Постанова

від 21.04.2021 по справі 805/4879/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа №805/4879/15-а

адміністративне провадження №К/9901/41535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/4879/15-а

за адміністративним позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та вимоги про сплату боргу,

за касаційною скаргою Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Василенко Л. А., Гайдар А. В., Казначеєв Е. Г.) від 28 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2015 року Комунальний заклад Донецький палац молоді Юність (далі - КЗ Донецький палац молоді Юність ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Костянтинівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просив скасувати податкову вимогу № 494-25 від 02 липня 2015 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-636/25 від 03 липня 2015 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки позивач знаходився на території, де здійснюється антитерористична операція, то є звільненим від сплати єдиного внеску на час проведення АТО. У зв`язку із зазначеним позивач вважає, що податкова вимога № Ю-636-25 про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 158 799,31 грн є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року відмовлено КЗ Донецький палац молоді Юність в задоволенні позову.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області № Ю-636/25 від 03 липня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 158 799,31 грн.

Присуджено КЗ Донецький палац молоді Юність за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області судові витрати в розмірі 4979,02 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 23 березня 2017 року Костянтинівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити КЗ Донецький палац молоді Юність в задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

7. 07 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в задоволенні касаційної скарги, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 20 березня 2018 року касаційну скаргу Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

12. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2287/0/78-20 від 25 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

14. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що КЗ Донецький палац молоді Юність зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як платник податків відповідно до довідки від 13 липня 2015 року № 1505141400438, є платником єдиного внеску.

16. До 2015 року позивач був зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 , перебував на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, функції якої, в зв`язку з проведенням антитерористичної операції були покладені на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області. В липні 2015 року позивач перереєструвався на території, підконтрольній Україні і з липня 2015 року перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

17. За узгодженими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість та рентній платі за спеціальне користування водою, відповідач 02 липня 2015 року сформував вимогу форми Ю № 494-25 про сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою на загальну суму 11 162,55 грн.

18. Заборгованість зі сплати зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 10 516,77 грн виникла на підставі самостійно задекларованих зобов`язань відповідно до декларацій з податку на додану вартість: № 9058677901 від 14 жовтня 2014 року в розмірі 5 951,77 грн по терміну сплати 30 жовтня 2014 року; № 9065570552 від 12 листопада 2014 року в розмірі 4 565 грн по терміну сплати 30 листопада 2014 року.

19. Заборгованість зі сплати зобов`язань з рентної плати за спеціальне користування водою у розмірі 645,78 грн виникла на підставі самостійно задекларованих зобов`язань відповідно до розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води № 9061036510 від 22 жовтня 2014 року у сумі 645,78 грн по терміну сплати 19 листопада 2014 року.

20. 03 липня 2015 року на підставі статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) податковим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-636/25, у зв`язку з тим, що станом на 01 липня 2015 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальну суму 158 799,31 грн.

21. Вважаючи зазначені вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 31 жовтня 2016 року, відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визначена у вимозі від 03 липня 2015 року № Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31 грн, погашена за рахунок коштів, перерахованих позивачем, у зв`язку з чим вищевказана вимога вважається відкликаною у зв`язку з самостійною сплатою боргу по єдиному внеску. Тобто, спірної податкової вимоги про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31 грн не існує.

При цьому, податкову вимогу від 02 липня 2015 року № 494-25 форми Ю про сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою у сумі 11 162,55 грн позивач визнає.

23. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що з огляду на приписи пункту 9-3 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII) у період з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року позивач звільнявся від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

24. У свою чергу, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 03 липня 2015 року.

25. Водночас апеляційний суд зауважив, що на вирішення спірних відносин не впливає факт відсутності або наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов`язань з єдиного внеску, оскільки фіскальний орган не мав правових підстав для формування спірної податкової вимоги в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

26. Щодо податкової вимоги форми Ю від 02 липня 2015 року № 494-25 про сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне користування водою на загальну суму 11 162,55 грн, апеляційний суд зазначив, що позивач не спростував висновків суду першої інстанції щодо наявності цього податкового боргу та правомірності формування податковим органом податкової вимоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

28. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що спірної податкової вимоги від 03 липня 2015 року № Ю-636/25 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 158 799,31 грн не існує, оскільки вона погашена за рахунок коштів, перерахованих позивачем. Вказана вимога вважається відкликаною у зв`язку із самостійною сплатою боргу по єдиному внеску. При цьому податковим законодавством не передбачено процедури повідомлення платника податків про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

30. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

31. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

32. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

33. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частини друга статті 2 Закону № 2464-VI).

34. Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

35. Згідно з пунктами 1 і 12 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

36. За приписами абзаців першого та другого частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

37. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

38. Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

39. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вказаного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

40. Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частина перша якої передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

41. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

42. Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

43. Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО, та осіб, які проживають у зоні проведення АТО або переселилися з неї під час її проведення.

44. Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК для списання безнадійного податкового боргу .

45. Відповідно до статті 2 Закону № 1669-VII на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася АТО, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася АТО.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення АТО.

46. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

47. Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО, та осіб, які проживають у зоні проведення АТО або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон № 1669-VІІ.

48. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (втратив чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Костянтинівка Донецької області.

49. За таких обставин внесені Законом № 1669-VІI зміни до Закону № 2464-VI звільняють від сплати єдиного внеску суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, оскільки на час розгляду цієї справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення АТО, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

50. Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464-VI, а змін безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 94 розділу VIII цього Закону внесено не було.

51. Тобто положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону № 2464-VI, а підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року (справа № 2-1/2008).

52. Оскільки на момент прийняття спірної вимоги пункт 94 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

53. Водночас слід зазначити, що на підставі абзацу п`ятого підпункту у пункту 83 Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи , який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було виключено.

54. Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, був підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, який забороняв притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

55. Отже, позивач був звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 94 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, а дії контролюючого органу з пред`явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

56. Аналогічного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла під час розгляду справи № 805/3362/17-а (постанова від 10 лютого 2021 року).

57. Отже, оскільки спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов`язань зі сплати єдиного внеску, висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову КЗ Донецький палац молоді Юність ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

58. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податкова вимога Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області № Ю-636/25 від 03 липня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 158 799,31 грн є протиправною і підлягає скасуванню.

59. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

60. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 805/4879/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов