Постанова

від 01.03.2017 по справі 903/890/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 903/890/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" на рішення господарського суду Волинської області від 12 грудня 2016 року у справі №903/890/16 (суддя Пахолюк В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі"

до ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак"

про стягнення 125152,69 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Волинської області (суддя Пахолюк В.А.) від 12 грудня 2016 у справі №903/890/16 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (надалі - позивач) до ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" (надалі - відповідач) про стягнення 125152,69 грн.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на виконання умов договору позивачем, згідно видаткової накладної №3278 від 27 вересня 2016 року було надано товар на загальну суму 114454,22 грн. У відповідності до платіжного доручення №1441 від 26 жовтня 2016 року відповідач здійснив часткову оплату в сумі 10160,31 грн.. Таким чином, сума заборгованості в розмірі 104293,91 грн. на час звернення з позовом до суду залишається непогашеною. Крім того, суд першої інстанції перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок штрафу у розмірі 20858,78грн. встановив, що він є вірним та підтвердженим матеріалами справи, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 20858,78 грн. штрафу заявленими з правомірних підстав.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Приватне підприємство "Бонум-Пак" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12 грудня 2016 року у справі №903/890/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" до ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" про стягнення 125152,69 грн.. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи та неповноту з'ясування обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає, що Приватне підприємство "Бонум-Пак" не було належним чином повідомлено про дату розгляду справи в господарському суді Волинської області 12 грудня 2016 року, чим було порушено право відповідача передбачене чинним законодавством України, а саме статтею 4-3 ГПК України, змагальність сторін. В рішенні господарського суду Волинської області від 12 грудня 2016 року, зазначається, що ухвала господарського суду Волинської області від 01 грудня 2016 року направлялась відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та згідно витягу з ЄДРПОУ (43000, м.Луцьк, вул.Лідавська, 1Б, приміщення 2, код 38079150), однак в матеріалах справи (аркуш 30), а саме в роздруківці витягу з сайту Укрпошти "Відстеження поштових відправлень", що поштове відправлення доставлено на поштове відділення №10 міста Луцька. Проте, судом не взято до уваги, що відповідача не було повідомлено про таке поштове відправлення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2017 року у справі №903/890/16 було прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначено дату судового засідання на 08 лютого 2017 року.

08 лютого 2017 року від представника ПП "Бонум-Пак" надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, відповідно до якого заявник, керуючись статтями 22, 81 ГПК України, просить суд залишити апеляційну скаргу ПП "Бонум-Пак" без розгляду та винести ухвалу про повернення сплаченого судового збору в розмірі 2065,02 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2017 року у справі №903/890/16 було відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" на 01 березня 2017 року.

28 лютого 2017 року від апелянта - ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" надійшла заява у якій останній просить, у зв'язку із досягненням між сторонами умов, щодо оплати заборгованості, залишити апеляційну скаргу ПП "Бонум-Пак" без розгляду та винести ухвалу про повернення сплаченого судового збору в розмірі 2065,02 грн.

Колегією суддів не вбачається підстав для задоволення клопотання ПП "Бонум-Пак" від 08 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без розгляду та заяви від 28 лютого 2017 року з огляду на наступне.

Відповідно до статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Пунктом 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Принципова відмінність наслідків цих дій полягає у тому, що у першому випадку повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, а у другому (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же позовом у загальному порядку. Приписи статей 80 і 81 ГПК застосовуються і в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею 111-7 ГПК) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" якщо після прийняття апеляційної скарги виникають сумніви у наявності в особи, яка підписала скаргу, права на її підписання, суд пропонує заявникові подати відповідні докази. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 ГПК з винесенням відповідної ухвали. У випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене, підстави для залишення апеляційної скарги без розгляду відсутні, оскільки апеляційна скарга підписана уповноваженою особою ПП "Бонум-Пак", до скарги додано докази надсилання її копії іншій стороні, до скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, скаржником не пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою та ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2016 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

Оскільки, колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, тому, відповідно, відсутні підстави для повернення судового збору.

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" та ОСОБА_1 підприємством "Бонум-Пак" був укладений дистриб'юторський договір №288К, у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати у власність дистриб'ютора, дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки на умовах зазначених в даному договорі (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару визначається у рахунках-фактури та/або у видаткових накладних.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010) або CPT (в редакції Інкотермс 2010) за адресою дистриб'ютора, що зазначається у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Згідно пункту 3.1. дистриб'юторського договору №288К від 31 травня 2016 року базова ціна на товар визначається в "Прайс-лист". Базова ціна визначається з урахуванням ПДВ та без урахування знижок, які надаються згідно умов визначених в додаткових угодах. Остаточна ціна на товар визначається в рахунках-фактури та/або видаткових накладних постачальника з урахуванням знижок.

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, що зазначений у рахунках-фактури та/або видаткових накладних (пункт 3.4).

Оплата за товар дистриб'ютором здійснюється з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної постачальника (пункт 3.5).

Пунктом 11.3 сторони договору передбачили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань дистриб'ютор сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції, штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі", згідно видаткової накладної №3278 від 27 вересня 2016 року було надано товар на загальну суму 114454,22 грн.

У відповідності до платіжного доручення №1441 від 26 жовтня 2016 року відповідач здійснив часткову оплату в сумі 10160,31 грн.

Таким чином, сума заборгованості в розмірі 104293,91 грн. на час звернення з позовом до суду залишається непогашеною.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до пункту 11.3 дистриб'юторського договору №288К від 31 травня 2016 року у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань дистриб'ютор (відповідач) сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції, штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За приписами пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею.

Згідно статей 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, сторони передбачили договором стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості одержаного товару за яким допущено прострочення платежу.

Колегією суддів перевірено наведений у позовній заяві розрахунок штрафу у розмірі 20% на суму 20858,78 грн. та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору обумовлені договором зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів повного погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 125152,69 грн., з яких: 104293,91 грн. - сума основної заборгованості та 20858,78 грн.

Посилання ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" у апеляційній скарзі на те, що його не було належним чином повідомлено про дату та час засідання суду першої інстанції 12 грудня 2016 року не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається колегією суддів з ухвали господарського суду Волинської області від 01 грудня 2016 року у справі №903/890/16 про призначення справи до розгляду на 12 грудня 2016 року, остання була надіслана ОСОБА_1 підприємству "Бонум-Пак" 02 грудня 2016 року на адресу зазначену в позовній заяві, апеляційній скарзі скаржника та витязі з ЄДРПОУ (43000, м.Луцьк, вул.Лідавська, 1Б, приміщення 2) та була повернуто до суду 12 грудня 2016 року із відміткою "ч/з не запит" /а.с. 21-23/.

За таких обставин Приватне підприємство "Бонум-Пак" належним чином було повідомлено про час і місце засідання суду першої інстанції, але не використало свого права на участь у розгляді справи. За загальними приписами господарського процесуального судочинства, судам ставиться в обов'язок лише повідомлення належним чином сторін у справі про час і місце розгляду справи, і не вимагається їх розшук, у випадку нез'явлення представників сторін у судове засідання.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 12.12.16 року у справі №903/890/16 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємства "Бонум-Пак" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/890/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.