Постанова

від 28.02.2017 по справі 805/4879/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа №805/4879/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., при секретареві судового засідання Томах О.О.,з участю представника позивача Вороної Л.М.,представника відповідача Бусела В.О.,розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу Донецький палац молоді Юність на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі №805/4879/15-а за позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальний заклад Донецький палац молоді Юність звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Костянтинівська ОДПІ), в якому просив скасувати податкову вимогу №494-25 від 02.07.2015 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-636/25 від 03.07.2015 (т.1 а. с. 39 - 43).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову Комунального закладу Донецький палац молоді Юність (т.1 а. с. 186 - 189).

Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Зокрема доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року у справі№805/834/16-а, яка впливає на вирішення спірних відносин, оскільки зазначеною постановою встановлено, що позивач не здійснював господарську діяльність в жовтні 2014 року, заробітна плата працівникам не виплачувалася, внаслідок чого відповідач протиправно сформував вимогу про сплату недоїмки (боргу) зі сплати єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року (т.1 а. с. 243 - 247).

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Комунальний заклад Донецький палац молоді Юність зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як платник податків відповідно до довідки від 13.07.2015 №1505141400438, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Костянтинівській ОДПІ (т1. а. с. 22, 89 - 92).

До 2015 року позивач був зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, перебував на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, функції якої, в зв'язку з проведенням антитерористичної операції були покладені на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області. В липні 2015 року позивач перереєструвався на території, підконтрольній Україні і з липня 2015 року перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ (т.1 а. с. 18 -19, 22).

За узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість та рентній платі за спеціальне користування водою (т.1 а. с. 69 - 75, 96, 97, 129, 131 -138), відповідач 02.07.2015 сформував вимогу форми Ю №494-25 про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою на загальну суму 11162,55 грн. ( т.1 а. с. 20).

Заборгованість зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 10516,77 грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до декларацій з податку на додану вартість: №9058677901 від 14.10.2014 року в розмірі 5951,77 грн. по терміну сплати 30.10.2014р; №9065570552 від 12.11.2014 року в розмірі 4565 грн. по терміну сплати 30.11.2014 (т.1 а. с.72-75, 131 - 138).

Заборгованість зі сплати зобов'язань з рентної плати за спеціальне користування водою у розмірі 645,78 грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води №9061036510 від 22.10.2014 року у сумі 645,78 грн. по терміну сплати 19.11.2014 року (а. с. 69-71).

03.07.2015 року на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-636/25, у зв'язку з тим, що станом на 01.07.2015 року за позивачем обраховується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 158799,31 грн. (т.1 а. с. 21).

Зазначені рішення отримані позивачем 3 липня 2015 року, про що зазначено позивачем в позові (т.1 а. с. 39).

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірних податкових вимог форми Ю від 02.07.2015 та податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2015 №Ю-636-25.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з того, що станом на 31 жовтня 2016 року, відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визначена у вимозі від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158799,31грн., погашена за рахунок коштів, перерахованих позивачем, у зв'язку з чим вищевказана вимога вважається відкликаною у зв'язку з самостійною сплатою боргу по єдиному внеску. Тобто, спірної податкової вимоги від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31грн. не існує, а податкову вимогу від 02.07.2015р №494-25 форми Ю про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11162,55грн. позивач визнає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності неправомірних дій податкового органу стосовно формування та виставлення позивачу вимоги від 03.07.2015р №Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги від 03.07.2015р № Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 158799,31 грн. полягає у правомірності винесення податковим органом податкової вимоги з урахуванням положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Обов'язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України 1669 внесені зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Зазначена норма діяла з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, а з 01.01.2016 року була виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як встановлено вище, спірна вимога про сплату боргу №Ю-636-25 сформована 03.07.2015 року відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , яка визначає заходи впливу та стягнення. Згідно абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу цієї спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 3 липня 2015 року.

Водночас колегія суддів зауважує, що на вирішення спірних відносин не впливає факт відсутності або наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, оскільки згідно наведених вище норм Закону фіскальний орган не мав правових підстав для формування спірної податкової вимоги в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

Отже, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування наслідків такої несплати були протиправними на дату її формування, внаслідок чого вимога є протиправною і підлягає скасуванню.

Крім того, протиправність вимоги відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доводиться обставинами, встановленими постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №805/834/16-а за позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання привести дані інформаційної системи фіскального органу по комунальному закладу Донецький палац молоді Юність у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року (т.1 а. с. 173 - 175). Цим рішенням суду встановлено, …що в зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території м.Донецьк позивач з 01.10.2014 року до 22.06.2015 року господарську діяльність не здійснював. Заробітна плата працівникам з 01.10.2014 року не нараховувалась, фінансування на здійснення видатків не надходило .

Щодо податкової вимоги форми Ю від 02.07.2015 №494-25 про сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою на загальну суму 11162,55 грн. ( т.1 а. с. 20) колегія суддів зазначає, що позивач не спростував висновків суду першої інстанції щодо наявності цього податкового боргу та правомірності формування податковим органом податкової вимоги.

Як встановлено вище, заборгованість зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 10516,77 грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до декларацій з податку на додану вартість (а.с.72-75, 131 - 138), заборгованість зі сплати зобов'язань з рентної плати за спеціальне користування водою у розмірі 645,78грн. виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до розрахунку збору за спеціальне водокористування (а. с. 69 - 71). Тобто зобов'язання є узгодженими, уточнені декларації не подавалися.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2549,43 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2804,36 грн., всього - 5353,79 грн. (т.1 а. с. 3, 38, 222, 229).

Відповідно до ст.94 КАС України, з врахуванням пропорційності задоволення позовних вимог (93% від заявлених), на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської ОДПІ документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4979,02 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції частково неправильно вирішив справу, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального закону, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, для повного захисту порушеного права та законних інтересів позивача, вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною податкову вимогу №Ю-636/25 від 03.07.2015 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 158799,31 грн.

В повному обсязі постанова складена 3 березня 2017 року.

Керуючись ст.11, ст.94, ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу Донецький палац молоді Юність задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі №805/4879/15-а за позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та вимоги про сплату боргу скасувати.

Позов Комунального закладу Донецький палац молоді Юність до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та вимоги про сплату боргу задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-636/25 від 03.07.2015 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 158799,31 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 31 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити Комунальному закладу Донецький палац молоді Юність (код ЄДРПОУ 02549687, 85114, Донецька область, м.Костянтинівка, пл.Перемоги, буд.8) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39883581, 85110, Донецька область, м.Костянтинівка, пр.Ломоносова, буд.125) судові витрати в розмірі 4979, 02 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 02 копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв