховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується 50% до Державного бюджету, 50% - на рахунок балансоутримувача. Орендар зобов'язаний, зокрема, здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Цей договір укладено строком на 364 дні з 15.12.2009 року до 13.12.2010 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

14.12.2010 року, 14.12.2012 року, 26.06.2013 року, 20.04.2015 року між сторонами укладено додаткові договори №1, №2, №3, №4 до договору оренди №517 від 15.12.2009 року, якими продовжено строк дії договору оренди №517 від 15.12.2009 року до 30.06.2016 року включно (а.с. 20-27).

На виконання п. 5.11 договору оренди №517 від 15.12.2009 року 15.12.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір №1059-ПЕВ про відшкодування витрат булунсоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг (а.с. 10-11).

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 3.3, 5.2, 6.1 договору балансоутримувач зобов'язується протягом дії договору надавати орендарю комунальні послуги (електроенергію, тепло, воду), а орендар - оплачувати балансоутримувачу витрати на утримання орендованого майна (частина нежитлового приміщення учбово-лабораторного корпусу "Б-3" Луцького національного технічного університету), загальною площею 107,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75 та витрати за надані комунальні послуги (згідно рахунків). Надані комунальні послуги сплачуються орендарем по фактичних витратах, згідно розрахунку балансоутримувача по діючих тарифах. Орендар проводить оплату витрат на утримання орендованого майна та витрати за надані комунальні послуги не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того чи здійснюється орендарем господарська діяльність, а також незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендар щомісячно сплачує балансоутримувачу податок на землю в термін, передбачений п. 2.3, в розмірі згідно розрахунків (ЗУ "Про плату на землю"). У разі неналежного виконання грошового зобов'язання орендар сплачує балансоутримувачу пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної у розрахунку за кожен день прострочення. Даний договір набирає чинності з моменту набуття чинності договору оренди №517 від 15.12.2009 року та діє на протязі чинності вказаного договору.

02.01.2013 року між сторонами укладено додатковий договір №1/70-ПЕВ до договору №1059-ПЕВ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг (а.с. 12), яким п.п. 1.1, 2 викладено у наступній редакції: балансоутримувач зобов'язується протягом дії цього договору надавати орендарю комунальні послуги згідно додатку №1 до цього додаткового договору. Цей договір є невід'ємною частиною договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року, набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом строку дії договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року.

Згідно додатку №1 позивач надає послуги: електроенергію згідно приладу обліку №387754; воду холодну та водовідведення згідно приладу обліку №108238; теплопостачання згідно показників лічильника на корпус, з врахуванням орендованої площі; вивіз сміття - 2 контейнера (1 контейнер=0,75 м.куб. ТПВ), послугою користується в навчальний період (з вересня по червень). Розрахунок витрат у вартісних показниках здійснюється відповідно до тарифів згідно рахунків ДП "Луцьктепло", ПАТ "Волиньобленерго", КП "Луцькводоканал", СКАТП "Луцькспецкомунтранс" (а.с. 12 на звороті).

Оригінали договору оренди №517 від 15.12.2009 року, договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг оглянуті у судовому засіданні. Долучені до позовної заяви копії відповідають оглянутим оригіналам.

У зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №517 від 15.12.2009 року відповідач повернула балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі орендованого майна від 30.06.2016 року (а.с. 40).

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

13.02.2015 року між Луцьким національним технічним університетом (замовник) та КП "Луцькводоканал" (учасник) укладено договори №0083/231-гв, №0083/1/230-гв згідно умов яких учасник надає замовнику послуги з водопостачання бюджетних установ в кількості 31337 м.куб. вартістю 4,308 гн. за 1 куб.м., з приймання стічних вод від навчальних корпусів в кількості 49 857,54 м.куб. вартістю 4,212 грн. за 1куб.м. (а.с. 212-220).

14.03.2016 року між Луцьким національним технічним університетом (замовник) та КП "Луцькводоканал" (учасник) укладено договори №0083/1, №0083 про закупівлю послуг за державні кошти, згідно умов якого учасник зобов'язаний у 2016 році надати замовнику послуги кидання стічних вод бюджетних установ у кількості 11000 м.куб., вартість послуг 4,68 грн. за 1 куб.м., централізованого водопостачання з ПДВ бюджетних установ в кількості 10600 м.куб. вартістю 4,621 куб.м. (а.с .203-211).

За період з грудня 2015 року по червень 2016 року включно відповідачу нараховано витрат за спожиту воду за показниками лічильника №108238, початковий показник - 00253, кінцевий - 00276, в кількості 23 м.куб. в сумі 209 грн. 61 коп. за встановленими тарифами, що підтверджується розрахунками споживання води, довідкою показників лічильника, рахунками-актами КП "Луцькводоканал", рахунками позивача, платіжними дорученнями (а.с. 31-37, 42-50, 136-137, 227-240).

Лічильник встановлений в орендованому приміщенні. Невідповідність показників відповідачем не доведена. Тарифи відповідають виставленим КП "Луцькводоканал" рахункам та договору, укладеному ним з позивачем з врахуванням зміни ціни в січні 2016 року.

29.01.2015 року, 29.02.2016 року між Луцьким національним технічним університетом та СКАТП "Луцькспецкомунтранс" укладено договір №87/219-гв про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, згідно умов якого тариф на послуги з вивезення побутових відходів у 2015 році становить 23,85 грн. за вивезення 1 куб.м. ТПВ, 4,46 грн. за 1куб.м. за захоронення ТПВ, загальна вартість становить 28,31 грн. за 1 куб.м. без ПДВ; у 2016 році - 28,62 грн. за вивезення 1 куб.м. ТПВ; 4,46 грн. за 1 куб.м. за захоронення ТПВ, загальна вартість - 33,08 грн. за 1куб.м. без ПДВ (а.с. 221-226).

26.06.2015 року між Луцьким національним технічним університетом та СКАТП "Луцькспецкомунтранс" укладено додаток до договору №87, яким визначено тарифи на послуги: 28,62 за 1 куб.м. ТПВ, 4,46 за 1куб.м. за захоронення ТПВ, загальна вартість - 33,08 грн. за 1 куб.м. ТПВ без ПДВ. (а.с. 41).

Згідно додатку 1 до договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року позивач надає послуги відповідачу по вивезенню сміття 2-х контейнерів (1 конрейнер=0,75 куб.м. ТПВ).

За період з грудня 2015 року по червень 2016 року відповідачу нараховано витрат за вивіз твердих побутових відходів за два контейнери щомісячно загальним об'ємом 1,5 куб.м. в сумі 416 грн. 78 коп., що підтверджується додатком до договору №1, рахунками позивача, довідками дислокаціями, актами надання послуг, рахунками на оплату, платіжними дорученнями (33,08х1,2=39,70х1,5=59,55х7міс=416,85 грн.). Кількість та вартість наданих послуг з вивезення ТПВ відповідає договору, укладеному між позивачем та СКАП "Луцькспецкомунтранс", та виставленим позивачу рахункам на оплату (а.с.12 на звороті, 31-37, 191-202, 223, 226, 241-247).

За період з грудня 2015 року по червень 2016 року відповідачу нараховано податок на землю в сумі 751 грн. 96 коп., що підтверджується довідкою від 28.02.2017 року, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, податковою декларацією з плати за землю, розрахунком суми земельного податку, рахунками позивача, платіжними дорученнями, витягом з технічної документації, листом ДС України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель", довідкою провідного економіста планово-фінансового відділення Луцького НТУ від 28.02.2017 року (том 1, а.с. 31-37, 190, 248-254, 256-261, том 2, а.с. 4).

Нормативна грошова оцінка кв.м. землі за 2010 рік - 698,89 грн. (том 2, а.с. 4)х1,249х1,433 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2014-2015 роки (том 2, а.с. 190) =1250,89 грн.)

Згідно п. 4 ст. 284 ПК України якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем податку на землю у зв'язку з звільненням Луцького національного технічного університету від сплати таких податків не приймається судом, оскільки не відповідає чинному законодавству та спростовуються відповідними доказами.

Згідно додатку №1 (а.с. 12 на звороті) відповідач відшкодовує витрати на теплопостачання згідно показника лічильника на корпус з врахуванням орендованої площі.

Загальна площа опалювального об'єкта 14 166,4 куб.м. підтверджена наказом Міністерства освіти і науки України №90 від 05.02.2016 року (том 2, а.с. 5-7).

Позивачем за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року нараховано відповідачу витрат за опалення по визначених КП "Луцьктепло" тарифах, відповідно до орендованої площі в сумі 6 944 грн. 04 коп., що підтверджується довідкою позивача, рахунками КП Луцьктепло", рахунками позивача, актом огляду лічильника (а.с. 31-37, 51-56, 150-156, 157-158).

За період з грудня 2015 року по червень 2016 року відповідачу нараховано витрат по оплаті електроенергії згідно показників лічильника №387754 початковий показник 1585, кінцевий - 1985, за тарифами визначеними ПАТ "Волиньобленерго" (коеф. -15) в сумі 9 398 грн. 95 коп., що підтверджується розрахунком, довідками позивача, рахунком ПАТ "Волиньобленерго", актом огляду лічильника (а.с. 31-37, 57-65, 157-165).

22.04.2016 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 28).

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 17 721 грн. 34 коп., з яких 9 398 грн. 95 коп. - електроенергія, 209 грн. 61 коп. - водовідведення та водопостачання, 416 грн. 78 коп. - вивезення сміття, 6 944 грн. 04 коп. - опалення, 751 грн. 96 коп. - податок на землю, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Заперечення відповідача щодо заборгованості по оплаті витрат на утримання орендованого майна спростовуються п. 2.3 договору №1059/ПЕВ від 15.12.2009 року, згідно якого оплата проводиться не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, а не після отримання рахунків. Зобов'язання сторін щодо надіслання-отримання рахунків договором не передбачені. П. 3.6 договору оренди №517 від 15.12.2009 року передбачено, що 50% від суми орендної плати спрямовується до Державного бюджету, а інші 50% - на рахунок балансоутримувача. Згідно пояснень представника позивача рахунки на оплату орендної плати та комунальних послуг виписувались і надавались відповідачу одночасно. Орендна плата за попередні періоди сплачувалась відповідачем разом з комунальними послугами, що стверджується випискою по рахунку позивача (том 1, а.с. 149). Звернень щодо відсутності рахунків на оплату комунальних послуг від відповідача не було. Заперечення на претензію №571-03-33 від 22.04.2016 року від відповідача не надходили. Крім того, у разі не надходження рахунків відповідач мала можливість звернутись до позивача для їх отримання. Рахунки, направлені відповідачу із позовною заявою, долучені до матеріалів справи, з якою знайомився відповідач, проте, не оплачені на день розгляду справи.

У договорі оренди №517 від 15.12.2009 року та договорі про відшкодування витрат по утриманню орендованого майна та надання комунальних послуг №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року зазначені номери лічильників для оплати електроенергії та води. Відповідач мала доступ до них і можливість перевірити показники у рахунках з фактичними.

Оформлення щомісячних актів на фактично надані послуги договором не передбачено. Відповідач з пропозицією їх оформлення та підписання не зверталась.

Неправомірне нарахування платежів у період зимових канікул спростовується п. 2.3 договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року, відповідно до якого оплата проводиться незалежно від того, чи здійснюється орендарем господарська діяльність, а також незалежно від наслідків господарської діяльності. Згідно додатку №1 до договору лише послугою з вивезення сміття відповідач користується в навчальний період з вересня по червень, тобто, не оплачує за липень-серпень.

Наявність однорідних зустрічних вимог та проведення їх зарахування відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

Не зазначення у рахунках номерів лічильника, відсутність реєстраційного номеру та печатки на довідці про місячний розмір споживання електроенергії, розрахунку споживання води, теплової енергії, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки нараховані суми підтверджені також іншими доказами і співпадають з зазначеними у рахунках сумами.

Крім того, доказів перешкоджання позивачем у здійсненні господарської діяльності відповідач не надала.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. П. 5.2 договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року передбачено, що у разі неналежного виконання грошового зобов'язання орендар сплачує балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної в розрахунку за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 142 грн. 71 коп. пені.

У зв'язку з помилкою позивача в розрахунку пені за березень 2016 року (2274,11 грн. за період з 12.04.2016 року по 08.10.2016 року =381,63 грн.) підставними та підлягають до стягнення 3 133 грн. 09 коп. пені, нарахованої на підставі п. 5.2 договору №1059-ПЕВ від 15.12.2009 року, в межах встановленого п. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку, з врахуванням п. 2.3 договору щодо строку оплати.

У позові на суму 9 грн. 62 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг доведені позивачем. Відповідач їх оплату не довів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 1 377 грн. 36 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. кодНОМЕР_1) на користь Луцького національного технічного університету ( м. Луцьк, вул. Львівська, 75, код ЄДРПОУ 13347870)

- 9 398 грн. 95 коп. витрат по електроенергії, 209 грн. 61 коп. витрат по водовідведенню та водопостачанню, 416 грн. 78 коп. витрат по вивезенню сміття, 6 944 грн. 04 коп. витрат по опаленню, 751 грн. 96 коп. витрат по податку на землю, 3 133 грн. 09 коп. пені та 1 377 грн. 37 коп. судових витрат, а всього : 22 231 грн. 80 коп. (двадцять дві тисячі двісті тридцять одна грн. 80 коп.)

3. У позові на суму 9 грн. 62 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 03.03.2017 року

Суддя А. М. Кравчук