06.03.2017 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 533/1018/16-ц
провадження №2/533/17/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2017 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Лизенка А.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
секретаря судового засідання Гордієнко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА КРИНИЦЯ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
09.11.2017 року позивач звернулась до суду з вимогою визнати недійсним договір оренди землі №6 від 31.05.2012 року, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем, зареєстрований у відділі Держкомзему у Козельщинському районі 08.10.2012 року за №532200004001543.
Позовні вимоги, з врахуванням доповнень (а.с.31, 32, 94), обгрунтовані тим, що позивач прийняла спадщину за померлим 13.03.2014 року ОСОБА_3, в тому числі, земельну ділянку, розташовану на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322084000:00:001:0031.
Вважає, що договір оренди, укладений померлим, є недійсним у зв'язку з наступним:
1) у договорі відсутні істотні умови:
- кадастровий номер земельної ділянки;
-умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
-умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки;
-зазначення індексації орендної плати, порядок її внесення;
-вартість земельної ділянки (вартість, зазначена у договорі, не відповідає дійсній).
2)земельна ділянка передана орендарю в день підписання договору, а не в тижневий строк, як це передбачено п.19 договору.
В якості правового обгрунтування вказаної вимоги позивачем зазначено ст.15 Закону України Про оренди землі , станом на час укладення договору, яка визначає перелік суттєвих умов договору оренди землі та правові наслідки їх відсутності (недійсність договору).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги із вищевказаних підстав. Також пояснив, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки його потрібно обраховувати з 13.03.2014 року, тобто з дати смерті, оскільки раніше позивач не була обізнана з умовами договору.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, в судове засідання представника не забезпечив, надав суду заяву про застосування строку позовної давності (а.с.37), заперечення (а.с.43), заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.70).
Із змісту заперечень вбачається, що відповідач, по-перше, вважає строк позовної давності таким, що сплинув. По-друге, позивач, як спадкоємець, не має право на пред'явлення такого позову. По-третє, договір містить усі суттєві умови, а волевиявлення померлого було вільним. По-четверте, права позивача спірним договором не порушено.
Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в судове засідання представника не забезпечила, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.85).
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
31.05.2012 року між ОСОБА_3 та відповідачем підписано договір оренди землі №6, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Козельщинському районі 08.10.2012 року за №532200004001543 (а.с.6, 7).
В цей же день між сторонами договору підписано акт передачі-приймання земельної ділянки (а.с.8).
Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №078333 (а.с.9).
Позивач успадкувала вказану земельну ділянку (а.с.10).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, позивач є правонаступником прав та обов'язків орендодавця за спірним договором.
Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України Про оренду землі (станом на час підписання договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Суд відхиляє посилання позивача на відсутність в договорі визначення орендної плати із зазначенням її розміру, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, оскільки вказані положення містяться в пунктах 8-12, 20 договору.
Щодо вартості земельної ділянки суд зазначає наступне.
Згідно п.4 договору сторонами визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 84838,40 грн. В той же час, згідно листа відділу Держгеокадастру у Козельщинсьокму районі грошова оцінка вказаної земельної ділянки складала у 2012 році 148975 грн (а.с.95).
Вартість земельної ділянки не визначена Законом України Про оренду землі як суттєва умова договору, тому суд відхиляє посилання позивача на невірне її визначення як на спеціальну підставу недійсності, передбачену вказаним Законом.
Позивачем не заявлено та не розглядаються судом вимоги про визнання недійсним договору чи окремих його положень з підстав, передбачених ст.ст.229-231 ЦК України (помилка, обман, насильство).
Відсутність згоди із інших суттєвих умов, які не передбачені Законом України Про оренду землі , за загальним правилом ст.638 ЦК України, може мати наслідком лише неукладеність договору. В даному випадку, сторони досягли згоди з даної умови та визначили вартість земельної ділянки в п.4 договору, таким чином, відсутні підстави визнання договору неукладеним з цієї причини.
Щодо інших істотних умов суд зазначає наступне.
Суд констатує, що в спірному договорі відсутні кадастровий номер земельної ділянки; зазначення щодо індексації орендної плати, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст.3, 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягають захисту порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.
Законом України Про оренду землі не визначено договори оренди землі, які не містять усіх суттєвих умов, як нікчемні правочини, а лише зазначено про підставу для визнання їх недійсними.
Відповідно до ст.ст.3, 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягають захисту порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.
Таким чином, слід дійти висновку, що вказаний договір може бути визнаний недійсним із зазначених позивачем підстав лише за умови дійсного порушення прав, свобод чи інтересів позивача.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах у справах № 6-78цс13 від 25 грудня 2013 року, № 6-215цс14 від 21 січня 2015 року, № 6?233цс14 від 4 лютого 2015 року та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Аналізі окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (розділ 5).
Позивачем не обгрунтовано та не доведено порушення його прав, свобод чи охоронюваних інтересів відсутністю у спірному договорі кадастрового номеру земельної ділянки; зазначення щодо індексації орендної плати, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Під час судового розгляду представником позивача заявлено про можливість закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Таким чином судом не встановлено дійсного порушення прав, свобод чи охоронюваних інтересів позивача у зв'язку із відсутністю у спірному договорі зазначених позивачем суттєвих умов.
Щодо несвоєчасної передачі земельної ділянки суд зазначає наступне.
З акту передачі-приймання земельної ділянки (а.с.8) вбачається, що земельну ділянку передано в порушення п.19 договору до державної реєстрації договору оренди.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, за загальним правилом, порушення зобов'язання не має наслідком його недійсність.
Підсумовуючи, вищенаведене, суд вважає, що позивачем не доведено підстави для визнання спірного договору недійсним.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі коли позов не доведено, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Таким чином, судом не надається оцінка дотриманню позивачем строку позовної давності за спірними вимогами.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 15, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА КРИНИЦЯ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В.Лизенко
Повний текст рішення
складено та підписано 06.03.2017 року
Суд | Козельщинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2017 |
Номер документу | 65117209 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Козельщинський районний суд Полтавської області
Лизенко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні