Рішення

від 01.03.2017 по справі 282/873/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №282/873/16 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Категорія 47 Доповідач Григорусь Н. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Косигіної Л.М., Худякова А.М.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Любарської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування розпорядження голови РДА, наказів ГУ Держземагенства у Житомирській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок

встановила:

У вересні 2016 року перший заступник керівника Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Любарської РДА від 12.11.2012 № 340 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду . Визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 93,204 га:

№ЖТ/1823184000:06:005/00000195 від 12.08.2013;

№ЖТ/1823184000:06:005/00000332 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823184000:06:003/00000333 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:02:003/00000334 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:004/00000335 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:004/00000336 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:001/00000337 від 02.09.2013.

Визнати недійсними договори оренди, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Житомирській області та ОСОБА_1:

№10/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:02:003:1001 площею 17,9587 га;

№11/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:004:1001 площею 3,3549 га;

№12/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:001:0010 площею 1,8042 га;

№13/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:004:1002 площею 0,8708 га;

№14/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:005:0002 площею 33,9353 га;

№15/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:005:0001 площею 3,7889 га;

№16/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:003:1001 площею 31,5912 га.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції Житомирської області від 14.10.2013 про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ОСОБА_1: № 6764182; № 6768594; № 6762007; № 6769013; № 6767963; № 6767128; № 6756157.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельні ділянки за кадастровими номерами 1823181500:02:003:1001; 1823181500:04:004:1001; 1823181500:04:001:0010; 1823181500:04:004:1002; 1823184000:06:005:0002; 1823184000:06:005:0001; 1823184000:06:003:1001 до земель запасу та резерву відповідно Великоволицької та Малобраталівської сільських рад Любарського району Житомирської області. Стягнути судові витрати.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Любарської РДА від 12.11.2012 № 340 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду . Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 93,204 га:

№ЖТ/1823184000:06:005/00000195 від 12.08.2013;

№ЖТ/1823184000:06:005/00000332 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823184000:06:003/00000333 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:02:003/00000334 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:004/00000335 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:004/00000336 від 02.09.2013;

№ЖТ/1823181500:04:001/00000337 від 02.09.2013.

Визнано недійсними договори оренди, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Житомирській області та ОСОБА_1:

№10/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:02:003:1001 площею 17,9587 га;

№11/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:004:1001 площею 3,3549 га;

№12/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:001:0010 площею 1,8042 га;

№13/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823181500:04:004:1002 площею 0,8708 га;

№14/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:005:0002 площею 33,9353 га;

№15/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:005:0001 площею 3,7889 га;

№16/13 від 12.09.2013, на підставі якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1823184000:06:003:1001 площею 31,5912 га.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції Житомирської області від 14.10.2013 про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ОСОБА_1: № 6764182; № 6768594; № 6762007; № 6769013; № 6767963; № 6767128; № 6756157.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки за кадастровими номерами 1823181500:02:003:1001; 1823181500:04:004:1001; 1823181500:04:001:0010; 1823181500:04:004:1002; 1823184000:06:005:0002; 1823184000:06:005:0001; 1823184000:06:003:1001 до земель запасу та резерву відповідно Великоволицької та Малобраталівської сільських рад Любарського району Житомирської області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Любарської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 на користь прокуратури Житомирської області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 50 986,00 грн (по 16 995,33 грн з кожного).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також безпідставне залишення поза увагою суду заяв про застосування строків позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, 05.11.2012 ОСОБА_1 подав заяву про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років орієнтовною площею 101,7 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Великоволицької та Малобраталівської сільських рад для організації фермерського господарства (а.с. 17 том 1).

Наказами Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 02.09.2013 за № ЖТ/1823184000:06:005/00000195;

№ ЖТ/1823184000:06:005/00000332;

№ ЖТ/1823184000:06:003/00000333;

№ ЖТ/1823181500:02:003/00000334;

№ ЖТ/1823181500:04:004/00000335;

№ ЖТ/1823181500:04:004/00000336;

№ ЖТ/1823181500:04:001/00000337

затверджено документації із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки площею 31,5912 га, 3,7889 га та 33,9353 га на території Малобраталівської сільської ради та земельні ділянки площею 3,3549 га, 17,8587 га, 0,8708 га, 1,8042 га на території Великоволицької сільської ради Любарського району (а.с. 22-28, том 1).

На підставі наказів Головного управління Держземагенства в Житомирській області про затвердження проектів землеустрою 12.09.2013 між Головним управлінням Держземагенства в Житомирській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди землі строком на 10 років на загальну площу 93,204 га, зокрема: №10/13 на земельну ділянку площею 17,9587; №11/13 на земельну ділянку площею 3,3549; №12/13 на земельну ділянку площею 1,8042 га; №13/13 від на земельну ділянку площею 0,8708 га; №14/13 на земельну ділянку площею 33,9353 га; №15/13 на земельну ділянку площею 3,7889 га; №16/13 на земельну ділянку площею 31,5912 га (а.с. 43-51, 52-60, 61-70, 71-79, 80-89, 90-98, том 1).

Реєстраційною службою Любарського районного управління юстиції 14.10.2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 12.09.2013: № 6764182 про державну реєстрацію договору оренди землі №10/13; № 6767128 про державну реєстрацію договору оренди землі №15/13; № 6768594 про державну реєстрацію договору оренди землі №11/13; № 6769013 про державну реєстрацію договору оренди землі №13/13; № 67566157 про державну реєстрацію договору оренди землі №16/13; № 6762007 про державну реєстрацію договору оренди землі №12/13; № 6767963 про державну реєстрацію договору оренди землі № 14/13 (а.с. 99-102, том 1).

25.10.2013 було зареєстровано Фермерське господарство ХЛІБОРОБ ІНВЕСТ (ідентифікаційний код юридичної особи 38770577, місцезнаходження юридичної особи: 13151, Житомирська область, Любарський район, село Велика Волиця, вулиця Леніна, будинок 45), номер запису в ЄДР НОМЕР_1, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.12.2016. Згідно даного витягу відповідач ОСОБА_1 є керівником та одним із засновників даного господарства (а.с. 210-214, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України ).

Статтями 42 , 43 Конституції України та статтею 1 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (далі Закон), для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону (ч. 2 ст. 7 Закону).

Повноваження органів виконавчої влади при наданні земельних ділянок державної або комунальної власності визначено ст.ст. 123 , 186-1 ЗК України (в редакціях на час винесення оспорюваних розпорядження та наказів), згідно яких підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки без проведення земельних торгів з огляду на вимоги ст. 124 , 134 ЗК України , оскільки ним (разом з іншими особами) було створено та 23.10.2013 зареєстровано фермерське господарство ХЛІБОРОБ ІНВЕСТ , основною метою якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, овочів і баштаних культур, корнеплодів і бульбоплодів, вирощування інших однорічних і дворічних культур, про що зазначено у Витязі з реєстру (а.с. 211, том 1). Тобто, зазначене господарство було створене вже після прийняття спірних наказів ГУ Держземагенства у Житомирській області, укладення договорів оренди землі у відповідності до вимог законодавства.

Дозвіл на отримання земельної ділянки та договори оренди укладені з фізичною особою, а не Фермерським господарством.

Зі змісту ст.ст. 7 , 8 Закону вбачається, що земельна ділянка передається для ведення фермерського господарства громадянам, а не фермерському господарству, і після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Законодавством не встановлено чіткого строку протягом якого засновник має провести державну реєстрацію фермерського господарства.

Отже, ОСОБА_1 дотримано встановлену законом послідовність: оформлення договорів оренди землі з ним як фізичною особою та послідуюча державна реєстрація фермерського господарства.

За таких обставин, твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів та порушення відповідачем норм чинного законодавства є безпідставним.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи позивача на ту обставину, що заява на виділення земельної ділянки не містить всіх необхідних реквізитів, а також з огляду на вимоги ч. 7 ст. 7 Закону ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки не єдиним масивом, а окремими ділянками, що також є порушенням чинного законодавства. Такі доводи є непереконливими з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону у заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додають документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики. Разом з тим, Постанова КМУ Про затвердження переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві за № 584 затверджена лише 12 серпня 2015 року.

В листопаді 2012 року ОСОБА_1 подав відповідну заяву на виділення йому в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із зазначенням площі та місця їх розташування, до клопотання додані викопіровка із планово-картографічних матеріалів із визначенням місцерозташування земельної ділянки, копія паспорту та ідентифікаційного номеру та копії документів, що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві (так в заяві).

Сама по собі неповнота заяви про передачу земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства є формальним порушенням вимог ст. 7 Закону , що не є достатньою підставою для відмови у наданні дозволу на погодження розробки проектної документації та її затвердження згідно вимог ст.ст. 123 , 186-1 ЗК України . На думку колегії суддів, правове значення має відповідність особи вимогам, визначеним Законом України Про фермерське господарство та її спроможність здійснювати фермерську діяльність на орендованій землі.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Поняття єдиного земельного масиву Закон не містить, однак аналіз вищевказаної статті дає підстави вважати, що земельна ділянка не повинна містити виключень в її межах.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону фермерське господарство може використовувати одночасно різні земельні ділянки: що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельні ділянки, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельні ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Заборони на передачу кількох земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, кожна з яких виділяється єдиним масивом, Закон не містить, як і створення фермерського господарства на базі кількох орендованих земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 25 грудня 2013 року по справі № 6-78цс13).

Також, Верховним Судом України у справі № 6-94цс13 від 25 грудня 2013 року зроблено правовий висновок, згідно якого однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладанням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що орендар вчасно сплачує орендну плату за договорами, земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не доведено порушення інтересів держави внаслідок передання ОСОБА_1 в оренду спірних земельних ділянок та укладення відповідних договорів оренди земельних ділянок.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що у листопаді, грудні 2012 року та 08 лютого 2013 року прокурор витребовував усі розпорядження в Любарській РДА, в тому числі що стосуються земельних правовідносин та отримав їх, про що містяться відмітки на супровідних листах (а.с. 163-167, том 1). Отже про вищевказане розпорядження прокурор знав в листопаді 2012 року - лютому 2013 року, а тому пропустив строк звернення до суду. Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог, а тому не застосовує строк позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також підлягає стягненню з позивача на користь апелянта понесені ним судові витрати, сплачені при зверненні до суду апеляційної інстанцій відповідно вимог ст. 88 ПК України.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Любарської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування розпорядження голови РДА, наказів ГУ Держземагенства у Житомирській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок.

Стягнути з Бердичівської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_1 56 084,60 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді