Рішення

від 28.02.2017 по справі 906/1309/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2017 р. Справа № 906/1309/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 12.02.2016

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход"

про визнання недійсним в повному обсязі рішення загальних зборів учасників товариства від 06 грудня 2016р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним в повному обсязі рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Вобяна, 49, ід. код 03058492), прийняті на загальних зборах учасників Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", які проведені 06.12.2016 про обрання робочих органів загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про надання згоди на відчуження часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про затвердження розподілу часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про внесення змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" шляхом викладення його в новій редакції, про обрання Директора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про обрання Ревізора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про призначення уповноваженої особи на підписання нової редакції Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход".

Позивач та його представник позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 16.02.2017.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2016 рішенням загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", оформленим протоколом №2, вирішено питання щодо обрання робочих органів загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", надання згоди на відчуження часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", затвердження розподілу часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", внесення змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" шляхом викладення його в новій редакції, обрання Директора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", обрання Ревізора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", призначення уповноваженої особи на підписання нової редакції Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (а.с. 12-16).

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею (ст.65 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (відповідач), у редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів (а.с. 17-32), учасниками товариства були громадяни України, зазначені у п.2.1. статуту.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Пунктом 7.1.1. статуту відповідача (у редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) визначено частки кожного учасника у статутному капіталі товариства. Зокрема, частка громадянина ОСОБА_1 (позивач) становить 49,858355% статутного капіталу ТДВ фабрика "Восход" (відповідач).

Позивач як учасник ТДВ фабрика "Восход" звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ фабрика "Восход" від 06.12.2016.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Пунктом 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (далі - Постанова) визначено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

За змістом п.2.12 цієї ж Постанови рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію") (п.2.13 Постанови).

Так, у матеріалах справи знаходиться протокол №2 від 06.12.2016, яким оформлено рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Восход" про обрання робочих органів загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про надання згоди на відчуження часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про затвердження розподілу часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про внесення змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" шляхом викладення його в новій редакції, про обрання Директора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про обрання Ревізора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про призначення уповноваженої особи на підписання нової редакції Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (а.с. 12-16).

Варто зауважити, що в протоколі №2 загальних зборів учасників ТДВ фабрика "Восход" від 06.12.2016 зазначено, що для участі у загальних зборах учасників товариства зареєструвалися учасники, яким у сукупності належить 107902,29 грн. статутного капіталу, що складає 50,064021% від загальної кількості голосів, які надають право голосу на загальних зборах учасників (а.с. 12).

При цьому, п.10.6 статуту відповідача (у редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) визначено, що учасник має на загальних зборах учасників голоси пропорційно його внеску статутного капіталу товариства. Збори є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Тобто, на загальних зборах учасників відповідача 06.12.2016, на яких приймалися оспорюванні рішення, був відсутній передбачений статутом кворум.

Щодо питання відсутності у представника учасників ТДВ фабрика "Восход" необхідного обсягу повноважень на позитивне голосування під час прийняття оспорюваних рішень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, закріпленим у ст.100 ЦК України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Стаття 269 ЦК України зазначає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Право участі у товаристві повинно розглядатися як специфічне особисте немайнове право особи, а саме як вид корпоративних прав особи. Відповідно до положень Господарського кодексу України, а саме ст. 167, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Статтею 88 Господарського кодексу України та Законом України "Про господарські товариства" закріплені права учасників господарського товариства, зокрема, і брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим, відповідно до ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Аналогічне положення міститься і в п.10.2 статуту відповідача (у редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів).

Пунктом 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" також визначено, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.

Таким чином, учасник товариства має право видавати довіреність на представлення своїх інтересів на загальних зборах. При цьому, слід враховувати положення глави 68 Цивільного кодексу України, зокрема статті 1003, де зазначається, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Отже, якщо учасник товариства доручає третій особі проголосувати від його імені на загальних зборах учасників, то він повинен повідомити даному представнику свою позицію з усіх питань порядку денного.

Тобто, довіреність, яка видається представнику для участі у загальних зборах учасників, обов'язково має містити, зокрема, конкретні питання, яких стосуються загальні збори учасників товариства та як саме повинна голосувати довірена особа щодо них, дії, що доручаються вчинити представнику (підписання документів, голосування, висловлення відповідної думки учасника-довірителя).

Проте, в довіреностях відсутні конкретизовані вказівки довірителів, котрі є учасниками ТДВ фабрика "Восход", щодо змісту голосування по кожному з питань порядку денного загальних зборів учасників товариства 06.12.2016.

Таким чином, у представника учасників товариства не було необхідного обсягу повноважень саме на позитивне голосування під час прийняття оспорюваних рішень.

Крім того, як свідчить протокол №2 від 06.12.2016, шостим питанням порядку денного загальних зборів учасників було "Обрання Ревізора ТДВ фабрика "Восход". Проте, формулювання рішення, прийнятого з даного питання, викладено наступним чином: "Обрати ревізором Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Восход" ОСОБА_3 строком на 5 років, згідно статуту. надати всі повноваження Ревізора згідно статуту ТДВ Фабрика "Восход."

Тобто, рішення, прийняте з шостого питання порядку денного, відрізняється від відповідного питання, викладеного у самому порядку денного загальних зборів учасників товариства 06.12.2016.

При цьому, слід зауважити, що п.10.8.6. статуту відповідача (у редакції, чинній станом на день прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) контроль за фінансовою і господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників з числа учасників у кількості не менше трьох осіб строком на 5 років.

Таким чином, загальними зборами товариства 06.12.2016 при прийнятті рішення з шостого питання порядку денного було змінено саме формулювання даного питання, що, в свою чергу, також суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що позивач свідомо ігнорує та зриває загальні збори ТДВ Фабрика "Восход", а також посилань на те, що позивач неодноразово повідомлявся про дату, місце та порядок денний зборів, у передбаченому Статутом порядку суд зазначає наступне.

Відповідно до положень 2.14. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Водночас ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Також п. 10.5. Статуту визначено, що про проведення зборів учасників повідомляються усно чи письмово із зазначенням відомостей. обсяг яких встановлюється зборами учасників або чинними законодавством. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Матеріалами справи не підтверджено факт повідомлення позивача про дату, місце та порядок денний зборів, що відбулись 06.12.2016 (телеграми, акти, листи, повідомлення тощо), отже пояснення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не спростував.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання недійсними в повному обсязі рішень загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", які оформлені протоколом №2 від 06.12.2016, є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним в повному обсязі рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Вобяна, 49, ід. код 03058492), прийняті на загальних зборах учасників Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", які проведені 06.12.2016 про обрання робочих органів загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про надання згоди на відчуження часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про затвердження розподілу часток учасників у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про внесення змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" шляхом викладення його в новій редакції, про обрання Директора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про обрання Ревізора Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход", про призначення уповноваженої особи на підписання нової редакції Статуту Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход".

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю фабрика "Восход" (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Вобяна, 49, ід. код 03058492)

- на користь ОСОБА_1 (10003, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.03.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.);

3 - відповідачу (рек. з повід.)