Справа № 627/1761/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі :
головуючого судді - Вовк Л.В.,
з участю секретаря - Солонецької Я.В.,
позивача- Покальчук К.А.,
представника позивача- Фільової Н.Д.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро про визнання договору оренди землі недійсним ,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ПП ПСП Дніпро про визнання договору оренди землі недійсним .
В обґрунтування вимог, викладених в позовній заяві, позивач вказала, що є власником земельної ділянки площею 5,4286 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача з 15 березня 2007 року. В 2015 році позивач дізналася про існування договору про оренду земельної ділянки від 26.09.2011 року , укладений нібито між нею та відповідачем. По факту підроблення договору оренди землі, відкрите кримінальне провадження .Оскільки такий договір вона не укладала , не підписувала , прохала визнати договір оренди землі від 26.09.2011 року недійсним.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просили задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав , просив відмовити , пояснивши , що договір оренди землі дійсний та підписаний позивачем.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків , дослідивши письмові докази, матеріали кримінального провадження, повно та всебічно з»ясувавши обставини справи, дійшов до наступних висновків.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї , якою передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, крім Закону України "Про оренду землі", регулюються також ЗК України, ЦК України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов язків.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною п ятою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. ОСОБА_3 сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання саме в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). У ч.1 цієї ж статті визначено, як уже зазначалося раніше, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 13, 5 та 6 ст.203 ЦК. У разі непідписання договору особою, зазначеною в ньому як сторона, за умови підтвердження цього факту належними доказами, при встановленні, що нею не вчинялись дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, такий договір за позовом цієї особи (або іншої заінтересованої особи) може бути визнаний недійсним у зв язку з невідповідністю його вимогам частин 3 і 5 ст.203 ЦК, а саме: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є:умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).
Відповідно до положень ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбаченіст.215 цього Кодексу.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 132335 виданим Краснокутським районним відділом земельних ресурсів Харківської області від 22.04.2004 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,4286 га , що розташована на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області . Земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ПП ПСП Дніпро укладено договір оренди землі строком на 10 років. Вказаний договір оренди землі підписаний сторонами , однак у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК не зареєстрований .
26 вересня 2011 року між позивачем та ПП ПСП Дніпро укладено договір оренди земельної ділянки площею 5, 4286 га , згідно якого ОСОБА_2 передала підприємству земельну ділянку строком на 10 років , зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області , про що Державному реєстрі земель вчинено запис № 632358124001489 від 21.12.2012 року .
В листопаді 2015 року позивач дізналася про існування договору оренди землі від 26.09.2011 року ,укладений нібито між нею та відповідачем , отримавши свій примірник у відділі Держгеокадастру у Краснокутському районі , та звернулася до Краснокутського відділу поліції з заявою про злочин.
За заявою ОСОБА_2 01.12.2015 року СВ Краснокутського ВП Богодухівського ( колишнього -Валківського ) ВП НУНП в Х/о відкрито кримінальне провадження за № 12015220360000739 про підроблення документів по ст. 358 ч.1 КК України .
По кримінальною провадженню призначена судово - почеркознавча експертиза та згідно висновку від 30.09.2016 року , підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди земельної ділянки №б/н від 26.09.2011 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Допитаний по справі свідок ОСОБА_4 пояснив суду , що він є директором приватного підприємства та дійсно між ОСОБА_2 та ПП ПСП Дніпро з 2007 року існують договірні відносини та її земельна ділянка знаходиться в оренді підприємства. Після спливу строку договору оренди землі , в 2011 році укладено новий договір оренди землі ,який зареєстрований в 2012 році у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області. Вказаний договір оренди підписаний особисто ОСОБА_2 в присутності директора, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 За користування земельною ділянкою підприємство сплачує позивачу орендну плату.
Допитаний по справі свідок ОСОБА_5 пояснив суду , що працював в ПП ПСП Дніпро та в 2011 року він разом з директором ОСОБА_4 їздив до ОСОБА_2 , яка в присутності вказаних осіб та ОСОБА_6 уклала з підприємством договір оренди землі та власноручно засвідчила своїм підписом вказаний документ.
Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 він при укладанні договору в 2011 році між матір ю ОСОБА_2 та приватним підприємством ,присутній не був , про підроблений договір він дізнався в 2015 році зі слів матері .
Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні , що працює слідчим СВ Краснокутського відділення поліції та дійсно в її провадженні знаходиться кримінальна справа по факту підроблення документів. Винні особи по справі на даний час не встановлені , триває досудове розслідування , але висновком почеркознавчої експертизи доведено , що підпис від імені ОСОБА_8 в договорі оренди землі, виконаний не ОСОБА_2
Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи , проведеної в рамках кримінального провадження, та показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 У суду не має підстав не довіряти вказаним свідкам та висновку експертизи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов , волевиявлення позивача на укладення договору оренди не було .
Позивач надала достатньо доказів на підтвердження позовних вимог та за таких підстав позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивачем при подачі позову сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн. , він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .
Керуючись ст.ст. 203,205,207 ,626, 627 ЦК України, України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212,215 ЦПК України, суд ,-
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство Дніпро про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,4286 га, розташованої на території Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області , укладений 26.09.2011 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП ПСП Дніпро ,зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 632358124001489 від 21.12.2012 року .
Стягнути з приватного підприємства ПСП Дніпро ,код ЄДРПОУ 34643912 , на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір в розмірі 551 (п ятсот п ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_3
Суд | Краснокутський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2017 |
Номер документу | 65103741 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кадєтова Олена Веніамінівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кадєтова Олена Веніамінівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні