Ухвала

від 28.02.2017 по справі 805/2400/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа №805/2400/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представників позивача Задорожній Л.М., Хорунжий Н.В.,., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 р. у справі № 805/2400/16-а (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422,-

ВСТАНОВИВ:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краматорської міської ради (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі -відповідач, апелянт), в якому просив суд:

-скасувати у повному обсязі Рішення Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3 537,49 грн., в тому числі штраф у розмірі 3 023,42 грн., пеня - 514,07 грн. за період з 21.06.2014 року до 08.07.2014 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 р. адміністративний позов Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 - задоволено.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 червня 2014 року по 08 липня 2014 року у загальній сумі 3 537,49 грн., в тому числі штраф у розмірі 3 023,42 грн., та пені - 514,07 грн.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39900454; адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 22) на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краматорської міської ради (ЄДРПОУ: 25600706, адреса: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Маяковського, б. 24) суму судових витрат у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. А в розумінні Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, визначених переліком населених пунктів, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Статтею 10 Закону передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Апелянт також зазначив, що підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Крім того, апелянт зазначив, що платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом №2464 вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися. Належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краматорської міської ради зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 25600706, місцезнаходження: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Маяковського, б. 24 та перебуває на обліку у відповідача, що вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 608064 від 14 квітня 2010 року (а.с. 12) та відзиву на позовну заяву (а.с. 31-35).

ДПI у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 39900454) знаходиться за адресою 84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 22, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі "Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України "Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

Рішенням ДПІ від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 до Територіального центру застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 червня 2014 року по 08 липня 2014 року у загальній сумі 3 537,49 грн., в тому числі штраф у розмірі 3 023,42 грн., пеня - 514,07 грн. (а.с. 14).

Зазначене рішення від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 було оскаржене позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, за результатами розгляду скарга була залишена ГУ ДФС у Донецькій області без задоволення листом від 14 червня 2016 року № 3231/10/05-99-10-01-12-1 (а.с. 17-20).

В матеріалах справи наявний сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 6743 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31 серпня 2016 року (а.с. 46), який видано позивачеві, та яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у період з 20 травня 2014 року по 07 липня 2014 року, зокрема, щодо виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2014 року, виконання якого настало 20 червня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що спірним питанням у справі, є правомірність винесення контролюючим органом рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску позивачем.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

Згідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464) платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Водночас, Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-4 такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053". Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м.Краматорськ Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Враховуючи те, що позивач перебуває на території проведення антитерористичної операції, що триває по теперішній час, до нього не може застосовуватися відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, адже в порядку Закону № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, як до платників єдиного внеску.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що рішення Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 квітня 2016 року № 0005721302/3422 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 3 537,49 грн., в тому числі штраф у розмірі 3 023,42 грн., пеня - 514,07 грн. за період з 21.06.2014 року до 08.07.2014 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 03 березня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 р. у справі № 805/2400/16-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 р. у справі № 805/2400/16-а- залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов