Постанова

від 28.02.2017 по справі 910/17605/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа№ 910/17605/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Прохоров Є.І. - за дов.

від відповідача: Гевел С.В. - за дов.; Бавикін К.П. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016

у справі №910/17605/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік

про стягнення 11 523,00 грн. штрафу та 11 523,00 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі, позивач або АМКУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік (далі, відповідач або ТОВ Молочнік ) про стягнення з останнього 11 523,00 грн. штрафу, накладеного рішенням АМКУ від 22.12.2015 №645-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №127-26.13/51-15 та 11 523,00 грн. пені, нарахованої за невиконання вказаного рішення АМКУ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що АМКУ своїм рішенням від 22.12.2015 №645-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №127-26.13/51-15 наклав на ТОВ Молочнік штраф у розмірі 11 523,00 грн. за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції . Станом на 19.09.2016 АМКУ не отримав від відповідача документів, що підтверджують сплату вказаного штрафу, що і стало підставою для звернення до суду із позовом. Крім того, за прострочення сплати вказаного штрафу АМКУ нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 11 523,00 грн., стягнення якої також є предметом спору у даній справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі №910/17605/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, до загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) 11 523,00 грн. штрафу та 11 523,00 грн. пені.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Антимонопольного комітету України 1 378,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ Молочнік звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі №910/17605/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік у справі №910/17605/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.02.2017, відстрочено ТОВ Молочнік сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №910/17605/16 до дня розгляду справи, а саме, до 28.02.2017.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженнями скаржника, документ, який мав найменування Рішення Антимонопольного комітету України та надійшов на адресу відповідача 05.01.2016, був підписаний не Головою Комітету Терентьєвим Ю.О., який головував на засіданні 22.12.2015, а начальником управління Яременко І.К., який, на думку відповідача, не мав права його підписувати.

З огляду на вказане, апелянт вважає, що рішення АМКУ у справі №127-26.13/51-15, яким на відповідача було накладено штраф за порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , та яке було прийняте на засіданні, де головував Терентьєв Ю.О., не було надіслано на адресу відповідача, а отже перебіг строку для його виконання не почався, відповідно, обов'язок сплачувати штраф та пеню у відповідача відсутній.

Також, апелянт стверджує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, не врахував фінансовий стан відповідача.

27.02.2017 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу ТОВ Молочнік залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

28.02.2017 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції №ПН11368 від 27.02.2017 про сплату директором ТОВ Молочнік судового збору за подання апеляційної скарги у справі №910/17605/16, сплату якого було відстрочено відповідачу ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 у даній справі.

Вказана квитанція була оглянута судом та долучена до матеріалів справи.

Також, 28.02.2017 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, у яких наголосив, що оскільки головуючим на засіданні Комітету при прийнятті рішення був Терентьєв Ю.О., то відсутність його підпису на надісланому ТОВ Молочнік документі вказує на те, що останньому було надіслано не засвідчену копію рішення АМКУ, а копію проекту рішення. Проекти рішень не створюють для відповідача жодних прав та обов'язків, адже не є обов'язковими для виконання на відміну від рішень, підписаних уповноваженою особою. Відтак, неотримання рішення АМКУ свідчить про те, що строк для його виконання не почався.

Також, апелянт зазначив, що підписи Терентьєва Ю.О. на документі під назвою рішення , яке направлено позивачем до суду як додаток до позовної заяви, та його підпис на довіреності, яка була видана представнику позивача, істотно відрізняються. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про недійсність одного із документів, або довіреності, або рішення. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що позивач не довів наявність оригіналу рішення, прийнятого у справі, а відтак обставини у справі, що мають вирішальне значення, не доведені згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримували доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції у справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 №645-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №127-26.13/51-15 (далі, Рішення №645-р) визнано, що ТОВ Молочнік вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання інформації в неповному обсязі АМКУ на вимогу державного уповноваженого АМКУ від 19.12.2014 №127-26/09-11437 у встановлений ним строк (пункт 1); за порушення, зазначене у пункті 1 Рішення №645-р, на ТОВ Молочнік накладено штраф у сумі 11 523 грн. (пункт 2).

Відповідно до статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини 2, 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Матеріалами справи підтверджується, що Рішення №645-р було надіслано на адресу ТОВ Молочнік рекомендованим поштовим відправленням із супровідним листом АМКУ від 30.12.2015 №127-26/07-13199 та отримано відповідачем 05.01.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 11).

Отже, строк добровільної сплати відповідачем штрафу згідно Рішення №645-р закінчився 07.03.2016 (оскільки 05.03.2016 і 06.03.2016 є вихідними днями).

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач рішення АМКУ №645-р у судовому порядку не оскаржував.

Отже, Рішення №645-р є законним та згідно частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції і статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України є обов'язковим до виконання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ні станом на 26.09.2016 (день подання позовної заяви), ні на дату прийняття судового рішення у даній справі відповідач у добровільному порядку та у встановлений законом строк штраф не сплатив.

Відповідно до статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Таким чином, оскільки Рішення АМКУ №645-р, яким на відповідача накладено штраф, є чинним, у судовому порядку не оскаржувалось, а позивачем у добровільному порядку суму штрафу сплачено не було, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 11 523,00 грн. штрафу.

Крім того, у частині 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

У вимогах про стягнення з ТОВ Молочнік 11 523,00 грн. пені АМКУ визначив період її нарахування з 08.03.2016 по 06.09.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку), тобто 183 дні.

Судом встановлено, що кількість днів прострочення сплати штрафу становить 183 дні; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 172,85 грн., тому за 183 дні прострочення сплати штрафу сума пені становить 31 631,55 грн. (172,85 грн. х 183 дні).

Проте, за приписами частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (11 523,00 грн.), накладеного на відповідача Рішенням №645-р, а тому стягненню з ТОВ Молочнік підлягає 11 523,00 грн. пені, що було враховано АМКУ, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги АМКУ про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11 523,00 грн. та пені у розмірі 11 523,00 грн. є обгрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що отримана ним 05.01. 2016 копія Рішення АМКУ №645-р була підписаний не Головою Комітету Терентьєвим Ю.О., який головував на засіданні 22.12.2015, а начальником управління Яременко І.К., який, на думку відповідача, не мав права його підписувати, а відтак строк виконання Рішення АМКУ №645-р не настав, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України Про Антимонопольний комітет України рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242.

Як зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади , наказом Голови Комітету від 16.07.2012 №88 була затверджена Інструкція з діловодства в апараті Антимонопольного комітету України (далі, Інструкція № 88).

Відповідно до пункту 77 Інструкції №88 копію службового документа засвідчує своїм підписом посадова особа того структурного підрозділу, в якому зберігається оригінал. Його підпис скріплюється печаткою (не гербовою). Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо).

З огляду на зазначене, посилання відповідача на неналежність засвідчення копії Рішення №645-р начальником управління Яременко І.К., яке було отримане ним поштою 05.01.2016, є безпідставним.

Водночас, як уже зазначалося, Рішення №645-р, яким на відповідача накладено спірний штраф, у встановлений Законом України Про захист економічної конкуренції двомісячний строк відповідачем оскаржене не було та є чинним, а тому посилання апелянта на порушення порядку прийняття рішення органом Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зокрема, підписання рішення не уповноваженою на це особою) є необгрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, заперечення щодо неналежності оформлення копії Рішення АМКУ, підписання його не уповноваженою особою, не висувались відповідачем під час вирішення справи у суді першої інстанції.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції вказував також на те, що ним була надана максимально повна та вичерпна інформація в обсязі та формі, що була відмінною від форми, запропонованої АМКУ, оскільки у відповідача не було фактичної можливості надати інформацію саме в такій формі, як просив АМКУ, тому факт ненадання або надання неповної інформації відсутній.

Не приймаючи до уваги вказані доводи відповідача, суд першої інстанції в оскарженому рішенні вірно зазначив, що питання стосовно подання інформації в неповному обсязі АМКУ на вимогу державного уповноваженого АМКУ не може досліджуватись в рамках розгляду справи щодо стягнення штрафу, накладеного рішенням АМКУ, оскільки згідно з приписами чинного законодавства України, такі факти досліджуються під час розгляду справи щодо оскарження прийнятого АМКУ рішення.

З приводу доводів відповідача щодо врахування фінансового становища ТОВ Молочнік суд зазначає, що згідно пункту 20.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства Закон України Про захист економічної конкуренції не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) за порушення анти конкурентного законодавства. Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.

Відтак, посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції під час прийняття рішення у даній справі фінансового стану відповідача також є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Молочнік на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі №910/17605/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі №910/17605/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17605/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко