Рішення

від 28.02.2017 по справі 701/100/17-ц

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/100/17-ц

Номер провадження2/701/114/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого -судді - Калієвського І.Д.

при секретарі - Філіпчак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області про перерозподіл спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про перерозподіл спадщини.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області у віці 73 років померла ОСОБА_2 (баба по батькові позивача). 19 жовтня 2009 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області у віці 81 років помер ОСОБА_3 (дід по батькові позивача). 3 листопада 2015 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області у віці 60 років помер ОСОБА_4 (батько позивача). Після смерті ОСОБА_4, батька позивача, на протязі шести місяців, позивач подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу №123 за 2016 рік, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №43589012 від 14.04.2016 року. З метою здійснення своїх прав спадкоємця, позивач звернувся до Дзензелівської сільської ради за отриманням відповідних довідок. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.04.2016 року №347, надана позивачу підтверджує, що дійсно 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2, яка проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями померлої ОСОБА_2 за законом є діти ОСОБА_5 (дядько позивача) та ОСОБА_4 (батько позивача), який помер 3 листопада 2015 року. На час відкриття спадщини із спадкодавцем проживав чоловік ОСОБА_3, який помер 19 жовтня 2009 року. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівською сільською радою не був. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.01.2003 року № 2 підтверджує, що ОСОБА_4 (батько позивача) спільно проживав і вів господарство та за власні кошти похоронив свою матір ОСОБА_2, яка померла 4 січня 2003 року. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.10.2009 року №32 підтверджує, що ОСОБА_4 (батько позивача) спільно постійно проживав, вів господарство та за власні кошти похоронив свого батька ОСОБА_3, який помер 20 жовтня 2009 року. Відповідно, даними документально підтверджено, що ОСОБА_4 (батько позивача) є таким, що прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_2 у відповідності до приписів ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року. Крім того, на час смерті ОСОБА_2 вона проживала разом із чоловіком ОСОБА_3, який також є таким, що прийняв спадщину після смерті дружини. Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.553 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03.11.2015 року, який прийняв спадщину після її смерті та після смерті батька ОСОБА_3, померлого 19.10.2009 року, але не переоформив спадкових прав у зв'язку із смертю. Позивач, будучи безпосереднім спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03.11.2015 року, міг вчиняти подальші дії по оформленню спадкових прав в нотаріальному порядку лише після спливу шести місяців після його смерті (тобто після 4 травня 2016 року). Позивачу стало відомо, що за життя його баба ОСОБА_2 набула право на отримання земельної частки (паю), та на її ім'я було видано сертифікат на право на земельну частку (пай). Позивач звернувся до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі із заявою про надання інформації щодо того, чи видавався на ім'я ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай). На звернення листом від 28.04.2016 року за №31-28-0.2-1134/15-16 відділом Держгеокадастру у Маньківському районі повідомлено, що згідно записів в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано за №220 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,12 га., в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради від 05.09.1996 року серія ЧР №046616. У зв'язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа було здійснено публікацію оголошення в газеті Маньківська новини про втрату Сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_2. Після спливу шести місяців (строку, встановленого законом на подання заяв про прийняття спадщини), позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належну ОСОБА_2 земельну частку (пай), оскільки свідоцтво про право на спадщину видається лише після спливу шести місяців після смерті спадкодавця. В даному випадку, позивач звернувся за отриманням свідоцтва про право на дану спадщину в порядку оформлення спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4, померлого 03.11.2015 року, який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2, але не переоформив своїх спадкових прав у зв'язку із смертю. Хоча ОСОБА_4 не переоформив прийнятої спадщини, тим не менш, спадщина йому належала з часу відкриття спадщини - 4 січня 2003 року, і ці права перейшли в порядку спадкування до позивача-спадкоємця ОСОБА_1. Листом від 20.05.2016 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, представнику позивача надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну ОСОБА_2 земельну частку (пай) мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, як те вимагається п.4.15 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595. Разом з тим, державним нотаріусом перевірено наявність спадкових правовідносин, та повністю підтверджено викладені факти стосовно того, що оскільки ОСОБА_4 не звертався до Маньківської державної нотаріальної контори з заявами про відмову від прийняття спадщини, а згідно довідки №2 виданої Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області 09.01.2003 року та довідки №32 виданої Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області 20.10.2009 року, він вважається таким, що фактично прийняв спадщину. У свою чергу, на підставі заяви ОСОБА_1 від 14.04.2016 року про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4, померлого 3 листопада 2015 року, державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, була відкрита спадкова справа №123 за 2016 рік. У зв'язку з тим, щопозивачу стало відомо про наявність інформації щодо передачі спадкового майна Дзензелівській сільській раді Маньківського району Черкаської області, 27.10.2016 року представник позивача звернувся до сільської ради із письмовою заявою до Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зокрема з клопотанням подати заяву до суду про перегляд рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 справа № 701/323/16-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме наявністю інформації про наявність кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2, померлої 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області із залученням заявника як заінтересованої особи. Адже в даному випадку, з такою заявою може звернутись лише особа, яка брала участь у справі, оскільки відповідно до п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4, Особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленим клопотання про поновлення строку на оскарження. На що відповіді не отримано, до судового провадження заявника чи представника не залучено. У зв'язку з відсутністю реагування на попередню заяву, представник позивача звернувся до Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області з письмовою заявою від 16.01.2017 року повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємцю ОСОБА_2, в натурі спадкове майно - земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 , померлій 4 січня 2003 року в с. Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, що передана Дзензелівській сільській раді згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 року або сплатити грошову компенсацію вартості цього майна згідно нормативно-грошової оцінки землі. Листом від 23.01.2017 року № К-6/03-03 від Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області отримано письмову відповідь на заяву позивача про повернення спадкового майна земельної частки (паю), яка належала ОСОБА_2. Даним листом позивача повідомлено, що Рішенням Маньківського районного суду від 19 квітня 2016 року земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_2 визнана безхазяйною. Рішенням сільської ради від 23 грудня 2016 року № 13-14/VІІ прийнята у комунальну власність територіальної громади села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області. Для повернення спадкового майна рекомендовано позивачу звернутись до Маньківського районного суду. Оскільки спадкове майно виявилось переоформленим на відповідача, оформити право власності на нього в нотаріальному порядку позивач не має можливості. У зв'язку з цим, позивач вимушений звертатись з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні просив перерозподілити спадщину, припинити право власності територіальної громади на земельну ділянку та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7123181500:02:002:0190, розміром 1,2095 га, розташованої в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 046616 від 05.09.1996 року ОСОБА_2, померлій 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області та підтримав позовні вимоги.

Представник Дзензелівської сільської ради, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача не визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, встановив наступні правовідносини та відповідні їм обставини: дійсно 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2 (баба по батькові позивача), про що 09.01.2003 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за №2 (а.с.17). 19 жовтня 2009 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області помер ОСОБА_3 (дід по батькові позивача) (а.с.20). 3 листопада 2015 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області помер ОСОБА_4 (батько позивача) (а.с.14). Після смерті ОСОБА_4, батька позивача, на протязі шести місяців, позивач подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу №123 за 2016 рік, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №43589012 від 14.04.2016. (а.с.15). Із довідки Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.04.2016 року № 347, вбачається, що 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2, яка проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями померлої ОСОБА_2 за законом є діти ОСОБА_5 (дядько позивача) та ОСОБА_4 (батько позивача), який помер 3 листопада 2015 року. (а.с.18). На час відкриття спадщини із спадкодавцем проживав чоловік ОСОБА_3, який помер 19 жовтня 2009 року. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівською сільською радою не був. (а.с.18). Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.01.2003 року № 2 підтверджує, що ОСОБА_4 спільно проживав і вів господарство та за власні кошти похоронив свою матір ОСОБА_2, яка померла 4 січня 2003 року. (а.с.21). Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 20.10.2009 року №32 підтверджує, що ОСОБА_4 спільно постійно проживав, вів господарство та за власні кошти похоронив свого батька ОСОБА_3, який помер 20 жовтня 2009 року. (а.с.22), тобто даними доказами підтверджено, що ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_2 у відповідності до приписів ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963. Крім того судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 вона проживала разом із чоловіком ОСОБА_3, який також є таким, що прийняв спадщину після смерті дружини. Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР від 18.07.1963, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР від 18.07.1963, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.553 ЦК УРСР від 18.07.1963, вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03.11.2015, який прийняв спадщину після її смерті та після смерті батька ОСОБА_3, померлого 19.10.2009, але не переоформив спадкових прав у зв'язку із смертю. Проте рішенням Маньківського районного суду від 19.04.2016 р. земельна ділянка, яка належала ОСОБА_2 визнана безхазяйною. Дане рішення суду вступило в законну силу. Судом встановлено та підтвержено в судовому засіданні належними доказми факт того, що позивач звертався та отримував довідки для оформлення спадщини в відповідача в період, коли справа знаходилась на розгляді в суді. Позивач, будучи безпосереднім спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03.11.2015, міг вчиняти подальші дії по оформленню спадкових прав в нотаріальному порядку лише після спливу шести місяців після його смерті,тобто після 4 травня 2016 року. Судом також встановлено, що ОСОБА_2 набула право на отримання земельної частки (паю), та на її ім'я було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), що підтверджується листом від 28.04.2016 за №31-28-0.2-1134/15-16 відділу Держгеокадастру у Маньківському районі згідно якого вбачається, що згідно записів в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано за №220 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,12 га., в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради від 05.09.1996 серія ЧР №046616. (а.с.26). У зв'язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа позивачем було здійснено публікацію оголошення в газеті Маньківська новини про втрату Сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_2. (а.с.28). Встановлено також, що після спливу шестимісячного строку, встановленого законом на подання заяв про прийняття спадщини, позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належну ОСОБА_2 земельну частку (пай), оскільки свідоцтво про право на спадщину видається лише після спливу шести місяців після смерті спадкодавця. Листом від 20.05.2016 державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, представнику позивача надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. (а.с.30-31), оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно. 27.10.2016 представник позивача звернувся до сільської ради із письмовою заявою до Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зокрема з клопотанням подати заяву до суду про перегляд рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 справа № 701/323/16-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с.32-33), а саме наявністю інформації про наявність кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2, померлої 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області із залученням заявника як заінтересованої особи, оскільки відповідно до п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4, особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. Також суд встановив, що представник позивача звернувся до Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області з письмовою заявою від 16.01.2017 повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцю ОСОБА_2, в натурі спадкове майно - земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 , померлій 4 січня 2003 року в с. Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, що передана Дзензелівській сільській раді згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 або сплатити грошову компенсацію вартості цього майна згідно нормативно-грошової оцінки землі (а.с.34-35). Листом від 23.01.2017 року № К-6/03-03 від Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області отримано письмову відповідь на заяву позивача про повернення спадкового майназгідно якого повідомлено, що рішенням сільської ради від 23 грудня 2016 року № 13-14/VІІ прийнята у комунальну власність територіальної громади села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області. (а.с.36), тобто спадкове майно виявилось переоформленим на відповідача, оформити право власності на нього в нотаріальному порядку позивач не має можливості. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. За ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. За ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР від 18.07.1963, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР від 18.07.1963, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.553 ЦК УРСР від 18.07.1963, вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (прикінцеві та перехідні положення ЦК України). В даному випадку, за сукупністю обставин підлягають до застосування правила книги шостої Цивільного кодексу України, оскільки попередньо згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 року по справі № 701/323/16-ц року спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, яка померла 04.01.2003 в селі Дзензелівка, на земельну частку (пай) передана у власність територіальної громади села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області. Оскільки згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 по справі № 701/323/16-ц року спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої 04.01.2003 року в селі Дзензелівка, на земельну частку (пай) передана у власність територіальної громади села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, позивач має право на перерозподіл цієї спадщини у відповідності до ст. 1280 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 1280 ЦК України, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. Ст. 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституці України, законів України та міжнародних договорів. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Способи захисту цивільних прав зазначені у ст. 16 ЦК України, згідно якої надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав можуть бути визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Ч. 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу з часу відкриття спадщини. Як спадкоємець, позивач має право на набуття майна у власність в порядку спадкування, зобов'язаний утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте не може цього робити у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця та передачею спадкового майна до комунальної власності територіальної громади, тому позов позивача підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 58-60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 321, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1225, 1258, 1268, 1270, 1277, 1280 ЦК України, 548, 549, 553 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Перерозподілити спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, померлої 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, шляхом припинення права власності територіальної громади села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області в особі Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 , померлій 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, що передана Дзензелівській сільській раді згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.04.2016 року по справі № 701/323/16-ц із скасуванням запису про державну реєстрацію прав власності на дане майно за Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої 4 січня 2003 року в с. Дзензелівка Маньківського району Черкаської області, за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7123181500:02:002:0190, розміром 1,2095 га, розташованої в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 046616 від 05.09.1996 року ОСОБА_2, померлій 4 січня 2003 року в селі Дзензелівка Маньківського району Черкаської області .

Стягнути з Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

СУДДЯ І.Д.КАЛІЄВСЬКИЙ