Ухвала

від 23.02.2017 по справі 910/1738/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.02.2017Справа № 910/1738/15-г

За скаргою: приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

на дії: відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві

за позовом приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Аврора"

про стягнення 49 541,04 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Преставники:

від скаржника (позивача) - Савенко О.І. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі №910/1738/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Аврора" на користь приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" компенсацію по виплаті страхового відшкодування в сумі 49 500 грн., пеню в розмірі 41 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 1 827 грн.

03.04.15р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення господарського суду міста Києва виданий наказ.

Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" звернулось до суду з скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, пов'язані з виконанням наказу Господарського суду м. Києва, виданого 03.04.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1738/15-г. В поданій скарзі скаржник просить суд визнати дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві при винесенні державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Постанови Про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р. в виконавчому провадженні №50648111 незаконними, визнати незаконною та скасувати постанову Про повернення виконавчого документі стягувачеві від 06.12.2016 р. в виконавчому провадженні №50648111, зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №50648111 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/1738/15-г від 03.04.2015 р. Вказана скарга мотивована бездіяльністю державного виконавця, а саме не вчиненням з його боку всіх виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5), не вчинення інших дій, спрямованих на розшук майна та коштів божника.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29.03.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50648111.

16.12.2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Оскаржувана постанова мотивована наступним:

Згідно повідомлення Державної податкової служби України у боржника відкриті рахунки в фінансових установах в ході проведених виконавчих дій встановлено, що на рахунках кошти на які можливо звернути стягнення відсутні. Згідно відповіді УДАІ м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація відносно боржника в реєстрі відсутня. В ході провадження виконавчих дій рухомого майна боржника не виявлено про що складено відповідний акт. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними .

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016, що набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Приписами ст. ст. 25 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999, що діяв на час відкриття виконавчого провадження встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 3 п. 2 ст. З Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

Пункт 2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, встановлює, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 5.1.1 Наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій (надалі - інструкція) визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні зокрема шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ст.11 Закону України ст. 25 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999, яка кореспондується зі ст.18 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження в редакції з 05.10.2016 року, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого накладає арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах , а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Відповідно до ст.10 Закону України Про виконавче провадження в редакції з 05.10.2016 року заходами примусового виконання рішень звернення стягнення на кошти, цінні папери , інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ч. 8 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, цінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються в зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Матеріали виконавчого не містять доказів здійснення державним виконавцем запитів до відповідних депозитарних установ з метою звернення стягнення на цінні папери боржника.

Відповідно до ст.52 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження в редакції з 05.10.2016 року передбачено, що перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів проведення перевірок у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Аврора" становить 8 000 000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на задоволення вимог кредитора за рахунок майна борника у статуному капіталі.

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві відсутня інформація, що був зроблений запит до Державного агентства земельних ресурсів та здійснений вихід за місцезнаходженням боржника.

Наразі, в матеріалах справи, відсутні докази вчинення державним виконавцем всіх необхідних дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5, які були б спрямовані на здійснення примусового виконання наказу господарського суду м. Києва виданого 03.04.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1738/15-г.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 26.06.2013 по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 зі справи Совтрансавто-Холдинг проти України" визначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (згадується в п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003 Вищого господарського суду України Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні ).

У п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07.02.2014 визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Згідно з п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вище наведене, а також виходячи з того, що державним виконавцем не були в повному обсязі вчинено виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва виданого 03.04.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1738/15-г доводи викладені стягувачем у скарзі визнаються судом обґрунтованими.

Виходячи з того, що виконавчі дії вчиняє саме державний виконавець, суд може зобов'язати його належним чином здійснити передбачені законом виконавчі дії.

Таким чином, подана приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" скарга на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення Постанови Про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 50648111.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Про повернення виконавчого документі стягувачеві від 06.12.2016 р. у виконавчому провадженні №50648111.

4. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві здійснити виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду м. Києва, виданого 03.04.2015 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року у справі № 910/1738/15-г.

Суддя Л.М. Шкурдова